Поплюйко, Андрей Николаевич

Поплюйко, Андрій Миколайович

Іванов, Є.

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

131
— фіксується порядок і строки проведення інвентаризації ак-
тивів та зобов’язань компанії;
— міститься розроблений робочий план рахунків бухгалтер-
ського обліку.
Отже, розробка підприємством облікової політики відповідно
до МСФЗ є відповідальністю бухгалтерської служби підприємст-
ва (щодо розробки) та управлінського персоналу (щодо затвер-
дження). Управлінському персоналу слід обирати та застосовува-
ти облікову політику підприємства таким чином, щоб фінансові
звіти відповідали всім вимогам кожного застосовуваного МСФЗ.
Якщо не існує конкретної вимоги, управлінському персоналу
слід розробити політику, яка забезпечує надання у фінансових
звітах інформації, що є доречною для потреб прийняття рішень
та обґрунтованою щодо правдивого подання результатів, грошо-
вих потоків та фінансового стану підприємства; відображення
економічної сутності подій та операцій, а не лише виходячи з їх-
ньої юридичної форми; нейтральності, тобто відсутності упере-
дження; обачності та повноти у всіх суттєвих аспектах.
Література
1. Україна. Закон. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні : від 16.07.1999 р. № 996-ІУ. [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах / Ф. Ф. Бу-
тинець, Л. Л. Горецька. — Житомир : ПП «Рута», 2002. — С. 168.
3. Міжнародні стандарти фінансової звітності 2004. Ч. 1 / [пер. з
англ., за ред. С. Ф. Голова] — К. : Федерація професійних бухгалтерів і
аудиторів України, 2005. — 1304 с.
Поплюйко А. М., канд. екон. наук, доц.
кафедри обліку підприємницької діяльності,
Іванов Є., студент,
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
ФАКТОРИНГ ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ
ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ
На сьогоднішній день велика кількість вітчизняних підпри-
ємств виявляється неспроможною ефективно управляти дебітор-
ською заборгованістю, яка завдає економічної шкоди підприємс-
тву-кредитору — гроші втрачають свою купівельну спромог-
132
ність внаслідок інфляції, зростають збитки від втрачених можли-
востей, підприємство виплачує банку відсоток за кредит, пов’я-
заний із нестачею власних оборотних коштів. Як правило, украї-
нські підприємства мало використовують загальноприйняті у сві-
товій практиці методи управління дебіторською заборгованістю.
Управління дебіторською заборгованістю зводиться лише до її
обліку, що призводить до втрати фінансових ресурсів підприємс-
тва і зменшує ефективність управління ними.
У сучасних умовах активізувався інтерес до вивчення деяких
економічних термінів та процесів, які раніше не мали місця в дія-
льності вітчизняних підприємств. Такими є, наприклад, фактори-
нгові операції. Адже факторингової операції є одним із способів
підвищення гарантованого отримання коштів за відвантажену
продукцію, тому невипадково, що застосування даного фінансо-
вого інструменту є одним із напрямів удосконалення управління
дебіторською заборгованістю.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день характерним є відсу-
тність накопиченого досвіду роботи вітчизняних підприємств у
сфері використання факторингових угод, а також недостатність
висвітлення даної проблеми в теоретичному аспекті.
Як свідчить світова практика, стрімкий розвиток факторинго-
вих послуг притаманний економічним системам у стадії стабіль-
ного зростання з постійним приростом купівельної спроможності
населення, збільшенням виробництва і реалізації продукції. Тому
враховуючи позитивні прогнози економічного розвитку нашої
країни, можливо найближчим часом слід очікувати значної акти-
візації ринку факторингу.
Факторинг — це комплекс кредитно-фінансових послуг, що
надаються підприємствам; операція продажу боргових прав під-
приємства іншому суб’єкту — фактору. Факторами (фінансовими
агентами) зазвичай виступають банки, інвестиційні компанії та
інші кредитні організації, що мають ліцензію на здійснення тако-
го роду діяльності (надання кредитів іншим особам під відсотки).
В Україні факторинг вперше був затверджений у новому Ци-
вільному кодексі. Відповідно до норм Цивільного Кодексу Укра-
їни договір факторингу — це відступлення права грошової вимо-
ги, де одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати
грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за пла-
ту, а клієнт зобов’язується відступити факторові своє право гро-
шової вимоги до третьої особи (боржника) [4].
Термін «факторинг» також визначено Законом про ПДВ: «Фак-
торинг — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги
133
боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступ-
ною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору» [2].
Основними перевагами факторингу для продавців продукції
можуть бути:
— збільшення обсягів продажу завдяки додатковій можливос-
ті надання відстрочки в оплаті продукції;
— розширення клієнтської бази та встановлення стабільних
відносин з покупцями, які матимуть постійну можливість закупа-
ти продукцію з відстрочкою оплати;
— планування фінансових потоків без урахування платіжної
дисципліни покупців;
— можливість здійснювати оптові закупки за більш вигідними
цінами та підтримувати розширений асортимент продукції;
— можливість трансформації дебіторської заборгованості у
грошові кошти та досягнення, таким чином, балансу грошових
потоків, збільшення за рахунок цього ліквідності та рентабельно-
сті поставок;
— гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів у
дебіторську заборгованість;
— створення власного ділового іміджу завдяки можливості
своєчасно розраховуватись по своїх зобов’язаннях.
Важливим моментом є те, що факторинг — це не тільки фі-
нансування, але і комплекс супутніх послуг: страхування ризиків,
пов’язаних з несвоєчасною оплатою продукції; інкасація дебітор-
ської заборгованості; інформаційне обслуговування; консалтинг
документів, а також забезпечення функції кредитного менеджме-
нту по встановленню лімітів, відстеженню і збиранню дебіторсь-
кої заборгованості.
Тим самим підприємства-постачальники мають можливість
перекласти велику ділянку по роботі з покупцями (дебіторами)
на факторів і переключитися на вирішення інших важливіших за-
вдань, направлених на розвиток бізнесу.
Якщо відмічати складнощі факторингу, то основна з них у то-
му, що у багатьох підприємств не належним чином організований
документообіг, тому підприємства стикаються з проблемою орга-
нізації документообігу при факторинговому обслуговуванні. Як
свідчить практика, постачальники стикаються з небажанням де-
яких дебіторів працювати по факторингу. Часто постачальникам
важко розрахувати свої витрати через наявність прихованих комі-
сій. Але значні переваги, які отримують постачальники при корис-
туванні факторингових послуг, переважають, тому факторинг буде
користуватися широким попитом у недалекому майбутньому.
134
Взагалі, факторинг доцільно застосовувати тоді, коли вигода
від тимчасового надходження коштів більша, ніж від отримання
коштів у строк. Для промислових підприємств використання фак-
торингу пропонується у таких випадках:
1) факторинг — це єдина можливість отримати хоч якісь кошти;
2) підприємство має можливість використання капіталу з рен-
табельністю більш високою, ніж вартість факторингових послуг
або втрат від дисконтування векселів;
3) банківські кредитні ставки високі, тобто брати кошти у кре-
дит невигідно;
4) втрати від інфляції погрожують перевищити витрати по фак-
торингу або втрати, пов’язані з відстрочкою отримання платежів.
Таким чином, для уникнення кризових явищ, сприяння подаль-
шому розвитку підприємства, отриманню більших прибутків та збі-
льшенню ринкової вартості фінансово-економічним службам під-
приємств рекомендується активно вивчати та використовувати у
практичній діяльності такий фінансовий інструмент як факторинг.
Література
1. Бугай В. З. Управління дебіторською заборгованістю підприємст-
ва // Держава та регіони. — 2007. — № 1. — С. 60—63.
2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.
№ 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями
3. Лисина О. Е. Аддитивная факторная система управления дебитор-
ской задолженностью // Инновации. — 2007. — № 5. — С. 96—99.
4. Цивільний кодекс України
Привалова Н. Є., аспірант
кафедри «Бухгалтерського обліку»,
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
СИНЕРГЕТИКА У СПІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Останнім часом все більшого поширення у вітчизняній прак-
тиці фінансово-господарської діяльності українських суб’єктів
використовується така форма господарювання, як спільна діяль-
ність без створення юридичної особи. Економічна криза певним
чином вплинула на розвиток саме таких економічних відносин у
різних галузях економіки та видах діяльності.


Факторинг як засіб управління дебіторською заборгованістю

Name not available

131— фіксується порядок і строки проведення інвентаризації ак-тивів та зобов’язань компанії;— міститься розроблений робочий план рахунків бухгалтер-ського обліку.Отже, розробка підприємством облікової політики відповіднодо МСФЗ є відповідальністю бухгалтерської служби підприємст-ва (щодо розробки) та управлінського персоналу (щодо затвер-дження). Управлінському персоналу слід обирати та застосовува-ти облікову політику підприємства таким чином, щоб фінансовізвіти відповідали всім вимогам кожного застосовуваного МСФЗ.Якщо не існує конкретної вимоги, управлінському персоналуслід розробити політику, яка забезпечує надання у фінансовихзвітах інформації, що є доречною для потреб прийняття рішеньта обґрунтованою щодо правдивого подання результатів, грошо-вих потоків та фінансового стану підприємства; відображенняекономічної сутності подій та операцій, а не лише виходячи з їх-ньої юридичної форми; нейтральності, тобто відсутності упере-дження; обачності та повноти у всіх суттєвих аспектах.Література1. Україна. Закон. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність вУкраїні : від 16.07.1999 р. № 996-ІУ. [Електронний ресурс]. — Режимдоступу: http://zakon1.rada.gov.ua.2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах / Ф. Ф. Бу-тинець, Л. Л. Горецька. — Житомир : ПП «Рута», 2002. — С. 168.3. Міжнародні стандарти фінансової звітності 2004. Ч. 1 / [пер. зангл., за ред. С. Ф. Голова] — К. : Федерація професійних бухгалтерів іаудиторів України, 2005. — 1304 с.Поплюйко А. М., канд. екон. наук, доц.кафедри обліку підприємницької діяльності,Іванов Є., студент,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»ФАКТОРИНГ ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮНа сьогоднішній день велика кількість вітчизняних підпри-ємств виявляється неспроможною ефективно управляти дебітор-ською заборгованістю, яка завдає економічної шкоди підприємс-тву-кредитору — гроші втрачають свою купівельну спромог-132ність внаслідок інфляції, зростають збитки від втрачених можли-востей, підприємство виплачує банку відсоток за кредит, пов’я-заний із нестачею власних оборотних коштів. Як правило, украї-нські підприємства мало використовують загальноприйняті у сві-товій практиці методи управління дебіторською заборгованістю.Управління дебіторською заборгованістю зводиться лише до їїобліку, що призводить до втрати фінансових ресурсів підприємс-тва і зменшує ефективність управління ними.У сучасних умовах активізувався інтерес до вивчення деякихекономічних термінів та процесів, які раніше не мали місця в дія-льності вітчизняних підприємств. Такими є, наприклад, фактори-нгові операції. Адже факторингової операції є одним із способівпідвищення гарантованого отримання коштів за відвантаженупродукцію, тому невипадково, що застосування даного фінансо-вого інструменту є одним із напрямів удосконалення управліннядебіторською заборгованістю.Слід зазначити, що на сьогоднішній день характерним є відсу-тність накопиченого досвіду роботи вітчизняних підприємств усфері використання факторингових угод, а також недостатністьвисвітлення даної проблеми в теоретичному аспекті.Як свідчить світова практика, стрімкий розвиток факторинго-вих послуг притаманний економічним системам у стадії стабіль-ного зростання з постійним приростом купівельної спроможностінаселення, збільшенням виробництва і реалізації продукції. Томувраховуючи позитивні прогнози економічного розвитку нашоїкраїни, можливо найближчим часом слід очікувати значної акти-візації ринку факторингу.Факторинг — це комплекс кредитно-фінансових послуг, щонадаються підприємствам; операція продажу боргових прав під-приємства іншому суб’єкту — фактору. Факторами (фінансовимиагентами) зазвичай виступають банки, інвестиційні компанії таінші кредитні організації, що мають ліцензію на здійснення тако-го роду діяльності (надання кредитів іншим особам під відсотки).В Україні факторинг вперше був затверджений у новому Ци-вільному кодексі. Відповідно до норм Цивільного Кодексу Укра-їни договір факторингу — це відступлення права грошової вимо-ги, де одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передатигрошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за пла-ту, а клієнт зобов’язується відступити факторові своє право гро-шової вимоги до третьої особи (боржника) [4].Термін «факторинг» також визначено Законом про ПДВ: «Фак-торинг — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги133боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступ-ною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору» [2].Основними перевагами факторингу для продавців продукціїможуть бути:— збільшення обсягів продажу завдяки додатковій можливос-ті надання відстрочки в оплаті продукції;— розширення клієнтської бази та встановлення стабільнихвідносин з покупцями, які матимуть постійну можливість закупа-ти продукцію з відстрочкою оплати;— планування фінансових потоків без урахування платіжноїдисципліни покупців;— можливість здійснювати оптові закупки за більш вигіднимицінами та підтримувати розширений асортимент продукції;— можливість трансформації дебіторської заборгованості угрошові кошти та досягнення, таким чином, балансу грошовихпотоків, збільшення за рахунок цього ліквідності та рентабельно-сті поставок;— гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів удебіторську заборгованість;— створення власного ділового іміджу завдяки можливостісвоєчасно розраховуватись по своїх зобов’язаннях.Важливим моментом є те, що факторинг — це не тільки фі-нансування, але і комплекс супутніх послуг: страхування ризиків,пов’язаних з несвоєчасною оплатою продукції; інкасація дебітор-ської заборгованості; інформаційне обслуговування; консалтингдокументів, а також забезпечення функції кредитного менеджме-нту по встановленню лімітів, відстеженню і збиранню дебіторсь-кої заборгованості.Тим самим підприємства-постачальники мають можливістьперекласти велику ділянку по роботі з покупцями (дебіторами)на факторів і переключитися на вирішення інших важливіших за-вдань, направлених на розвиток бізнесу.Якщо відмічати складнощі факторингу, то основна з них у то-му, що у багатьох підприємств не належним чином організованийдокументообіг, тому підприємства стикаються з проблемою орга-нізації документообігу при факторинговому обслуговуванні. Яксвідчить практика, постачальники стикаються з небажанням де-яких дебіторів працювати по факторингу. Часто постачальникамважко розрахувати свої витрати через наявність прихованих комі-сій. Але значні переваги, які отримують постачальники при корис-туванні факторингових послуг, переважають, тому факторинг будекористуватися широким попитом у недалекому майбутньому.134Взагалі, факторинг доцільно застосовувати тоді, коли вигодавід тимчасового надходження коштів більша, ніж від отриманнякоштів у строк. Для промислових підприємств використання фак-торингу пропонується у таких випадках:1) факторинг — це єдина можливість отримати хоч якісь кошти;2) підприємство має можливість використання капіталу з рен-табельністю більш високою, ніж вартість факторингових послугабо втрат від дисконтування векселів;3) банківські кредитні ставки високі, тобто брати кошти у кре-дит невигідно;4) втрати від інфляції погрожують перевищити витрати по фак-торингу або втрати, пов’язані з відстрочкою отримання платежів.Таким чином, для уникнення кризових явищ, сприяння подаль-шому розвитку підприємства, отриманню більших прибутків та збі-льшенню ринкової вартості фінансово-економічним службам під-приємств рекомендується активно вивчати та використовувати упрактичній діяльності такий фінансовий інструмент як факторинг.Література1. Бугай В. З. Управління дебіторською заборгованістю підприємст-ва // Держава та регіони. — 2007. — № 1. — С. 60—63.2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.№ 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями3. Лисина О. Е. Аддитивная факторная система управления дебитор-ской задолженностью // Инновации. — 2007. — № 5. — С. 96—99.4. Цивільний кодекс УкраїниПривалова Н. Є., аспіранткафедри «Бухгалтерського обліку»,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»СИНЕРГЕТИКА У СПІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІБЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИОстаннім часом все більшого поширення у вітчизняній прак-тиці фінансово-господарської діяльності українських суб’єктіввикористовується така форма господарювання, як спільна діяль-ність без створення юридичної особи. Економічна криза певнимчином вплинула на розвиток саме таких економічних відносин урізних галузях економіки та видах діяльності.

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/12835/1/131-134.pdf

Факторинг як засіб управління дебіторською заборгованістю

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Name not available