Наведено короткі відомості про трагічну долю і творчий
доробок М. Бойчука, засновника нового напрямку в мистецтві -
монументамізму, а також про вшанування його пам’яті на
Тернопільщині в роки незалежності України

Субчак, Антін Михайлович

Geographical regions as diverse as Silicon Valley, California and Linköping, Sweden have been the sources of new technology and endogenously created innovations. Scholars and policymakers recognise that specific regions or clusters of businesses have the capability to engage in more innovative activities and new business formation and to experience higher employment growth than others. This dissertation uses qualitative methods to study various aspects of regional development and innovation. It is based on five papers by the author and colleagues with levels of analysis ranging from regional to firms’ first sales in order to capture the dynamics of both the top and bottom levels of regional development. It then uses these papers’ empirical material to address the research questions of (a) how a new scientific knowledge base becomes established and exploited in a spatial context, and (b) how people create and diffuse innovations in a social and spatial context. This dissertation’s main findings are that (a) regional leadership involving the building of alliances with triple-helix actors is crucial for initiating a knowledge-based regional development process, (b) a consensus space is a catalytic mechanism for ensuring the speed and effectiveness of regional development, (c) lowering the barriers for the actors involved boosts participation and the rate of innovation, and (d) users’ perspectives are essential for social, institutional and commercial innovation. This dissertation’s main implications are that knowledge-based regional development’s initial stages require leadership that (a) builds alliances and establish an arena for the triple-helix actors, (b) analyses the regional barriers to the commercialisation of knowledge, and (c) utilises both endogenous and exogenous resources.Kännetecknande för regioner som Silicon Valley, och även Linköping, medstark närvaro av kunskapsproducerande aktörer, som ett universitet, är att det frekventoch kontinuerligt genereras nya teknologier som utgör grunden för innovationer ochaffärsmöjligheter. Under de senaste tjugo åren har det från policysynpunkt funnits ettstort intresse hur vida man kan stimulera kunskapsbaserad regional utveckling i formav exempelvis nya universitetssatsningar, riskkapitalinitiativ ochentreprenörskapsprogram. I den här avhandlingen studeras dynamiken i kunskapsbaserad regionalutveckling och innovation. Av särskilt intresse är framväxten av en ny kunskapsbas ien region och dess möjlighet att generera innovationer. Där av avhandlingens tvåfrågeställningar: (a) Hur etableras en ny kunskapsbas sett ur en regional kontext? (b)Hur skapas och sprids innovationer inom en social och spatial kontext? Avhandlingen har en kvalitativ ansats med fallstudier som metod. Fem bidragutgör basen för själva avhandlingen. I huvudsak genereras följande slutsatser vilka ärcentrala för att förstå själva problematiken i kunskapsbaserad regional utveckling: (a)Närvaro av regionalt ledarskap med en triple helix orientering är centralt förkunskapsbaserad regional utveckling. (b) En arena för samförstånd bidrar till snabbareoch mer effektiv utveckling. (c) Det finns barriärer i kommersialiseringsprocessen avden nya kunskapen, exempelvis svårigheter för aktörer med ett problem och aktörermed lösningar att finna varandra, som hindrar utvecklingen. (d) Användarperspektivetfinns i alla typer av innovationer; kommersiella, institutionella, och sociala. De främsta implikationer för praktiker baserat på den här avhandlingen är attför att etablera en kunskapsbaserad regional utvecklingsprocess krävs ett ledarskapsom (a) kan bygga allianser med andra triple helix aktörer och skapa en arena församstånd, (b) kan förstå vilka barriärer för kommersialisering som finns och (c) kananvända sig av både endogena och exogena resurser

Svensson, Peter

Digitala Vetenskapliga Arkivet - Academic Archive On-line

The Dynamics of Innovation and Knowledge-Based Regional Development

Publikationer från Linköpings universitet

Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University

М ихайло Бойчук і його доля (До 125-літтл від дня народження) 319Антін СубчакМИХАЙЛО БОЙЧУК І ЙОГО ДОЛЯ (До 125-ліття від дня народження) м. ТернопільНаведено короткі відомості про трагічну долю і творчий доробок М. Бойчука, засновника нового напрямку в мистецтві -  монументамізму, а також про вшанування його пам 'яті на Тернопільщині в роки незалежності України.Михайло Бойчук, син Леонтія, народився 30.10.1882 р. в селі Романівна, що на Терєбовлянщині -  краю Поділля. Малярські здібності хлопця завважив сільський вчитель і вже не припиняв домагання перед його батьком про те, що йому слід продовжити навчання у Львові. Важко довелось вмовляти селянина, який того і чекав, щоб скоріше підростали сини, а з ними і надія на робочі руки на землі. А було в батька понад десять гектарів цієї вічної надії селянина на гарантований хліб насущний для усієї сім’ї.І таки вчитель переконав господаря, і Михайло пішов в малярську школу до Львова, а після, за сприянням Патріарха Андрея Шептицького, навчався в Краківській академії красного мистецтва, яку закінчив із срібною медаллю. У наступні роки робить свої виставки у Львові і Кракові, отримуючи схвальні відгуки в пресі. Переїжджає в Париж, і ще активніше продовжує працю на ниві мистецтва. Там отримує визнання видатних майстрів пензля тогочасної Франції за новий напрямок у мистецтві -  монументалізм. Бере активну участь у постійних виставках, які і сам організовує. Досягає високої майстерності в царині мистецтва.А хто із галичан не мріяв про Велику Україну, про це козацьке царство волі, відвойоване шаблями у завойовників рідної землі. І коли появилась нагода реставрувати церкву гетьмана України Кирила Розумовського, що в с. Лемеші, -  їде туди без вагань. По дорозі вступає в рідне село і бере із собою брата Тимка, який у вільний час від сільської праці розмальовував паркани і стіни здібною рукою маляра-самоучки. І тільки Бойчуки приступили до роботи, як імперії почали Першу світову війну, щоб розширити свої володіння, використовуючи пропаганду словесної облуди. Братів, як людей з ворожої Австро-Угорської імперії, пігнали етапом в Сибір. І тільки через пару років вони повертаються в Київ і залучаються до розбудови Української Народної Республіки. Михайло разом з іншимиА нт ін  Субчак320видатними митцями, за участю президента М. Грушевського, засновують Українську академію мистецтв. Професор М. Бойчук при академії створює школу «Бойчукістів». Брат Тимко став учнем академії і плідно працює на ниві мистецтва, першим вступивши на дорогу братового монументалізму. Але вистояти перед навалою нових московських колонізаторів УНР виявилось безсила.Перший голод при совітській владі став причиною передчасної смерті вже відомого художника Тимка Бойчука у 1922 р. Це була велика втрата для Михайла, та він наполегливо продовжує реалізувати свою ідею монументалізму в Україні і став відомим у світі. З болем переносить насильницький голод-геноцид 1932-1933 рр. А в цей час групами і поодинці визбирує НКВД українську інтелігенцію, яка стала носієм і фундатором української державності в 20-ті роки.Художня лінія М. Бойчука, відома під назвою «бойчукізм», базувалася на зверненні до традицій народного мистецтва, візантійського іконопису, давньоукраїнського живопису і малярства, італійського проторенесансу як першоджерела української національної форми. Незважаючи на суперечливість ідейно- естетичної програми, що доводила до конфлікту між архаїчною формою і новим змістом, «бойчукізм» був одним із визначних явищ української культури і мистецтва середини 1920-х років.Визначною монументальною роботою були фрески Селянського санаторію ім. ВУЦВК в Одесі (1928). Вони складалися з великих тематичних панно (одне з них виконав особисто М. Бойчук), портретів та орнаментального оформлення. Цикл розписів був присвячений історико-революційній тематиці, зображенню життя нового українського села. Фрески свідчили про відхід від традиційних композиційних схем, спільність із творчим методом Д. Рівери [4].Використовуючи формальне прикриття так званого УРСР, більшовицька влада чинить над українським народом бузувірські насильства, а фактично знищуючи все українське. Врешті органи НКВД дійшли і до «Бойчукістів», вимагаючи від них огидного зречення своїх ідей і плодів творчої праці. Але від Михайла отримали категоричне заперечення. Те саме продемонстрували його учні- послідовники. В протоколі допиту він звинувачує владу в репресіях проти української інтелігенції. Виїзна сесія суду з Москви засуджує його до вищої міри покарання -  смерті, а його твори на знищення. Розстріляний 13 липня 1937 р. Така ж доля спіткала йогопослідовників і дружину. Щез безслідно його син Петро. Репресивна машина нового московського імперіалізму працювала на повну силу. І невідомо скільки пройде часу, щоби теперішня українська влада врешті сказала, де їх не поховали, а сховали нелюди митця світового масштабу! Його реабілітували Верховним судом СРСР від 1 лютого 1958 р.Із присудженого на знищення мистецького доробку дещо збереглося, але мало. Рідна хата згоріла як жертва колгоспного безладу. В рідному селі митця мною організовано Комітет з реабілітації братів Бойчуків. У 1992 р. споруджено для них пам’ятник. В тернопільській обласній організації Національної спілки художників України є премія М.Бойчука. Є вулиця братів Бойчуків на Сонячному масиві м. Тернополя. У 2002 р. видано мною книжку «З плеяди великих». У 2004 р. засновано музей села їх імені. Недавно названо центральну вулицю села, де вони народилися, їх іменем. На черзі відбудова рідної хати Бойчуків.Який великий внесок у мистецтво могли зробити брати за нормальних умов жиїтя і як би це було в незалежній Україні! Продовжуючи поза межами рідного села, шукаючи правди і волі для України, Михайло і Тимко Бойчуки потерпіли недостатків, часто голодували, трудились під страхом переслідувань і репресій. Безвихідь в тюремних застінках довела Михайла до висновку, що смерть краща за відречення від своїх переконань і мистецького надбання. Честь йому і вічна шана від нащадків.До відомих його творів належать: «Пророк Ілля», «Біля яблуні», «Голова спасителя», «Фрагмент розпису казарм», «Плач Ярославни», «Жіночий портрет», «Портрет жінки», «Орач», «Дівчина», «Портрет Богдана Лепкого», «Пастушок» та ін.Література1. Субчак А. М. Погляд на трагічні події / 3 плеяди великих. -  Тернопіль: Лілея, 2002.- С .  33-36.2. Антонович Д. Тимко Бойчук (1896-1922). -  Прага: Вид-во Української молоді, 10 січня 1929 р. -  С. 47-53.3. Справа Бойчука Михайла Львовича від 13 липня 1937 р. Вирок Воєнної колегії Верховного суду СРСР про смертну кару Реабілітація Верховного суду СРСР від 1 лютого 1958 р. Бойчука Михайла Львовича.4. Дуда 1. Відродження фрески // 3 плеяди великих. -  Тернопіль: Лілея, 1985.-С . 7-14.М ихайло Бойчук і його доля (До 125-ліття від дня народження) _______________ 321