Пабат, В. В.

Name not available

 206го закладу до легального використання програмних продуктів, проведення сертифікації викладачів і студентів, проведення кон-курсом дипломних проектів з використанням «1С» і т. д. Аргументами використання системи «1С: Підприємство» у навчальному процесі є те, що програмні продукти 1С дозволяють продемонструвати сучасні підходи і технології, мають гарну  інформаційну і методичну підтримку, забезпечують комплексний підхід до рішення поставлених задач, є «живими» системи, що постійно розвиваються. Програми «1С:Підприємство» широко використовується в різ- них організаціях. Проблема недостачі кваліфікованих кадрів є досить гострою з цих організаціях. Відповідно студенти, що пройшли підготовку за сертифікованими курсами будуть мати широкі можливості при працевлаштуванні.  Включення вивчення 1С в освітню програму вузу допомогло б з одного боку вирішити проблему недостачі фахівців, а з іншого боку, побудова навчання з використанням платформи 1С дозво-лило б студентам на практиці вирішувати задачі проектування й одержувати наочні готові результати.  Таким чином, використання платформи 1С при навчанні сту-дентів ІТ-спеціальностей дозволило б не тільки одержати більше фахівців з 1С, але й поліпшити якість підготовки спеціалістів, доз- волило б студентам у процесі навчання застосовувати теоретичні знання на практиці.    В. В. Пабат, канд. філол. наук, доц., кафедра української мови та літератури   СТУДЕНТ — РУШІЙНА СИЛА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ  Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти України, пріоритетним напрямком в її реалізації є формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини де-мократичного світогляду, яка поважає громадські права і свобо-ди, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини. Отже, кожен із нас є semper tiro (лат. завжди учень). У цьому студенти-першокурсники в черговий раз переконуються під час  207самостійної роботи над темами з курсу української словесності. «... Батьки і діти, діти і батьки... Нерозривне вічне коло. Ми засіваємо життєве поле не на день прийдешній — на віки...». Стають очевид- ними ремінісценції із тургенівським Базаровим та усвідомлення того, що викладач — це життєво важлива сполучна ланка між зав-трашнім технологічним світом і сьогоднішнім студентством. Діяль- ність, яка здійснюється викладачем, організовує і спрямовує на-вчальний процес із метою соціалізації особистості. (Тут у нагоді стають набутки «folk education» Швеції та досвід Швейцарії.) Таким чином, викладання «Української словесності» максималь- но пристосовується до потреб та мови аудиторії (яка, на жаль, здебільшого краще володіє англійською, аніж українською мовою) — до швидкості, з якою кожен із студентів здатен засвоювати на-вчання, та свідомого «забування» раніше набутої інформації, бо «вченого вчити — лише псувати», що сприяє формуванню вмінь та навичок кожного студента свідомо застосовувати раніше на-буті знання у конкретних життєвих ситуаціях. Цьому слугують наступні принципи навчання: 1. Залучення. Від постановки цілей та завдань і аж до завершаль-ного процесу оцінки кожен учасник активно залучається до процесу навчання. Способи залучення студентів до активної участі: дискусії в групі та в парі, в малих групах, кейс-методи; виїзди на місця та демонстрації; форуми та конференції; телебачення, відеофільми та кінофільми. 2. Готовність. Відразу оцінюється готовність і мотивація сту-дентів до навчання, визначаються причини, що спонукали студен- тів вивчати той чи інший курс, виявляються їхні сподіання. 3. Підсилення. Основна інформація подається кількома спосо-бами, враховуючи індивідуальні особливості студентів, щоб до-помогти студентам із різними навчальними підходами ефектив-ніше засвоювати знання. 4. Інтенсивність. Інтенсивний, драматичний або яскравий до-свід, безперечно, справляє сильне враження на студентів, захоп-лює їхню увагу, посилює вплив. Застосовуючи інтерактивні при-йоми навчання та вправи за участю студентів, викладач допома- гає їм легше запам’ятати важливі моменти.  5. Асоціація. Якомога частіше звертаючись до життєвого та професійного досвіду студентів, будується їхнє навчання у групі. 6. Послідовність. Впорядковується навчальний матеріал у пев- ній послідовності й визнаються цілі занять, що поступово пере-ходять у загальні результати навчання (концентричний принцип розташування матеріалу).  2087. Ефективність. Навчання засвоюється краще, коли воно за-довольняє студентів, а не тоді, коли їх бентежить чи дратує. Схва-лення заохочує до навчання. Будуються навчальні моменти з ви-користанням професійного досвіду слухачів та вони заохочуються до ілюстрації своїх висновків прикладами із власної практики. 8. Можливість. Отже, студенти заохочуються працювати із най- повнішим використанням їхніх можливостей та здібностей.    Н. С. Павловська, викл.,  кафедра української мови та літератури   РЕАЛІЗАЦІЯ НОВОЇ ПАРАДИГМИ СТОСУНКІВ  ОСНОВНИХ СУБ’ЄКТІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ  ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ  Кафедра української мови та літератури забезпечує сприятливі умови для всебічного розвитку інтелектуального потенціалу кож- ного студента нашого університету. Найперше — потрібно чітко уявити, яку людину в майбут-ньому ми хочемо бачити, які якості в ній сформувати, щоб наш випускник не лише засвоїв якомога більше інформації з різних галузей наук, а й був готовий до життя в нових, досить непростих умовах. Маємо тверде переконання, що цього можна досягти, за-клавши студентам основи системно-аналітичного мислення, яке дає змогу виділити з величезної маси інформації системно-інте- гральну суть, що визначає ядро загальнолюдських цінностей. Друге, що маємо враховувати, це те, що творчу особливість може виховувати тільки творча особистість. Процес формування особистості студента нероздільно пов’язаний з процесом саморе-алізації педагога. У наш час потреба в індивідуальності, котра мислить нестандарт-но, спроможна розв’язувати нестандартні завдання, розвиває свій внутрішній потенціал у гармонії з позитивними змінами в суспільст-ві, особливо нагальна. Кафедра української мови та літератури ство-рює оптимальні умови для виявлення творчих ресурсів студентів. Ро-бота спрямовується у два річища: науково-дослідницька діяльність і творча, що розкриває красу слова і дає змогу пізнати його таємниці. Під час підготовки до наукових розвідок у студентів виробля-ються навички сумлінної роботи з джерелами, самодисципліна, 

Студент — рушійна сила навчального процесу

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

 206
го закладу до легального використання програмних продуктів, 
проведення сертифікації викладачів і студентів, проведення кон-
курсом дипломних проектів з використанням «1С» і т. д. 
Аргументами використання системи «1С: Підприємство» у 
навчальному процесі є те, що програмні продукти 1С дозволяють 
продемонструвати сучасні підходи і технології, мають гарну  
інформаційну і методичну підтримку, забезпечують комплексний 
підхід до рішення поставлених задач, є «живими» системи, що 
постійно розвиваються. 
Програми «1С:Підприємство» широко використовується в різ- 
них організаціях. Проблема недостачі кваліфікованих кадрів є 
досить гострою з цих організаціях. Відповідно студенти, що 
пройшли підготовку за сертифікованими курсами будуть мати 
широкі можливості при працевлаштуванні.  
Включення вивчення 1С в освітню програму вузу допомогло б 
з одного боку вирішити проблему недостачі фахівців, а з іншого 
боку, побудова навчання з використанням платформи 1С дозво-
лило б студентам на практиці вирішувати задачі проектування й 
одержувати наочні готові результати.  
Таким чином, використання платформи 1С при навчанні сту-
дентів ІТ-спеціальностей дозволило б не тільки одержати більше 
фахівців з 1С, але й поліпшити якість підготовки спеціалістів, доз- 
волило б студентам у процесі навчання застосовувати теоретичні 
знання на практиці. 
 
 
 
В. В. Пабат, канд. філол. наук, доц., 
кафедра української мови та літератури 
 
 
СТУДЕНТ — РУШІЙНА СИЛА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 
 
Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти 
України, пріоритетним напрямком в її реалізації є формування 
особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського 
народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини де-
мократичного світогляду, яка поважає громадські права і свобо-
ди, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, 
мовний вибір кожної людини. 
Отже, кожен із нас є semper tiro (лат. завжди учень). У цьому 
студенти-першокурсники в черговий раз переконуються під час 
 207
самостійної роботи над темами з курсу української словесності. «... 
Батьки і діти, діти і батьки... Нерозривне вічне коло. Ми засіваємо 
життєве поле не на день прийдешній — на віки...». Стають очевид- 
ними ремінісценції із тургенівським Базаровим та усвідомлення 
того, що викладач — це життєво важлива сполучна ланка між зав-
трашнім технологічним світом і сьогоднішнім студентством. Діяль- 
ність, яка здійснюється викладачем, організовує і спрямовує на-
вчальний процес із метою соціалізації особистості. (Тут у нагоді 
стають набутки «folk education» Швеції та досвід Швейцарії.) 
Таким чином, викладання «Української словесності» максималь- 
но пристосовується до потреб та мови аудиторії (яка, на жаль, 
здебільшого краще володіє англійською, аніж українською мовою) 
— до швидкості, з якою кожен із студентів здатен засвоювати на-
вчання, та свідомого «забування» раніше набутої інформації, бо 
«вченого вчити — лише псувати», що сприяє формуванню вмінь 
та навичок кожного студента свідомо застосовувати раніше на-
буті знання у конкретних життєвих ситуаціях. 
Цьому слугують наступні принципи навчання: 
1. Залучення. Від постановки цілей та завдань і аж до завершаль-
ного процесу оцінки кожен учасник активно залучається до процесу 
навчання. Способи залучення студентів до активної участі: дискусії 
в групі та в парі, в малих групах, кейс-методи; виїзди на місця та 
демонстрації; форуми та конференції; телебачення, відеофільми та 
кінофільми. 
2. Готовність. Відразу оцінюється готовність і мотивація сту-
дентів до навчання, визначаються причини, що спонукали студен- 
тів вивчати той чи інший курс, виявляються їхні сподіання. 
3. Підсилення. Основна інформація подається кількома спосо-
бами, враховуючи індивідуальні особливості студентів, щоб до-
помогти студентам із різними навчальними підходами ефектив-
ніше засвоювати знання. 
4. Інтенсивність. Інтенсивний, драматичний або яскравий до-
свід, безперечно, справляє сильне враження на студентів, захоп-
лює їхню увагу, посилює вплив. Застосовуючи інтерактивні при-
йоми навчання та вправи за участю студентів, викладач допома- 
гає їм легше запам’ятати важливі моменти.  
5. Асоціація. Якомога частіше звертаючись до життєвого та 
професійного досвіду студентів, будується їхнє навчання у групі. 
6. Послідовність. Впорядковується навчальний матеріал у пев- 
ній послідовності й визнаються цілі занять, що поступово пере-
ходять у загальні результати навчання (концентричний принцип 
розташування матеріалу). 
 208
7. Ефективність. Навчання засвоюється краще, коли воно за-
довольняє студентів, а не тоді, коли їх бентежить чи дратує. Схва-
лення заохочує до навчання. Будуються навчальні моменти з ви-
користанням професійного досвіду слухачів та вони заохочуються 
до ілюстрації своїх висновків прикладами із власної практики. 
8. Можливість. Отже, студенти заохочуються працювати із най- 
повнішим використанням їхніх можливостей та здібностей. 
 
 
 
Н. С. Павловська, викл.,  
кафедра української мови та літератури 
 
 
РЕАЛІЗАЦІЯ НОВОЇ ПАРАДИГМИ СТОСУНКІВ  
ОСНОВНИХ СУБ’ЄКТІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ  
ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ 
 
Кафедра української мови та літератури забезпечує сприятливі 
умови для всебічного розвитку інтелектуального потенціалу кож- 
ного студента нашого університету. 
Найперше — потрібно чітко уявити, яку людину в майбут-
ньому ми хочемо бачити, які якості в ній сформувати, щоб наш 
випускник не лише засвоїв якомога більше інформації з різних 
галузей наук, а й був готовий до життя в нових, досить непростих 
умовах. Маємо тверде переконання, що цього можна досягти, за-
клавши студентам основи системно-аналітичного мислення, яке 
дає змогу виділити з величезної маси інформації системно-інте- 
гральну суть, що визначає ядро загальнолюдських цінностей. 
Друге, що маємо враховувати, це те, що творчу особливість 
може виховувати тільки творча особистість. Процес формування 
особистості студента нероздільно пов’язаний з процесом саморе-
алізації педагога. 
У наш час потреба в індивідуальності, котра мислить нестандарт-
но, спроможна розв’язувати нестандартні завдання, розвиває свій 
внутрішній потенціал у гармонії з позитивними змінами в суспільст-
ві, особливо нагальна. Кафедра української мови та літератури ство-
рює оптимальні умови для виявлення творчих ресурсів студентів. Ро-
бота спрямовується у два річища: науково-дослідницька діяльність і 
творча, що розкриває красу слова і дає змогу пізнати його таємниці. 
Під час підготовки до наукових розвідок у студентів виробля-
ються навички сумлінної роботи з джерелами, самодисципліна, 


http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/11489/1/206-208.pdf

Студент — рушійна сила навчального процесу

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Name not available

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University