Савицька, Г. С.

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

315
2. Грамотно ставити питання до студентів, дотримуючись не-
обхідних вимог.
3. Створювати та реалізовувати у процесі проведення лекцій
елементи педагогічної імпровізації.
4. Управляти власною поведінкою, враховуючи свій темпера-
мент, характер, актуальний стан і презентувати особистісні й
професійні переваги.
5. Управляти аудиторією, враховуючи курс навчання, фах,
соціально-психологічний клімат, який панує в аудиторії, здійс-
нювати зворотний зв’язок у навчанні.
6. Реалізовувати заключний етап діяльності у процесі лекцій-
ної роботи (самоаналіз і вирізнення шляхів удосконалення змісту
лекційного матеріалу та системи спілкування викладача з конк-
ретною аудиторією).
Савицька Г. С., аспірант
кафедри педагогіки і психології
ПРОФЕСІЙНА САМООРГАНІЗАЦІЯ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ
ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Актуальною потребою для нашої держави сьогодні є профе-
сійна підготовка фахівців, здатних ефективно розвивати сучасну
економіку, виробництво, освіту і культуру. Особливо нагальним
є це питання у сфері підготовки менеджерів і економістів, зва-
жаючи на популярність і значущість цих професій. Сучасний фа-
хівець-економіст має свідомо відноситися до свого життя та про-
фесійної діяльності, уміти її планувати, будувати чітку стратегію
свого професійного зростання. Від того, наскільки добре він
зможе це робити, залежить успішність його кар’єри, професійно-
го становлення, якість та ефективність роботи. Для того, щоб
опанувати навичками самоаналізу, планування і проектування
своєї діяльності, побудови життєвих стратегій і професійної тра-
єкторії, студенти вже в роки навчання в економічному закладі
освіти мають опанувати технологіями розвитку і саморозвитку
навичок самоорганізації. Отже, у навчально-виховному процесі
необхідно реалізувати особистісно-розвиваючі підходи, орієнту-
вати їх на прояви всіляких само процесів, серед яких особливе
місце має належати процесу самоорганізації особистості, розро-
бити ефективні моделі, спеціальні (елективні) курси, які мають
сприяти розвитку навичок самоорганізації.
316
Разом з тим, як свідчить практика, студенти і молоді фахівці-
економісти не володіють раціональними прийомами формування
умінь само-мотивації, самопізнання і саморозвитку, самоконтро-
лю, саморегуляції і самореалізації своїх можливостей самоуправ-
ління, а їхні теоретичні і методичні знання про професійну само-
організацію, як складову готовності до здійснення професійної
діяльності є безсистемними. З огляду на це, переважна більшість
випускників вищих економічних навчальних закладів, розпочи-
наючи професійну діяльність, відчувають значні труднощі,
пов’язані з необхідністю одночасно вирішувати велику кількість
питань економічної практики. У зв’язку з цим ми вважаємо за по-
трібне дослідити питання професійної самоорганізації майбутніх
економістів як психолого-педагогічної проблеми.
 Самоорганізація, у широкому розумінні цього поняття, —
це природна здатність будь-якої біологічної системи самостій-
но підтримувати, відроджувати та вдосконалювати рівень своєї
організації при зміні умов взаємодії з оточуючим середови-
щем. Сутність процесу самоорганізації людини полягає у при-
життєвому формуванні нових функціональних мозкових сис-
тем (стійких рефлекторних новоутворень), які забезпечують
розвиток і компенсацію потрібних особистості здібностей та
вмінь шляхом самопізнання, самонавчання, самовиховання.
Самоорганізація виникає на основі саморегуляції особистості.
Під саморегуляцією в структурі самосвідомості у вузькому
смислі мається на увазі така форма саморегуляції поведінки,
яка передбачає момент включеності в неї результатів самопі-
знання і емоційно-ціннісного ставлення до себе, причому ця
включеність актуалізована на всіх етапах здійснення поведін-
кового акту, починаючи від мотивуючих компонентів і закін-
чуючи власною оцінкою досягнутого ефекту поведінки. Само-
організація є складовою системи самоуправління, яке варто
розуміти, насамперед, як самонастроювання, оптимізацію пси-
хічного стану, підвищення рівня і стабільності настрою особи-
стості.
В ході нашого дослідження ми визначили сутність і зміст
професійної самоорганізації майбутніх економістів. Під профе-
сійною самоорганізацією економіста ми розуміємо інтегровану
якість особистості, процес і результат синергетичної актуалі-
зації її внутрішніх і зовнішніх ресурсів як здатність фахівця ус-
відомлено та цілеспрямовано використовувати і удосконалюва-
ти значущі складові структури своєї особистості в діяльності,
спрямованій на вирішення навчальних, професійних і особистіс-
317
них завдань. В якості ресурсів особистості ми визначаємо здо-
ров’я, час, енергію, родину, взаємовідносини (основні ресурси),
приналежність, самопрезентацію, близькість, шлюб, дружбу (ре-
сурси прийняття), досягнення, владу, незалежність, знання та
уміння, професійні компетентності, соціально-економічний ста-
тус, матеріальні речі та ін.
Зміст поняття «професійна самоорганізація», на нашу дум-
ку, являє собою цілісний процес і результат самоуправління і
самопроявів особистості економіста-професіонала: активної
творчої діяльності, властивостей і якостей, що дозволяють сві-
домо управляти своїм життям і професійною діяльністю (само-
оцінка особистості, мотивація, морально-етичні цінності, воля,
професіоналізм, рефлексія, життєвий і професійний оптимізм,
самовиховання, творче мислення та цілісне світосприйняття,
інфернальний локус суб’єктивного контролю) для досягнення
високих результатів у реалізації життєвих і професійних цілей.
Найважливішими сутнісно-змістовними категоріями самоорга-
нізації нами визначено такі: «мета життя», «життєва програ-
ма», «мотивація», «самооцінка», «відповідальність», «рефлек-
сія», «творчість».
Таким чином, важлива психолого-педагогічна проблема за-
безпечення професійної самоорганізації майбутніх економістів
потребує свого подальшого дослідження, насамперед у плані
визначення основних педагогічних умов, що забезпечують
якість процесу формування умінь професійної самоорганізації
майбутніх економістів у вищих економічних навчальних за-
кладах.
Саркісова О. Ю., асистент кафедри
 педагогіки та психології
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИК КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
НА ПРАКТИЧНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ
Найактуальнішою проблемою в теорії та практиці навчання є
проблема активізації пізнавальної діяльності студентів. Пошук
рішення цієї проблеми спрямовує викладачів до застосування рі-
зноманітних нетрадиційних форм проведення занять (пошукові
та дослідницькі методи, дидактичні ігри, методи інтерактивного


Професійна самоорганізація майбутніх економістів як психолого-педагогічна проблема

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/12414/1/315%20-%20317.pdf

Професійна самоорганізація майбутніх економістів як психолого-педагогічна проблема

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University