Кугаткіна, Ольга Юріївна

Name not available

128 О. Ю. Кугаткіна, аспірант КНЕУ  ВПЛИВ РОЗШИРЕННЯ ЄС НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ  Європейська комісія оприлюднила Стратегію Європейської політики сусідства. Вона зачіпає відносини Союзу із сусідніми з ним   країнами   практично   в   усіх   сферах   життя:   економіці, політиці, безпеці, охороні навколишнього середовища тощо. Це крок уперед у відносинах ЄС та України. На присвяченій ухваленню  стратегії  ЄПС  прес-конференції  глава Представництва Єврокомісії повідомив, що незабаром має завершитися узгодження Плану дій Україна-ЄС, який і стане інструментом здійснення сусідської політики Євросоюзу. Ця політика пропонує втілення у відносинах ЄС з його сусідами принципу «чотирьох свобод» — вільного руху людей, капіталів, товарів і послуг. Протягом усього періоду підготовки до розширення ЄС 1 травня 2004 р. Європейська комісія тісно співпрацювала  з  українським  урядом  над  тим,  щоб  Україна змогла отримати вигоду від безпосереднього сусідства з ЄС. Розширений ЄС уже став найбільшим торговим партнером України. А це передбачає зростання попиту на імпорт і перетікання прямих інвестицій. Україні необхідно багато зробити для максимального використання перспектив, що розкриваються перед нею у результаті розширення. Цьому сприятимуть структурна реформа та поліпшення інвестиційного клімату. Проголосивши курс на інноваційний шлях розвитку економіки,  Україна,  насамперед,  повинна  досягти  необхідного рівня і створення механізмів інноваційного впровадження науки, технології і техніки. Сучасна теорія економічного зростання дає змогу  сформулювати  ряд  постулатів,  що  мають  принципове значення для обґрунтування концепції формування національної господарської  системи,  зорієнтованої  на  економічне  зростання інноваційного   типу.   Ключовою   ознакою   стратегії   має   бути трансформування факторних початкових порівняльних переваг та традиційної  спеціалізації  у  переваги  інвестиційні  та  науково- технологічні. При формуванні інноваційної стратегії ключові позиції займає розвиток макротехнологій — технологій виробництва наукоємкої продукції.  Нині  у  світі  існує  50  макротехнологій,  з  них  46 припадає  на  7  розвинутих  країн.  За  підрахунками  спеціалістів 129 Україна може мати свою частку десь у 10—12 макротехнологіях: транспортному та енергетичному машинобудуванні, космічній техніці,  спецметалургії,  технологічному  промисловому устаткуванні та верстатобудуванні, мікро- та радіоелектроніці, інформаційних технологіях, надміцних матеріалах, комунікаціях та біотехнологіях — це макротехнології, в яких Україна вже має певні здобутки. Зробимо портфельний аналіз української промисловості з метою виявлення ключових галузей у інноваційній стратегії розвитку економіки. Українському керівництву прийдеться поборотися за збільшення частки країни в глобальних інвестиційних потоках. Серед великих регіональних ринків в Україні найнижчий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на душу населення, і країна ризикує утратити свої ключові галузі. Тому  портфельний  аналіз  промисловості  є  запорукою правильного визначення шляхів розвитку економіки. На рис. 1 кожна галузь представлена навкруги і поміщена в один із квадрантів матриці (темпи росту ринку/частка імпорту). Стабільна конкурентоспроможність країн визначається лідерством традиційних галузей, що генерують прибуток (за допомогою внутрішніх продажів і експорту) для інвестування в нові технології. Щоб конкурувати з ними, промисловий розвиток України повинний йти по шляху від «Знаків питання» до «Зірок» та «Дійних корів». Для посилення впливу на економіку ПІІ необхідно  спрямовувати  в  галузі  «Зірки»  і  «Знаки  питання». «Дійні  корови»  є  важливими  генераторами  національного доходу, але вони більш самодостатні і менше залежать від ПІІ. Проте галузь, що знаходиться в квадранті «Дійні корови», може мати потребу в ПІІ для розвитку своїх постачальників і споживачів, що знаходяться в квадрантах «Зірки» і «Знаки питання»     (наприклад,     виробництво     пластмас     усередині нафтохімічного сектора). л   г  а  л  у  з і   з  і р  к  и з  н  а  к  и    п  и  т  а  н  н  я   1  0 а  в і а  ц  і й  н  і   т  е х н  о  л о  г і ї 130 середньорічні темпи росту ринку %  х  а р ч  о  в а   п  р о  м  и  с л о в і с т ь ф  а  р  м  а  ц  е  в т и  к а  м  і к р  о  е л е к т р  о  н  і к а р  а  д  і о  е  л е  к т р  о  н  і к а  т р  а  н  с  п  о  р т   ( п  о  с л  у г и  ) 8   е  л е к т р  о  - е  н  е  р  г е  т и  к а в  и  р  - в  о    т р  а  н  с  п  о  р т у м  а ш   и  н  о  б  у д  у в а н  н  я  д  і й  н  і   к  о  р о  в и в  а ж  к і   д  і т и  4 м   е т а л  у р  г і я ,   м  е т а л о  о  б  р  о  б к а   х  і м  і я   т  а   н  а ф  т о  х і м  і я 2  п  е р  е р  о  б  к а   с / г   п  р  о д  у к  ц  і ї л  е г к а   п  р о  м  и  с л о в і с т ь  2  0 4  0 6  0 8  0   д  о  л я   і м  п  о  р  т у ,   с  е  р  е  д  н  я ,   % Рис. 1. Український галузевий портфель  Близько 70—80% існуючих заводів повинна відноситися до цих секторів, у той час як решта — до «Важких дітей». Однак і їхня стратегія через інновації і впровадження нових технологій може орієнтуватися на перетворення в «Зірок» і «Дійних корів». ПІІ бажано направляти в перспективні сектори, у яких є передумови для глобальної конкурентної переваги, але які зараз не можуть ефективно використовувати наявні ресурси через застарілі технології. Країни-джерела ПІІ відбираються після ретельного аналізу інформації щодо секторальної конкурентоспроможності, рівня використовуваних технологій, стану експорту і відтоків ПІІ. До традиційних, а також привабливих країн-донорів відносяться Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Швейцарія. У середньостроковій перспективі необхідно заохочення інвестицій з нових членів ЄС: Польщі, Угорщини, Чехії. Найважливішим аспектом успішної реалізації інвестиційної політики стає створення детального майстра-плану з чітко поставленими цілями, заходами і термінами. Ефективна ПІІ політика дозволить залучити перспективні й екологічно чисті інвестиційні проекти від тих корпорацій, що зможуть сприяти швидкому технологічному розвитку. Стратегії реалізації конкурентних переваг та інтеграції вітчизняної економіки в світову господарську систему з урахуванням  вищевказаних  обмежень  мають  містити  наступні напрямки: 131 1. Стабілізація традиційного наукомісткого експорту, в тому числі на базі державної підтримки комплектних поставок для об’єктів технологічного сприяння. 2. Задіяння конкурентних переваг, пов’язаних з дешевизною основних факторів виробництва. Цього можна досягти шляхом: а) збереження та розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій металомісткої машинобудівної продукції, в тому числі машинотехнічних компонентів і напівфабрикатів з чорних металів; б) освоєння виробництва виробів, що завершують свій виробничий  цикл  у  високорозвинутих  країнах  (переважно  це стосується споживчих видів машинобудування, обладнання для харчової  та  легкої  промисловості,  торгового  обладнання);  в) розгортання   складальних   виробництв   з   комплектуючих,   що завозять  в  Україну  (виробництво  автотранспорту,  побутових електро- та електронних виробів, ПК); г) створення підприємств, що забезпечують міжнародну виробничу кооперацію на основі освоєння незадіяного науково-технічного потенціалу вітчизняних високотехнологічних  виробництв  і  проектно-конструкторських організацій;  д)  отримання  Україною  замовлень  на  виконання НДДКР, надання інших видів наукомістких послуг у тих сферах, де країна має висококваліфікованих фахівців і вагомі досягнення, що відповідають світовому рівню. 3. Реалізація  динамічних  конкурентних  переваг,  втілених  у високих  технологіях.  У  структурі  вітчизняного  виробничого комплексу,   як   відомо,   пріоритет   надається   виробництвам   з унікальними технологіями, здатними виконати роль експортних лідерів. Це, насамперед, авіакосмічне, лазерне, атомне виробництва, суднобудування тощо. Освоєння експортного потенціалу зазначених виробництв, їх збереження та розвиток в умовах внутрішньої незатребуваності дасть змогу вирішити ряд пріоритетних завдань інноваційної політики.   Література   1.  Безчасний   Л.   Шляхи   формування   інноваційно   орієнтованої моделі економічного розвитку в Україні // «Журнал європейської економіки. — №1(3). — грудень, 2002. 2.  Грамотцнєвий В. Інвестиційний клімат України очима інвестора // Український інвестиційний журнал Welcome. — №7. — 2002. 3.   Гуткевич С., Корінько М. «Інвестування: пріоритети та ефективність // Актуальні проблеми економіки. — № 6. — 2002. 132 4. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення. Монографія, К: КНЕУ, 2002. 5. Лановий  В.  Аспекти  інвестиційної  привабливості  української економіки // Український інвестиційний журнал Welcome. — №7. — 2002. 6. Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В., Мозговий О. М. Міжнародна інвестиційна діяльність, К: КНЕУ, 2003. 7. Огурцов А, Мамаєв Л., Заліщук В., Вихід на інноваційний шлях розвитку суспільства // Науковий світ. — № 4. — квітень 2003. 8. Онишко   С.   Структура   інвестиційного   ресурсу   України   та перспективи економічного росту // Актуальні проблеми економіки. — № 2. — 2002. 9.  Сергієнко О. Іноземні інвестиції як фактор інтеграції України у світове гоподартво // Фінансова консультація. — №17. — 2002. 10.Штефан фон Крамон-Таубадель,  Акімова  І.  Сприяння сталому економічному зростанню в Україні. — К: Альфа-Принт, 2001.   Є. І. Хомайко, аспірант КНЕУ  ОСОБЛИВОСТІ КОНВЕРГЕНЦІЇ МОНЕТАРНИХ МОДЕЛЕЙ ЄВРОСОЮЗУ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ДИНАМІКИ  Першочерговим  завданням  на  шляху  до  вирішення економічних проблем України є формування та втілення в життя чіткої та зрозумілої зовнішньої стратегії. Важливою її складовою в сучасних умовах є визначення ролі та ставлення держави щодо участі в міжнародних інтеграційних об’єднаннях, готовність до кооперації на міжнаціональному рівні, питання членства в міждержавних організаціях. Оскільки курс зовнішньої політики України спрямовано на вступ до Європейського Союзу, то надзвичайно важливою та актуальною для нашої країни є європейська проблематика. Протягом останніх десятиріч саме європейський регіон відзначається бурхливими політичними соціальними та економічними перетвореннями, що безпосередньо пов’язані з інтеграцією, яка відбувається між країнами Європи. Для України важливо не залишиться осторонь інтеграційних процесів, що відбуваються в цьому регіоні, бо саме участь у них може стати для нашої держави одним з оптимальних шляхів до входження у світове господарство. У контексті інтеграційного кола питань особливе місце належить проблемі конвергенції. Термін «конвергенція» з’явився ще  у  50—60-х  рр.  минулого  століття  в  працях  таких  відомих 

Вплив розширення ЄС на інвестиційний клімат в Україні

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

128 
О. Ю. Кугаткіна, 
аспірант КНЕУ 
 
ВПЛИВ РОЗШИРЕННЯ ЄС НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В 
УКРАЇНІ 
 Європейська комісія оприлюднила Стратегію Європейської 
політики сусідства. Вона зачіпає відносини Союзу із сусідніми з 
ним   країнами   практично   в   усіх   сферах   життя:   економіці, 
політиці, безпеці, охороні навколишнього середовища тощо. Це 
крок уперед у відносинах ЄС та України. На присвяченій 
ухваленню  стратегії  ЄПС  прес-конференції  глава 
Представництва Єврокомісії повідомив, що незабаром має 
завершитися узгодження Плану дій Україна-ЄС, який і стане 
інструментом здійснення сусідської політики Євросоюзу. Ця 
політика пропонує втілення у відносинах ЄС з його сусідами 
принципу «чотирьох свобод» — вільного руху людей, капіталів, 
товарів і послуг. Протягом усього періоду підготовки до 
розширення ЄС 1 травня 2004 р. Європейська комісія тісно 
співпрацювала  з  українським  урядом  над  тим,  щоб  Україна 
змогла отримати вигоду від безпосереднього сусідства з ЄС. 
Розширений ЄС уже став найбільшим торговим партнером 
України. А це передбачає зростання попиту на імпорт і 
перетікання прямих інвестицій. Україні необхідно багато зробити 
для максимального використання перспектив, що розкриваються 
перед нею у результаті розширення. Цьому сприятимуть 
структурна реформа та поліпшення інвестиційного клімату. 
Проголосивши курс на інноваційний шлях розвитку 
економіки,  Україна,  насамперед,  повинна  досягти  необхідного 
рівня і створення механізмів інноваційного впровадження науки, 
технології і техніки. Сучасна теорія економічного зростання дає 
змогу  сформулювати  ряд  постулатів,  що  мають  принципове 
значення для обґрунтування концепції формування національної 
господарської  системи,  зорієнтованої  на  економічне  зростання 
інноваційного   типу.   Ключовою   ознакою   стратегії   має   бути 
трансформування факторних початкових порівняльних переваг та 
традиційної  спеціалізації  у  переваги  інвестиційні  та  науково- 
технологічні. 
При формуванні інноваційної стратегії ключові позиції займає 
розвиток макротехнологій — технологій виробництва наукоємкої 
продукції.  Нині  у  світі  існує  50  макротехнологій,  з  них  46 
припадає  на  7  розвинутих  країн.  За  підрахунками  спеціалістів 
129 
Україна може мати свою частку десь у 10—12 макротехнологіях: 
транспортному та енергетичному машинобудуванні, космічній 
техніці,  спецметалургії,  технологічному  промисловому 
устаткуванні та верстатобудуванні, мікро- та радіоелектроніці, 
інформаційних технологіях, надміцних матеріалах, комунікаціях 
та біотехнологіях — це макротехнології, в яких Україна вже має 
певні здобутки. 
Зробимо портфельний аналіз української промисловості з 
метою виявлення ключових галузей у інноваційній стратегії 
розвитку економіки. Українському керівництву прийдеться 
поборотися за збільшення частки країни в глобальних 
інвестиційних потоках. Серед великих регіональних ринків в 
Україні найнижчий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) 
на душу населення, і країна ризикує утратити свої ключові галузі. 
Тому  портфельний  аналіз  промисловості  є  запорукою 
правильного визначення шляхів розвитку економіки. На рис. 1 
кожна галузь представлена навкруги і поміщена в один із 
квадрантів матриці (темпи росту ринку/частка імпорту). 
Стабільна конкурентоспроможність країн визначається 
лідерством традиційних галузей, що генерують прибуток (за 
допомогою внутрішніх продажів і експорту) для інвестування в 
нові технології. Щоб конкурувати з ними, промисловий розвиток 
України повинний йти по шляху від «Знаків питання» до «Зірок» 
та «Дійних корів». Для посилення впливу на економіку ПІІ 
необхідно  спрямовувати  в  галузі  «Зірки»  і  «Знаки  питання». 
«Дійні  корови»  є  важливими  генераторами  національного 
доходу, але вони більш самодостатні і менше залежать від ПІІ. 
Проте галузь, що знаходиться в квадранті «Дійні корови», може 
мати потребу в ПІІ для розвитку своїх постачальників і 
споживачів, що знаходяться в квадрантах «Зірки» і «Знаки 
питання»     (наприклад,     виробництво     пластмас     усередині 
нафтохімічного сектора). 
л
 
 
 
г  а  л  у  з і   з  і р  к  и з  н  а  к  и    п  и  т  а  н  н  я   
1  0 а  в і а  ц  і й  н  і   т  е х н  о  л о  г і ї 
130 
сер
едн
ьор
ічн
і т
ем
пи
 ро
сту
 ри
нку
 %
 
 
х  а р ч  о  в а   п  р о  м  и  с л о в і с т ь 
ф  а  р  м  а  ц  е  в т и  к а  
м  і к р  о  е л е к т р  о  н  і к а 
р  а  д  і о  е  л е  к т р  о  н  і к а 
 
т р  а  н  с  п  о  р т   ( п  о  с л  у г и  ) 
8 
 
 
е  л е к т р  о  - 
е  н  е  р  г е  т и  к а 
в  и  р  - в  о    т р  а  н  с  п  о  р т у 
м  а ш   и  н  о  б  у д  у в а н  н  я 
 
д  і й  н  і   к  о  р о  в и в  а ж  к і   д  і т и 
 
4 м   е т а л  у р  г і я ,   м  е т а л о  о  б  р  о  б к а 
 
 
х  і м  і я   т  а   н  а ф  т о  х і м  і я 
2 
 
п  е р  е р  о  б  к а   с / г   п  р  о д  у к  ц  і ї 
л  е г к а   п  р о  м  и  с л о в і с т ь 
 
2  0 4  0 6  0 8  0   
д  о  л я   і м  п  о  р  т у ,   с  е  р  е  д  н  я ,   % 
Рис. 1. Український галузевий портфель 
 Близько 70—80% існуючих заводів повинна відноситися до цих 
секторів, у той час як решта — до «Важких дітей». Однак і їхня 
стратегія через інновації і впровадження нових технологій може 
орієнтуватися на перетворення в «Зірок» і «Дійних корів». ПІІ 
бажано направляти в перспективні сектори, у яких є передумови 
для глобальної конкурентної переваги, але які зараз не можуть 
ефективно використовувати наявні ресурси через застарілі 
технології. Країни-джерела ПІІ відбираються після ретельного 
аналізу інформації щодо секторальної конкурентоспроможності, 
рівня використовуваних технологій, стану експорту і відтоків ПІІ. 
До традиційних, а також привабливих країн-донорів відносяться 
Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Швейцарія. У 
середньостроковій перспективі необхідно заохочення інвестицій з 
нових членів ЄС: Польщі, Угорщини, Чехії. 
Найважливішим аспектом успішної реалізації інвестиційної 
політики стає створення детального майстра-плану з чітко 
поставленими цілями, заходами і термінами. Ефективна ПІІ 
політика дозволить залучити перспективні й екологічно чисті 
інвестиційні проекти від тих корпорацій, що зможуть сприяти 
швидкому технологічному розвитку. 
Стратегії реалізації конкурентних переваг та інтеграції 
вітчизняної економіки в світову господарську систему з 
урахуванням  вищевказаних  обмежень  мають  містити  наступні 
напрямки: 
131 
1. Стабілізація традиційного наукомісткого експорту, в тому 
числі на базі державної підтримки комплектних поставок для 
об’єктів технологічного сприяння. 
2. Задіяння конкурентних переваг, пов’язаних з дешевизною 
основних факторів виробництва. Цього можна досягти шляхом: 
а) збереження та розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій 
металомісткої машинобудівної продукції, в тому числі 
машинотехнічних компонентів і напівфабрикатів з чорних 
металів; б) освоєння виробництва виробів, що завершують свій 
виробничий  цикл  у  високорозвинутих  країнах  (переважно  це 
стосується споживчих видів машинобудування, обладнання для 
харчової  та  легкої  промисловості,  торгового  обладнання);  в) 
розгортання   складальних   виробництв   з   комплектуючих,   що 
завозять  в  Україну  (виробництво  автотранспорту,  побутових 
електро- та електронних виробів, ПК); г) створення підприємств, 
що забезпечують міжнародну виробничу кооперацію на основі 
освоєння незадіяного науково-технічного потенціалу вітчизняних 
високотехнологічних  виробництв  і  проектно-конструкторських 
організацій;  д)  отримання  Україною  замовлень  на  виконання 
НДДКР, надання інших видів наукомістких послуг у тих сферах, 
де країна має висококваліфікованих фахівців і вагомі досягнення, 
що відповідають світовому рівню. 
3. Реалізація  динамічних  конкурентних  переваг,  втілених  у 
високих  технологіях.  У  структурі  вітчизняного  виробничого 
комплексу,   як   відомо,   пріоритет   надається   виробництвам   з 
унікальними технологіями, здатними виконати роль експортних 
лідерів. Це, насамперед, авіакосмічне, лазерне, атомне 
виробництва, суднобудування тощо. Освоєння експортного 
потенціалу зазначених виробництв, їх збереження та розвиток в 
умовах внутрішньої незатребуваності дасть змогу вирішити ряд 
пріоритетних завдань інноваційної політики. 
 
 
Література 
 
 
1.  Безчасний   Л.   Шляхи   формування   інноваційно   орієнтованої 
моделі економічного розвитку в Україні // «Журнал європейської 
економіки. — №1(3). — грудень, 2002. 
2.  Грамотцнєвий В. Інвестиційний клімат України очима інвестора 
// Український інвестиційний журнал Welcome. — №7. — 2002. 
3.   Гуткевич С., Корінько М. «Інвестування: пріоритети та 
ефективність // Актуальні проблеми економіки. — № 6. — 2002. 
132 
4. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та 
умови забезпечення. Монографія, К: КНЕУ, 2002. 
5. Лановий  В.  Аспекти  інвестиційної  привабливості  української 
економіки // Український інвестиційний журнал Welcome. — №7. — 2002. 
6. Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В., Мозговий О. М. Міжнародна 
інвестиційна діяльність, К: КНЕУ, 2003. 
7. Огурцов А, Мамаєв Л., Заліщук В., Вихід на інноваційний шлях 
розвитку суспільства // Науковий світ. — № 4. — квітень 2003. 
8. Онишко   С.   Структура   інвестиційного   ресурсу   України   та 
перспективи економічного росту // Актуальні проблеми економіки. — № 2. 
— 2002. 
9.  Сергієнко О. Іноземні інвестиції як фактор інтеграції України у 
світове гоподартво // Фінансова консультація. — №17. — 2002. 
10.Штефан фон Крамон-Таубадель,  Акімова  І.  Сприяння сталому 
економічному зростанню в Україні. — К: Альфа-Принт, 2001. 
 
 
Є. І. Хомайко, 
аспірант КНЕУ 
 
ОСОБЛИВОСТІ КОНВЕРГЕНЦІЇ МОНЕТАРНИХ МОДЕЛЕЙ 
ЄВРОСОЮЗУ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ДИНАМІКИ 
 Першочерговим  завданням  на  шляху  до  вирішення 
економічних проблем України є формування та втілення в життя 
чіткої та зрозумілої зовнішньої стратегії. Важливою її складовою в 
сучасних умовах є визначення ролі та ставлення держави щодо 
участі в міжнародних інтеграційних об’єднаннях, готовність до 
кооперації на міжнаціональному рівні, питання членства в 
міждержавних організаціях. Оскільки курс зовнішньої політики 
України спрямовано на вступ до Європейського Союзу, то 
надзвичайно важливою та актуальною для нашої країни є 
європейська проблематика. 
Протягом останніх десятиріч саме європейський регіон 
відзначається бурхливими політичними соціальними та 
економічними перетвореннями, що безпосередньо пов’язані з 
інтеграцією, яка відбувається між країнами Європи. 
Для України важливо не залишиться осторонь інтеграційних 
процесів, що відбуваються в цьому регіоні, бо саме участь у них 
може стати для нашої держави одним з оптимальних шляхів до 
входження у світове господарство. 
У контексті інтеграційного кола питань особливе місце 
належить проблемі конвергенції. Термін «конвергенція» з’явився 
ще  у  50—60-х  рр.  минулого  століття  в  працях  таких  відомих 


http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/15635/1/128-132.pdf

Вплив розширення ЄС на інвестиційний клімат в Україні

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Name not available

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University