Павловская, Наталия Сергеевна

Павловська, Наталія Сергіївна

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Поточний — диктанти (словниковий, перекладні); самостійні 
роботи (вправи з орфографії, лексики, граматики тощо; твори, пере-
кази, редагування текстів сфери ПС; складання текстів з урахуван-
ням ознак культури мови ПС; виконання 3-х текстів (з орфографії, 
лексики та фразеології, морфології); усне опитування (колоквіум). 
Підсумковий — модуль, іспит: 
 теоретичні питання; 
 практичні завдання (робота з текстом, визначення специфічних 
мовних засобів ПС: лексичних, граматичних тощо; редагування). 
Допуск до підсумкового контролю (іспиту) — виконання ро-
бочого плану: 
 відвідування лекційних та семінарських занять; 
 позитивна поточна успішність; 
 оформлення словника фахової лексики; 
 оформлення зразків ділових документів (доручення, розпис-
ка, заява, автобіографія, резюме, довідка та пояснювальна запис-
ка) та рецензії, анотації, конспекту; 
 захист реферату, виголошення доповіді(репрезентація нави-
чок публічного виступу). 
За результатами спостережень є методично обґрунтованим, до-
цільним і необхідним збільшення кількості годин (лекційних до 26 
та семінарських до 80), що зумовлено слабкою базою мовних знань 
студентів-першокурсників, низьким рівнем їхньої грамотності, не-
достатнім рівнем володіння українською мовою та проведення під-
сумкового контролю (іспиту) у формі інтерв’ю з усної компетенції. 
Н. С. Павловська, викл. кафедри української мови та літератури  
МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ 
Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соці-
альної поведінки (у тому числі і мовленнєвої), які визначаються уяв-
леннями про шаблони поведінки у конкретній ситуації. Щоб функціо-
нувати як складна соціальна система, суспільство встановлює такі 
рамки поведінки, у яких вона стає одноманітною, повторюваною. Саме 
такими рамками й є етикет — система правил зовнішньої культури 
людини, її поведінки, пристойності, гарного тону тощо. У суспільстві 
він функціонує у двох основних формах: мовленнєвої і немовленнєвої. 
Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно 
специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і припи-
саних суспільством для встановлення контакту співбесідників, 
підтримання спілкування у певній тональності. 
 50
Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх мож-
ливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні 
елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощан-
ня, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздо-
ровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, 
комплімент, присяга, похвала тощо. З поміж них вирізняються ті, що 
вживаються при з’ясуванні контакту між мовцями — формули звер-
тань і вітань; при підтриманні контакту — формули вибачення, про-
хання, подяки та ін.; при припиненні контакту — формули прощан-
ня, побажання. З точки зору національної специфіки мовленнєвого 
етикету варто сказати, що структура його склалася у кожної нації на 
її власній народній основі під впливом різного роду психологічних, 
соціально-політичних, культурологічних факторів. 
Вважається, що мовленнєвий етикет є однією з важливих ха-
рактеристик поведінки людини. Бо без знання прийнятих у суспіль-
стві форм етикету, без вербальних форм вираження ввічливих 
стосунків між людьми, людина не може ефективно, з користю 
для себе і оточуючих здійснювати процес спілкування. Стельма-
хович М. Г. з цього приводу зауважує: «Не треба забувати, що 
будь-який, навіть найменший відступ від мовленнєвого етикету 
псує настрій, вносить непорозуміння в людські стосунки, а інко-
ли, навіть, калічить душу і ранить серце людини». Мовленнєвий етикет має спеціалізовані функції (за Формановсь-кою Н. І.1). Перша з них контактна функція — встановлення, збере-ження чи закріплення, підтримуваних зв’язків і стосунків, індивідуаль-них чи соціально-масових. Функція ввічливості (конотативна) — 
пов’язана з проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним. Регулююча функція (регулятивна) — теж стосується усіх про-явів мовленнєвого етикету, бо вибір певної форми при встановленні контакту регулює характер стосунків адресата і адресанта. Функція впливу (імперативна, волюнтативна) — передбачає реакцію співбесід-ника — вербальну, жестову, діяльнісну. Функція звертальна (апелятив-на) — тісно пов’язана з імперативною, бо привернути увагу, означає 
здійснити вплив на співбесідника. Емоційно-експресивна (емотивна) функція — є факультативною функцією, оскільки вона властива не 
усім одиницям мовленнєвого етикету. Мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спіл-кування, — це сукупність значною мірою стандартизованих ви-словів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з 
певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням. 
                    
1 Фориановская Н. И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический ас-пекты. — М.: Русский язык, 1982 
 51


Мовленнєвий етикет

Name not available

Поточний — диктанти (словниковий, перекладні); самостійні роботи (вправи з орфографії, лексики, граматики тощо; твори, пере-кази, редагування текстів сфери ПС; складання текстів з урахуван-ням ознак культури мови ПС; виконання 3-х текстів (з орфографії, лексики та фразеології, морфології); усне опитування (колоквіум). Підсумковий — модуль, іспит:  теоретичні питання;  практичні завдання (робота з текстом, визначення специфічних мовних засобів ПС: лексичних, граматичних тощо; редагування). Допуск до підсумкового контролю (іспиту) — виконання ро-бочого плану:  відвідування лекційних та семінарських занять;  позитивна поточна успішність;  оформлення словника фахової лексики;  оформлення зразків ділових документів (доручення, розпис-ка, заява, автобіографія, резюме, довідка та пояснювальна запис-ка) та рецензії, анотації, конспекту;  захист реферату, виголошення доповіді(репрезентація нави-чок публічного виступу). За результатами спостережень є методично обґрунтованим, до-цільним і необхідним збільшення кількості годин (лекційних до 26 та семінарських до 80), що зумовлено слабкою базою мовних знань студентів-першокурсників, низьким рівнем їхньої грамотності, не-достатнім рівнем володіння українською мовою та проведення під-сумкового контролю (іспиту) у формі інтерв’ю з усної компетенції. Н. С. Павловська, викл. кафедри української мови та літератури  МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соці-альної поведінки (у тому числі і мовленнєвої), які визначаються уяв-леннями про шаблони поведінки у конкретній ситуації. Щоб функціо-нувати як складна соціальна система, суспільство встановлює такі рамки поведінки, у яких вона стає одноманітною, повторюваною. Саме такими рамками й є етикет — система правил зовнішньої культури людини, її поведінки, пристойності, гарного тону тощо. У суспільстві він функціонує у двох основних формах: мовленнєвої і немовленнєвої. Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і припи-саних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності.  50Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх мож-ливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощан-ня, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздо-ровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо. З поміж них вирізняються ті, що вживаються при з’ясуванні контакту між мовцями — формули звер-тань і вітань; при підтриманні контакту — формули вибачення, про-хання, подяки та ін.; при припиненні контакту — формули прощан-ня, побажання. З точки зору національної специфіки мовленнєвого етикету варто сказати, що структура його склалася у кожної нації на її власній народній основі під впливом різного роду психологічних, соціально-політичних, культурологічних факторів. Вважається, що мовленнєвий етикет є однією з важливих ха-рактеристик поведінки людини. Бо без знання прийнятих у суспіль-стві форм етикету, без вербальних форм вираження ввічливих стосунків між людьми, людина не може ефективно, з користю для себе і оточуючих здійснювати процес спілкування. Стельма-хович М. Г. з цього приводу зауважує: «Не треба забувати, що будь-який, навіть найменший відступ від мовленнєвого етикету псує настрій, вносить непорозуміння в людські стосунки, а інко-ли, навіть, калічить душу і ранить серце людини». Мовленнєвий етикет має спеціалізовані функції (за Формановсь-кою Н. І.1). Перша з них контактна функція — встановлення, збере-ження чи закріплення, підтримуваних зв’язків і стосунків, індивідуаль-них чи соціально-масових. Функція ввічливості (конотативна) — пов’язана з проявами ввічливого поводження членів колективу один з одним. Регулююча функція (регулятивна) — теж стосується усіх про-явів мовленнєвого етикету, бо вибір певної форми при встановленні контакту регулює характер стосунків адресата і адресанта. Функція впливу (імперативна, волюнтативна) — передбачає реакцію співбесід-ника — вербальну, жестову, діяльнісну. Функція звертальна (апелятив-на) — тісно пов’язана з імперативною, бо привернути увагу, означає здійснити вплив на співбесідника. Емоційно-експресивна (емотивна) функція — є факультативною функцією, оскільки вона властива не усім одиницям мовленнєвого етикету. Мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спіл-кування, — це сукупність значною мірою стандартизованих ви-словів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням.                     1 Фориановская Н. И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический ас-пекты. — М.: Русский язык, 1982  51

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/13261/1/50-51.pdf

Мовленнєвий етикет

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Name not available