Исследование посвящено феномену телесности, воплощенному в произведениях литературного поколения «Расстрелянного Возрождения». В статье утверждается, что украинские писатели 1920-х годов, члены литературной организации «Звено», представили оригинальную художественную концепцию телесности, которая включает понятие духовно-телесного единства. В украинской прозе 1920-х годов тело интерпретируется как знак, который обозначает расстерянность человека в недружественном к нему мире. Телесность осмысливается в связи как с биологическими, так и социальными законами жизни. Писатели одни из первых обратили внимание на связь чувственности и мысли, «телесность сознания».Дослідження присвячене феномену тілесності, втіленому у творах літературного покоління "Розстріляного Відродження". У статті стверджується, що українські письменники 1920-х років, члени літературного угруповання "Ланка", презентували оригінальну художню концепцію тілесності, яка включає поняття духовно-тілесної єдності. В українській прозі 1920-х років тіло інтерпретується як знак, який позначає розгубленість людини і ворожому до неї світі. тілесність осмислюється у зв'язку як з біологічними,так і соціальними законами життя. Письменники одні з найперших звернули увагу на зв'язок чуттєвості і думки, "тілесність буття".The article is devoted to the phenomenon of corporeality in the works of literary generation “The Executed Renaissance”. In the article is determined that the Ukrainians writers of the 1920s, the members of literary organization “The Link”, represented the original conception of corporeality which is based on spiritual and physical unity. In the Ukrainian prose of the 1920s . the body is interpreted as a sign, which indicates clueless person in an unfriendly world to him. Corporeality interpreted with both the biological and social laws of life. The writers drew attention to the link of sensuality and thought, "body consciousness"
