Колесникова, Ирина Анатольевна

Колеснікова, Ірина Анатоліївна

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

121
компоненти. Засвоєння норм літературної мови у процесі аналізу
різностильових текстів (художнього і наукового стилів) і творен-
ня власних текстів сприятиме підвищенню загальномовної куль-
тури особистості.
І. А. Колесникова, канд. філол. наук, доцент
кафедри української мови та літератури
ДО ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ КУРСУ
«УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»
Одним із вагомих важелів оптимізації будь-якого практичного
заняття з української мови є зацікавленість студентів у вивченні
матеріалів, які презентує їм викладач, тому вплинути на їхнє став-
лення можна шляхом інтелектуалізації завдань, зокрема через
введення етимологічного аналізу професійно орієнтованих слів.
Розглянемо лексичний ряд, що віддзеркалює етапи розвитку гро-
шового товарообігу: скот — танга (тамга) — денга (дєньга) —
гроші — фінанси. Лексема танга (з тюркс.) на слов’янському
ґрунті трансформувалась у слово денга (дєньга). За свідченням
М. Карамзіна «монголы в Бухаре и в Капчаке имели собственную
серебряную и медную монету. Первая называлась тангою, а вто-
рая пулою», що перейшло і на назви російських грошей. Вчені по-
різному визначають час виникнення лексеми танга у східно-
слов’янських мовах: від другої половини XII ст. (тоді з’явилися
російські слова таможня, таможенник); з XIII ст. (літописи); з
XIV ст., коли так почали називати руську срібну монету. Аналоги
лексеми танга існували у багатьох країнах Старого світу, напри-
клад, у греків — данака, яка згадується у міфах як обол Харона
(плата за перевезення через річку Стікс у потойбічний світ), варі-
анти якої були відомі арабам, персам тощо. В українській мові
фіксується пестлива форма денежка (тобто ¼ копійки): « Хоч де-
нежка в кармані, та на 100 рублів чвані». На східних землях вжи-
валося слово гроші та його варіанти: грошаччя, грошва (збірні на-
зви), а монету українці називали грошиною. На західних землях
активізувалося слово пенязі (з польс. — гроші). Слово гроші було
дуже розповсюдженим серед українців, порівняємо: грошовий ко-
зак, грошове військо (за контрактом); йти в гроші, з грошей вихо-
дити. У монголів лексема танга (тамга) спочатку назвала тавро,
яке ставили на худобі та рабах, що підтверджується історичними
та художніми текстами. У полоненого рязанського старця Вави-
ли, слуги Газука, танга була у формі кола з двома рогами (В. Ян
122
«Батий»). Як у давніх монголів, так і в українців, гроші виконува-
ли роль перепустки, порівняємо, у Т. Шевченка в «Гайдамаках»:
«...ховай Боже, який я жид! Ось копійка ... подивися... Хіба не зна-
єш...» У монгольських ханів існували басма та пайза. У «Руській
правді» зафіксована й інша функція грошей: вони сплачувались як
мито замість покарання (віра; «дика віра» — за вбивцю, який пе-
реховується). Надзвичайно інформативна назва танга не стала іс-
торизмом або архаїзмом. Із здобуттям незалежності стара лексема
відновлюється у казахській (тенге) та таджикській (танга) мовах,
оскільки історично вагомі назви, в яких закодована важлива для
еволюції людства інформація, не зникають «в нікуди», не стають
мовними утилітами, не переходять на абсолютну периферію.
Термін фінанси (з латинського «платіж») з’явився у XIII ст. у
французів, а через посередництво російської був запозичений й
українською мовою, де немає негативних конотацій, як це відбу-
лося, наприклад, в окремих європейських мовах, зокрема німець-
кій, де зберігається ЛСВ з конотаціями «здирництво, хабарницт-
во». Такий відтінок значення пов’язаний з історичним фактом: у
Стародавньому Римі існувало обов’язкове мито на користь пра-
вителя. Назви грошових одиниць збереглися у фольклорі. Так, іс-
нує російський та український варіанти відомої казки «Коза-де-
реза». У першому варіанті героїня співає, що вона « за три гроша
куплена» (назва розмінної дрібної монети, яка у 1654 р. відпові-
дало 2 копійкам, так званий мідний грош); у другому — «за три
копи куплена» (копа у XIV ст. дорівнювала 60 грошам). Волинсь-
кий шляхтич Василь Загоровський («Духовное завъщаніє»,
1571 р.) залишає дочці «100 злотих полских, то ест сорок коп
грошей литовських». Отже, назви грошових одиниць виступають
кодом знань, ментальності, нематеріальної енергії, що зберігають
цікаву інформацію про минуле.
Д. М. Колотило, д-р. техн. наук, професор
кафедри менеджменту
АНАЛОГОВА ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ:
ЕКОНОМІЧНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВИ
В «ГРАВІТАЦІЙНОМУ ПОЛІ» ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ
В наш час глобалізації систем науки і освіти вчені гуманітар-
них наук, зокрема, економічної і екологічної, все частіше зверта-
ються до впровадження у свої теоретичні моделі, а надалі і в
освіту, як найбільше кількісних факторів з ознаками об’єктив-


До проблеми інтелектуалізації курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/14235/1/121-122.pdf

До проблеми інтелектуалізації курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University