Розглядаються суспільні моделі Китайської народної республіки, суспільно-політичні та соціально-економічний розвиток в др. пол. ХХ ст

Салата, Оксана Олексіївна

Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»ШКОЛА КОНФУЦІЯ: ДЖЕРЕЛА - ІСТОРІЯ - СУЧАСНІСТЬМатеріалиТретьої науково-практичної конференції27 листопада 2014 р. м. Київйшлося про особисту порядність, моральність, духовність людини будь якого соціального стану. Згадаймо духовні та морально-етичні ознаки «даоського святого» або «конфуціянського мудреця».Подальша соціалізація спільноти і кожного її члена вимагає со­ціалізації морально-етичних канонів тріади; її духовне, моральне, етичне й, навіть, світоглядне стають мірами, нормами визначення порядності, шляхетності, принциповості тощо людини — суб’єкта розбудови державності, наприклад, конфуціянські гуманна людина жень, або шляхетна людина цзюнь цзи.Отже, формування даоською та буддистською школами ви­ключно внутрішнього (духовного) світу людини доповнюється соціо-культурно-політичною складовою її зовнішнього світу, що формується під впливом конфуціянського вчення. Таким чином (на сьогодні), вищим здобутком соціалізації морально-етичних принципів тріади є те, що даосько-буддистською сферою впливу постала переважно суспільна горизонталь, а конфуціянського — владна вертикаль. Саме це залишає за конфуціянством домінантну роль інтегруючої основи тріади.Гармонійні зв’язки між горизонталлю та вертикаллю як інститу­тами організації та управління суспільством свідчать про високий авторитет і можливості тріади впливати на формування суспільної свідомості носіїв традицій китайської вень-культури, на гармоні­зацію між людських взаємин і, відповідно, — на розбудову дійсно громадянського суспільства в країнах конфуціянської цивілізації.О. Салата,Київський університет імені Бориса Грінченка КОНФУЦІАНСТВО В СУЧАСНІЙ СУСПІЛЬНІЙ МОДЕЛІ КИТАЮОстаннім часом посилюється інтерес багатьох країн світу до Китаю. На нашу думку, це пов’язано з високими темпами розвитку країни та її ролі у світових процесах. З 80-х років минулого сто­ліття в Європі поширюється поняття «китайська модель». З кінця XX століття «китайська модель» стає центром уваги міжнарод­ної громадськості. Що зумовило таку увагу до суспільного розви­тку Китаю? Чим стала приваблива китайська модель суспільного устрою? У чому її сутність?8Звернімось до змісту поняття «модель», яке, з огляду на тлума­чення європейськими дослідниками, не є однозначним. Наприклад, його розглядають як «шлях розвитку», «досвід розвитку», «кон­цепцію розвитку» тощо. Цікавим із соціологічної точки зору може бути китайський підхід до змісту цього поняття. Наприклад, Цинь Сюань — професор Народного університету Китаю, відомий до­слідник марксизму, вважає, що китайська модель — це «шлях роз­витку соціалізму з китайською специфікою, за якою стоїть досвід Комуністичної партії Китаю». Формується й розвивається ця мо­дель в новий історичний період реформ і відкритості.Китайські дослідники Чжоу Сіньчен і Лю Шулінь вважають, що на китайську модель розбудови суспільства та формування по­літичної культури китайського народу активно впливають традиції конфуціанства, що сприяє створенню унікальної системи суспіль­них відносин.Поширення ідеї розбудови соціалізму з китайською специфікою пов’язується з подальшим розвитком наукового соціалізму, що має від­повідати національним умовам і реаліям розвитку сучасного Китаю.Чим це зумовлено? Слід зазначити, що китайська модель по­казала свою життєздатність, надавши нових сил соціалізму. По­єднуючи основні положення наукового соціалізму і марксизму з конкретною дійсністю Китаю, Ден Сяопін, Цзян Цземінь, Ху Цзінь- тао і керівництво ЦК партії знайшли варіант розбудови соціалізму з китайською специфікою, творчо розвинули марксизм. В основу специфіки китайські комуністи покладають ідею врахування на­ціональних інтересів і традицій, передусім, — конфуціанську ідею добробуту для всього суспільстваКитайська модель втілила в собі принципи ринкової економіки. Нова суспільна модель китайського суспільства довела, що елемен­ти ринкової економіки можуть працювати і в соціалістичному су­спільстві.Китайські політики почали створення ринкової системи соціа­лізму, яка відрізняється і від традиційної планової економіки, і від ринкової економіки капіталізму. Вона поєднала основні принципи соціалізму. Її основним принципом стало усуспільнення виробни­цтва. Ця нова модель розвитку суспільства (об’єднання ринкової економіки з соціалізмом) спрямована на гармонізацію взаємини між соціалізмом і капіталізмом (за принципом: «єднання проти­лежностей»).9Таким чином, два різних суспільних устрої спрямовані на спри­яння створенню гармонійного світу в китайському суспільстві. Більше того, соціалізм з китайською специфікою показав приклад пошуку власного шляху розвитку для країн, що розвиваються. Виходячи з дійсності, творчо розвиваючи теорію марксизму, Китай зумів накопичити досвід, який має світове значення і може бути ко­рисним для країн, що розвиваються, орієнтуючись на власні сили.В. Михайлов,Науково-дослідний інститут статистикиДЕЯКІ АКЦЕНТИ БАЗОВИХ ІДЕЙ КОНФУЦІАНСТВАКонфуціянство — це філософська школа Конфуція (551-479 pp. до н. е.), визнаного шанувальника традицій китайської минувшини. Філософ не залишив нащадкам жодної письмової праці. Його ідеї, висловлювання, настанови пізніше були викладені послідовниками та учнями у кількох канонах і, зокрема, у відомій книзі «Лунь Юй» («Бесіди і судження»). Ідеї Вчителя були орієнтовані насамперед на практичне життя та його потреби. Філософія моралі і держав­ності китайського мудреця в цілому є консервативною. Основні доброчинності, за Конфуцієм, — це людяність, чесність, порядність, мудрість та лояльність. Вони реалізуються на громадянському рів­ні у відносинах: правителя та сановників, батька і сина, старших та молодших братів, чоловіка і дружини, між друзями тощо. Стабіль­ність держави, на думку філософа, основана на моральності підда­них та провідній ролі сім'ї. Істинний правитель керує народом через особистий моральний приклад.Головною метою свого вчення Конфуцій вважав створення ко­дексу правил, спрямованих на гармонізацію відносини між людьми. Конфуцій переймався передусім питанням між людських взаємин, а не взаємин між людиною та богом. Вчення Конфуція покладено в основу розбудови китайського суспільства, державності, системи освіти, правил етикету тощо.Соціальний аспект людяності виявився у класичному конфу­ціанстві найбільш чітко і детально розробленим, що повністю від­повідало загальному характеру конфуціанської доктрини, яка на­давала переваги баченню суспільства, держави як сукупності між10

КОНФУЦІАНСТВО В СУЧАСНІЙ СУСПІЛЬНІЙ МОДЕЛІ КИТАЮ.

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repository