У статті автор привертає увагу до питання комунікативної складової формування репутації навчального закладу як організації. Акцентується увага на компонентах ефективної комунікації організаці

Руденко, Валентина Петрівна

Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repository

Збірник наукових статей за матеріалами регіональної науково-практичної конференції 33КОМУНІКАТИВНА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ  РЕПУТАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУРуденко Валентина Петрівна,старший викладач кафедри державного управління та управління освітою Інституту суспільства Київського університету імені Бориса ГрінченкаАнотація. У статті автор привертає увагу до питання комунікативної складо-вої формування репутації навчального закладу як організації. Акцентується увага на компонентах ефективної комунікації організації.Ключові слова: репутація організації, комунікація, цільова аудиторія.Успіх будь-якого навчального закладу, його конкурентоспро-можність, значення на ринку освітніх послуг визначається не лише якістю навчання та виховання, але і репутацією.Репутація є найважливішою ланкою на шляху досягнення осно-вної мети будь-якої організації — стати успішною, зайняти своє місце в суспільному житті, вкоренитися в ній на довгий час. Репутація організації — це розгорнутий комплекс оціночних уявлень цільових аудиторій про організацію, сформований на осно-ві об’єктивних параметрів організації (факторів репутації), що ма-ють значення для цільових аудиторій.Зважаючи на тенденції розвитку сучасної цивілізації — глоба-лізацію, становлення інформаційного суспільства, особливого зна-чення в процесі створення та підтримки певної репутації організації набуває комунікація.Стійка позитивна репутація дає організації чимало вигод:1. Порівняно більшу довіру до товарів і послуг. Експерти від-значають, що хороша репутація організації надає в очах споживача додаткову психологічну цінність всьому виробленому цією компа-нією. Крім того, хороша репутація підвищує довіру до комунікацій-них кроків, що здійснюються організацією.2. Кредит довіри в кризових ситуаціях. Як показує практика, репутація допомагає в кризових ситуаціях «утриматися на плаву»; допомагає «пом’якшити» кризу; дає організації часовий резерв для прийняття термінових антикризових заходів.3. Підвищення самооцінки персоналу організації, можливість залучення в організацію висококваліфікованих спеціалістів. 34 Проблеми та перспективи управління сучасною столичною школою • м. Київ, 28 січня 2014 р.4. Оптимізація пошуку нових ділових партнерів і роботи.Репутація має «об’єктивний» й «суб’єктивний» вимір. «Об’єктивні» критерії хорошої репутації.Відомий журнал «Fortune» при складанні рейтингу найбільших компаній США застосовує такі «об’єктивні» критерії хорошої ре-путації,:— якість менеджменту; — якість продукту; — здатність залучати та утримувати кваліфіковані кадри; — фінансова міць; — ефективне використання корпоративних активів; — довгострокова інвестиційна привабливість; — схильність до використання нових технологій; — відповідальне ставлення до суспільства і до навколишнього середовища.«Суб’єктивні» репутаційні чинники. З точки зору суб’єктивної сфери можна дати таке визначення репутації: репутація — це набір переконань і відчуттів, які організація викликає в аудиторії. Комунікація впливає саме на формування «суб’єктивних» ре-путаційних чинників. Комунікація — це процес обміну значеннями, смислами, інформацією, емоціями тощо як за допомогою як вер-бальних засобів, так і невербальних сигналів. Виходячи з цього, постає необхідність свідомо і постійно пра-цювати в напрямку комунікації з цільовою аудиторією організації. Яку «репутаційну аудиторію» віднести до цільової? Цільова аудиторія — ті, на кого розраховане повідомлення. На думку про-фесора австралійської вищої школи менеджменту Грема Даулінга, можна говорити про наступні аудиторні групи, робота з якими од-наково важлива для репутаційного менеджменту організації:1. Нормативні групи (державні установи, регулюючі інстанції тощо) — диктують і регулюють норми діяльності організації. 2. Функціональні групи (співробітники, профспілки, тощо) — думка цієї аудиторії створює «кістяк» репутації, який швидко стає відомим всім іншим аудиторним групам. 3. Дифузні групи (журналісти, групи активної громадськості і т.п.) — найбільш активні групи, роль яких полягає, насамперед, у трансляції репутаційної оцінки іншим групам. Збірник наукових статей за матеріалами регіональної науково-практичної конференції 354. Групи кінцевих споживачів. Саме споживачі є кінцевою ін-станцією, вирок якої оскарженню не підлягає. Таким чином, до кожного типу аудиторних груп потрібен свій підхід, і тільки у випадку якщо він буде знайдений і правильно за-стосований, репутація стане стратегічним активом організації. Визначившись з цільовою аудиторією треба свідомо і цілеспря-мовано здійснювати комунікацію. Цей процес передбачає: — визначення мети комунікації;— визначення складових комунікації;— планування комунікації;— визначення адекватності передачі інформації.Для забезпечення ефективної комунікації необхідно виходити з мети комунікації, яка не може бути відмінною від управлінських цілей, визначених в рамках тої чи іншої ситуації, стратегії тощо. Залежно від потреб мета комунікації може бути пов’язана або з по-силенням поінформованості, або із впливом на рівні переконань чи дій.Слід враховувати основні складові комунікації, які впливають на її характер і успішність: джерело інформації, канал комунікації, цільова аудиторія, на яку спрямована інформація. Вони впливають на характер і успішність комунікації, також є важливими для пла-нування та оцінювання успішності.Планування комунікації передбачає постановку низки питань, на які потрібно відповісти: «для чого» вступаю у комунікацію (ви-значення мети), «що» (яким є повідомлення), «кому» (хто є цільо-вою аудиторією), «як» (які канали комунікації використовуються). Комунікація планується з метою інформувати, переконувати та мотивувати бажану діяльність.Адекватність передачі інформації передбачає вибір оптимально-го шляху, адекватної форми взаємодії. Розуміння комунікативного звернення можливо, якщо цільова аудиторія легко сприймає мову, стиль, образну і логічну систему тексту. Бар’єр відторгнення тексту в силу його нерозуміння включається за кожним іноземним словом, абревіатурою, при недоречному вживанні чужих для даної аудиторії національних символів і стилістичних виразів, при епатажі публіки (схильною до строгості вдачі). Тому відповідальність за результат комунікації несе не тільки отримувач, а і відправник інформації.36 Проблеми та перспективи управління сучасною столичною школою • м. Київ, 28 січня 2014 р.Існує багато форм і методів просування навчального закладу: ін-формація про надані ним послуги, їх якість, кваліфікацію виклада-чів тощо. Від усіх комунікаційних кампаній споживач очікує спіл-кування з ним, надання персоніфікованої інформації про ті вигоди, які особисто для нього несе той чи інший продукт (освітні послуги). У той самий час свої комунікації навчальний заклад має здійсню-вати не лише із потенційними споживачами освітніх послуг, а й з іншими суб’єктами (державними установами, суспільними органі-заціями, ЗМІ тощо).Найбільш поширеним недоліком комунікативної діяльності на-вчальних закладів є відсутність єдиної комунікативної політики, планів комунікацій на визначений період, що приводить до недо-статньо повного використання можливостей комплексу комуніка-цій і знижує ефективність його окремих заходів.Процес комунікацій достатньо складний й багатогранний. Знання всіх видів комунікацій має важливе значення для форму-вання впливу на формування репутації навчальних закладів. Література:1. Ільченко І.А. Паблік рілейшнз як елемент управління сучас-ним вузом // Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразіна. — Соціологічні дослідження сучасного суспільства: ме-тодологія, теорія, методи. — 2000. — No 489. — С. 89–92.2. Катлип Скотт М., Сентер Ален Х., Брум Глен. М. Паблик рилейшнз. Теория и практика, 8-е изд.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. — 725с.3. Почепцов Г. Г. Теория комуникации. — М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» — 2006. — 656 с. 4. Ястрежембский В.Р. Ритуальная коммуникация // Проблемы эффективности речевой коммуникации. — М., 2008

Комунікативна складова формування репутації навчального закладу

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repository