Герасимович, Анатолій Михайлович

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

440
Шарнір C — найвибагливіший пункт сандвіч-структури, оскіль-
ки після етапу індивідуальної роботи необхідно знову синхронізу-
вати студентів для подальшої співпраці. Для використання резуль-
татів індивідуальної роботи, можна запропонувати презентацію
результатів в окремих робочих групах. Але це не завжди доцільно,
оскільки етапи презентації дуже розлогі, а зміст має надлишковий
характер. Доцільнішим є пояснення за допомогою прикладів, або
використання запитань чи імпульсів. Закінчення шарніру С створює
перехід до наступного етапу повідомлення інформації. Тривалість
виходу залежить від того, чи опрацювання теми припиняється лише
на цей момент і пізніше буде знову продовжене, або означає завер-
шення більшої тематичної одиниці, семінару чи тренінгу. Із змістов-
ним завершенням потрібно забезпечити трансфер нових знань у бу-
дні. Для цього певну підтримку може надати утворення намірів і
допомога в запам’ятовуванні. Під час виходу необхідно отримати
коментарі студентів про їхні враження, провести спільну рефлексію
щодо навчального процесу і зробити висновки для майбутніх дій. У
Шарнірі D закінчується «сандвіч», викладач дає завдання і рекомен-
дації.
Можна запропонувати наступні рекомендації до організації
«сандвічів»:
— на етапах презентації — компактне інформування на висо-
кому рівні;
— на етапах опрацювання — ставити важкі завдання, різних
ступенів складності, використовувати багатоваріантність методів,
що відповідають різним стратегіям навчання;
— обмежувати в часі етапи колективного навчання;
— відводити якнайбільше часу для етапів індивідуального на-
вчання;
— організовувати шарніри з якнайбільшою перспективою;
— мінімізувати втрати часу та суперечок.
Герасимович А. М., д-р екон. наук, професор
кафедри менеджменту банківської діяльності
АУДИТОРНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА:
ДОСВІД І НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
10-річний досвід читання лекцій і проведення практичних
знань з студентами очної форми навчання з курсу «Аналіз бан-
ківської діяльності» дає підстави на виділення і систематизацію
441
окремих найважливіших організаційних, методичних і технологі-
чних факторів, від яких залежить якість підготовки і конкурент-
ноздатність спеціалістів з банківської справи. Це:
— у частині організаційних заходів, щодо оптимізації за-
трат часу на різні види аудиторної роботи. Організаційні захо-
ди, прямо пов’язані з додатковим часом на технологію забез-
печення викладу лекційного матеріалу — на демонстрацію
слайдів, малювання таблиць на дошці, а на практичних занят-
тях — також дошка, креслення студентами аналогічних таб-
лиць у робочих зошитах.
Цей час необхідний і в зв’язку з розширенням і переймену-
ванням вищевказаного курсу аналізу на курс «Аналіз діяльності
кредитних установ» за рахунок введення для вивчення аналізу
таких кредитних установ як кредитні спілки, лізингові компанії,
ломбарди, інститути спільного інвестування та компанії по
управлінню їх активами, недержавні пенсійні фонди.
З метою заощадження часу на організаційні заходи, досвід ре-
комендує максимально використовувати роздаткові конспекти
схеми-лекцій, у яких студентами дописуються тільки окремі деталі
або здійснюються розрахунки аналітичних показників на підставі
фінансової звітності. А на практичних заняттях — наперед роз-
друковані аналітичні таблиці, конкретно до окремих задач-кейсів.
Варто зазначити, що в курсі аналізу, як і в бухгалтерському
обліку, застосування слайдів ефективно тільки на узагальнюю-
чому етапі для підведення підсумків, адже студент навчиться
тільки тоді аналізувати, коли він здійснить технологію розрахун-
ків спочатку разом з викладачем.
— у частині методів набуття студентами практичних
компетенцій. До 80 % часу практичних занять необхідно вико-
ристовувати на аналіз фінансової звітності кредитних установ,
а по банках, у першу чергу, щоденного деталізованого за суб-
рахунками балансу, який дає можливість аналізувати, напри-
клад, обсяги, якість, ризики кредитного портфелю та портфелю
цінних паперів, чого не дає звітний на місячну чи квартальну
дату баланс. Решта 20 %, йтиме на розв’язання цільових лока-
льних аналітичних задач-кейсів.
Підвищення мотивації студентів до систематичного навчання
та розвитку творчого мислення. Це вже давно апробовані конспек-
ти-схеми лекцій, які побудовані на цільовому розвитку теми що вив-
чається, а також кейси, які на відміну від звичайних розрахункових
задач сприяють креативному підходу в розв’язанні поставленої в
умові задачі проблеми.
442
Імплементація інформаційних технологій у практику забезпе-
чення якості підготовки спеціалістів. Як варіант, на підставі
комп’ютерних щоденних деталізованих балансів кредитної уста-
нови, в першу чергу банку, які повинні знаходитися в базі даних
навчально-тренувального банку факультету, та розробленої про-
грами, здійснюються розрахунки і складання необхідних аналі-
тичних таблиць, наприклад, із структури кредитного портфелю за
категоріями ризику або оцінки фінансового стану банку (виходя-
чи із груп показників: достатність капіталу, ділова активність, лік-
відність, прибутковість (ефективність управління). Їх студенти
аналізують і опитують.
Надбаний досвід минулого актуальний і сьогодні.
Дерев’янко Т. М., канд. філос. наук,
доц. кафедра філософії
ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО
ДИСКУРСУ З КУРСУ «ЕТИКА»
Однією із найважливіших проблем сучасного навчально-
педагогічного дискурсу української вищої школи є поєднання,
зорієнтованих на саморозвиток особи, принципів індивідуалізації
навчання із необхідністю формалізації, стандартизації навчально-
го процесу. У взаємозв’язку із зазначеною проблемою, актуалізу-
ється тема інноваційних моделей навчально-педагогічного дис-
курсу та сучасних методик співпраці викладача та студентів.
Спробую висловитися щодо окремих аспектів зазначеної про-
блематики на основі досвіду навчально-педагогічного дискурсу з
курсу «Етика», який впроваджений за вибором університету та
викладається для студентів усіх факультетів КНЕУ.
Принагідно, варто пам’ятати про співіснування як різних па-
радигм гуманітарних досліджень (класична, некласична, постмо-
дерністська), так і типів педагогіки, якими може послуговуватися
викладач у своїй професійній діяльності. Свого часу російський
філософ Г. Батіщев на основі відношення до невичерпного онто-
логічного джерела — світу дитинства виокремлював три логічні
типи педагогіки: а) педагогіку формування; б) педагогіку здібно-
стей, або розвитку заради розвитку; в) педагогіку виховання, або
співтворчості.


Аудиторна робота викладача і студента: досвід і напрями вдосконалення

Name not available

440Шарнір C — найвибагливіший пункт сандвіч-структури, оскіль-ки після етапу індивідуальної роботи необхідно знову синхронізу-вати студентів для подальшої співпраці. Для використання резуль-татів індивідуальної роботи, можна запропонувати презентаціюрезультатів в окремих робочих групах. Але це не завжди доцільно,оскільки етапи презентації дуже розлогі, а зміст має надлишковийхарактер. Доцільнішим є пояснення за допомогою прикладів, абовикористання запитань чи імпульсів. Закінчення шарніру С створюєперехід до наступного етапу повідомлення інформації. Тривалістьвиходу залежить від того, чи опрацювання теми припиняється лишена цей момент і пізніше буде знову продовжене, або означає завер-шення більшої тематичної одиниці, семінару чи тренінгу. Із змістов-ним завершенням потрібно забезпечити трансфер нових знань у бу-дні. Для цього певну підтримку може надати утворення намірів ідопомога в запам’ятовуванні. Під час виходу необхідно отриматикоментарі студентів про їхні враження, провести спільну рефлексіющодо навчального процесу і зробити висновки для майбутніх дій. УШарнірі D закінчується «сандвіч», викладач дає завдання і рекомен-дації.Можна запропонувати наступні рекомендації до організації«сандвічів»:— на етапах презентації — компактне інформування на висо-кому рівні;— на етапах опрацювання — ставити важкі завдання, різнихступенів складності, використовувати багатоваріантність методів,що відповідають різним стратегіям навчання;— обмежувати в часі етапи колективного навчання;— відводити якнайбільше часу для етапів індивідуального на-вчання;— організовувати шарніри з якнайбільшою перспективою;— мінімізувати втрати часу та суперечок.Герасимович А. М., д-р екон. наук, професоркафедри менеджменту банківської діяльностіАУДИТОРНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА:ДОСВІД І НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ10-річний досвід читання лекцій і проведення практичнихзнань з студентами очної форми навчання з курсу «Аналіз бан-ківської діяльності» дає підстави на виділення і систематизацію441окремих найважливіших організаційних, методичних і технологі-чних факторів, від яких залежить якість підготовки і конкурент-ноздатність спеціалістів з банківської справи. Це:— у частині організаційних заходів, щодо оптимізації за-трат часу на різні види аудиторної роботи. Організаційні захо-ди, прямо пов’язані з додатковим часом на технологію забез-печення викладу лекційного матеріалу — на демонстраціюслайдів, малювання таблиць на дошці, а на практичних занят-тях — також дошка, креслення студентами аналогічних таб-лиць у робочих зошитах.Цей час необхідний і в зв’язку з розширенням і переймену-ванням вищевказаного курсу аналізу на курс «Аналіз діяльностікредитних установ» за рахунок введення для вивчення аналізутаких кредитних установ як кредитні спілки, лізингові компанії,ломбарди, інститути спільного інвестування та компанії поуправлінню їх активами, недержавні пенсійні фонди.З метою заощадження часу на організаційні заходи, досвід ре-комендує максимально використовувати роздаткові конспектисхеми-лекцій, у яких студентами дописуються тільки окремі деталіабо здійснюються розрахунки аналітичних показників на підставіфінансової звітності. А на практичних заняттях — наперед роз-друковані аналітичні таблиці, конкретно до окремих задач-кейсів.Варто зазначити, що в курсі аналізу, як і в бухгалтерськомуобліку, застосування слайдів ефективно тільки на узагальнюю-чому етапі для підведення підсумків, адже студент навчитьсятільки тоді аналізувати, коли він здійснить технологію розрахун-ків спочатку разом з викладачем.— у частині методів набуття студентами практичнихкомпетенцій. До 80 % часу практичних занять необхідно вико-ристовувати на аналіз фінансової звітності кредитних установ,а по банках, у першу чергу, щоденного деталізованого за суб-рахунками балансу, який дає можливість аналізувати, напри-клад, обсяги, якість, ризики кредитного портфелю та портфелюцінних паперів, чого не дає звітний на місячну чи квартальнудату баланс. Решта 20 %, йтиме на розв’язання цільових лока-льних аналітичних задач-кейсів.Підвищення мотивації студентів до систематичного навчаннята розвитку творчого мислення. Це вже давно апробовані конспек-ти-схеми лекцій, які побудовані на цільовому розвитку теми що вив-чається, а також кейси, які на відміну від звичайних розрахунковихзадач сприяють креативному підходу в розв’язанні поставленої вумові задачі проблеми.442Імплементація інформаційних технологій у практику забезпе-чення якості підготовки спеціалістів. Як варіант, на підставікомп’ютерних щоденних деталізованих балансів кредитної уста-нови, в першу чергу банку, які повинні знаходитися в базі данихнавчально-тренувального банку факультету, та розробленої про-грами, здійснюються розрахунки і складання необхідних аналі-тичних таблиць, наприклад, із структури кредитного портфелю закатегоріями ризику або оцінки фінансового стану банку (виходя-чи із груп показників: достатність капіталу, ділова активність, лік-відність, прибутковість (ефективність управління). Їх студентианалізують і опитують.Надбаний досвід минулого актуальний і сьогодні.Дерев’янко Т. М., канд. філос. наук,доц. кафедра філософіїІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГОДИСКУРСУ З КУРСУ «ЕТИКА»Однією із найважливіших проблем сучасного навчально-педагогічного дискурсу української вищої школи є поєднання,зорієнтованих на саморозвиток особи, принципів індивідуалізаціїнавчання із необхідністю формалізації, стандартизації навчально-го процесу. У взаємозв’язку із зазначеною проблемою, актуалізу-ється тема інноваційних моделей навчально-педагогічного дис-курсу та сучасних методик співпраці викладача та студентів.Спробую висловитися щодо окремих аспектів зазначеної про-блематики на основі досвіду навчально-педагогічного дискурсу зкурсу «Етика», який впроваджений за вибором університету тавикладається для студентів усіх факультетів КНЕУ.Принагідно, варто пам’ятати про співіснування як різних па-радигм гуманітарних досліджень (класична, некласична, постмо-дерністська), так і типів педагогіки, якими може послуговуватисявикладач у своїй професійній діяльності. Свого часу російськийфілософ Г. Батіщев на основі відношення до невичерпного онто-логічного джерела — світу дитинства виокремлював три логічнітипи педагогіки: а) педагогіку формування; б) педагогіку здібно-стей, або розвитку заради розвитку; в) педагогіку виховання, абоспівтворчості.

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/10748/1/440%20-%20442.pdf

Аудиторна робота викладача і студента: досвід і напрями вдосконалення

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Name not available