Амбрик, Л. П.

Name not available

22ного від центрального банку. Цей досвід не завжди свідчить пробільшу ефективність роботи фінансових мегарегуляторів. Водно-час не варто забувати і власний досвід України, де ідея створеннямегарегулятора обговорюється вже не перший рік, зокрема її у2004 р. озвучив Віктор Суслов. Цікавим є те, що за створення ме-гарегулятора більше виступають представники небанківських фі-нансових посередників. За існуючої системи влади в країні існуєризик того, що фінансовий мегарегулятор неминуче потрапитьпід вплив тієї чи іншої політичної сили. При цьому важливимможуть стати не стільки повноваження фінансового мегарегуля-тора, скільки його підпорядкованість.Що стосується короткострокової перспективи, то слід врахо-вувати те, що процес консолідації регулювання та нагляду за фі-нансовими посередниками є тривалим, а його ефективність ви-значається рівнем розвитку фінансового сектору, наявністюпередумов та концепції його реформування разом із запрова-дженням відповідних інституційних змін та інше.Підсумовуючи зазначимо, що наявні проблеми у банківськійсистемі на сучасному етапі функціонування фінансового сектораУкраїни доцільно вирішувати шляхом удосконалення існуючоїсистеми регулювання та нагляду за фінансовими посередниками,зокрема і банками. Водночас доцільним видається розробленняконцепції щодо реформування органів регулювання й нагляду задіяльністю фінансових посередників.УДК 336.2Л. П. Амбрик,аспірантка кафедри податків і фіскальної політики,Тернопільський національний економічний університетФІСКАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИАКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУКапітал, писав А. Сміт, обробляє землю, дає використанняпраці. Він вважав, що податок, що призводить до відпливу капі-талу з якоїсь країни, веде до зникнення всіх джерел доходів дер-жави і суспільства, а внаслідок перенесення капіталу в іншу краї-ну неминуче зменшаться більшою або меншою мірою не тількиприбуток з нього, а й земельна рента та заробітна плата.Як видно з табл., загальний обсяг інвестицій в основний капі-тал за період з 2004 по 2008 рік зріс у 3,1 разу.23ТаблицяІНВЕСТИЦІЇ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ФІНАНСУВАННЯ [2]2004 2005 2006 2007 2008Всього, млн грн 75 714 93 096 125 254 188 486 233 081у тому числі за рахуноккоштів державного бюджету 7945 5077 6846 10 458 11 576коштів місцевих бюджетів 3544 3915 5446 7324 9918власних коштів підпри-ємств та організацій 46 685 53 424 72 337 106 520 13 2138коштів іноземних інвесторів 2695 4688 4583 6660 7592кредитів банків та іншихпозик 5735 13 740 19 406 31 182 40 451інші джерела фінансування 9110 12 252 16 636 26 342 31 406Всього, % 100 100 100 100 100у тому числі за рахуноккоштів державного бюджету 10,5 5,5 5,5 5,6 5,0коштів місцевих бюджетів 4,7 4,2 4,3 3,9 4,2власних коштів підпри-ємств та організацій 61,7 57,4 57,8 56,5 56,7коштів іноземних інвесторів 3,6 5,0 3,7 3,5 3,3кредитів банків та іншихпозик 7,6 14,8 15,5 16,6 17,3інші джерела фінансування 11,9 13,1 13,2 13,9 13,5Слід відзначити, що найбільшу питому вагу у структурі інвес-тицій займають інвестиції за рахунок власних коштів підпри-ємств та організацій — 56,7 % (2008 р.), а найменшу — коштиіноземних інвесторів — 3,3 %. Що стосується участі держави(через бюджетну систему) в інвестиційних процесах, то тут спо-стерігаються наступні тенденції. За досліджуваний період обсягінвестицій за рахунок коштів державного бюджету зріс у 1,5 ра-зу, а місцевих бюджетів — у 2,8 разу. Хоча роль держави зали-шається низькою. У 2008 р. лише 5,0 % інвестицій профінансова-но за рахунок коштів державного бюджету і 4,2 % — за рахунокмісцевих бюджетів.24Такі фактори, як власні специфічні потреби кожної країни,стан бюджетної системи та політичний клімат диктують політикущодо стимулювання інвестицій.Оскільки інвестиційно активним є саме приватний сектор еко-номіки, то варто зосередити увагу на фіскальних інструментах,що мають безпосередній вплив на даний сектор. Такими важеля-ми є податки та податкові пільги.Як стверджують експерти компанії «Ернст & Янг», стимулю-юча фіскальна політика країн, основою якої є податкові заходи,реалізується в таких напрямках [3]:⎯ застосування прискореної амортизації, метою якої є покра-щення грошових потоків бізнес-структур шляхом списання інве-стиційних видатків більш швидкими темпами;⎯ зниження ставок, за якими оподатковуються доходи юридич-них осіб, з метою покращення грошових потоків фірми, стимулю-вання сукупного попиту і підтримки інвестицій на належному рівні;⎯ податковий кредит, що створює додаткові стимули длякомпаній, що інвестують в інновації, і тих, що займаються науко-вими розробками, незважаючи на поточні економічні виклики.Податковий кредит — це відрахування із суми нарахованого по-датку частини (відсотка) чи всієї суми інвестицій, здійснених употочному році у капіталомісткі сектори економіки;⎯  зміни у системі непрямого оподаткування — для підтрим-ки попиту шляхом зниження вартості товарів і послуг;⎯ зміни у системі прямого оподаткування доходів фізичнихосіб — з метою зростання сукупного попиту шляхом збільшеннязаробітної плати, що залишається після оподаткування, особливоплатників податків із низьким і середнім рівнем доходів.Таким чином, через ефективну систему оподаткування держа-ва може істотно впливати на інвестиційні процеси, які є потуж-ним двигуном її економічного зростання.Література1. Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес: (Із світового до-свіду фіскального регулювання економіки): Монографія / АндрущенкоВ. Л., Федосов В. М., Суторміна В. М. — К.: Либідь, 1992. — 328 с.2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.3. Tax policy plays a vital role in economic stimulus activities [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу:http://www.ey.com/GL/en/Newsroom/News-releases/Media--Press-Release-Tax-policy-plays-a-vital-role-in-economic-stimulus-activities.

Фіскальні інструменти активізації інвестиційного процесу

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

22
ного від центрального банку. Цей досвід не завжди свідчить про
більшу ефективність роботи фінансових мегарегуляторів. Водно-
час не варто забувати і власний досвід України, де ідея створення
мегарегулятора обговорюється вже не перший рік, зокрема її у
2004 р. озвучив Віктор Суслов. Цікавим є те, що за створення ме-
гарегулятора більше виступають представники небанківських фі-
нансових посередників. За існуючої системи влади в країні існує
ризик того, що фінансовий мегарегулятор неминуче потрапить
під вплив тієї чи іншої політичної сили. При цьому важливим
можуть стати не стільки повноваження фінансового мегарегуля-
тора, скільки його підпорядкованість.
Що стосується короткострокової перспективи, то слід врахо-
вувати те, що процес консолідації регулювання та нагляду за фі-
нансовими посередниками є тривалим, а його ефективність ви-
значається рівнем розвитку фінансового сектору, наявністю
передумов та концепції його реформування разом із запрова-
дженням відповідних інституційних змін та інше.
Підсумовуючи зазначимо, що наявні проблеми у банківській
системі на сучасному етапі функціонування фінансового сектора
України доцільно вирішувати шляхом удосконалення існуючої
системи регулювання та нагляду за фінансовими посередниками,
зокрема і банками. Водночас доцільним видається розроблення
концепції щодо реформування органів регулювання й нагляду за
діяльністю фінансових посередників.
УДК 336.2
Л. П. Амбрик,
аспірантка кафедри податків і фіскальної політики,
Тернопільський національний економічний університет
ФІСКАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ
АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Капітал, писав А. Сміт, обробляє землю, дає використання
праці. Він вважав, що податок, що призводить до відпливу капі-
талу з якоїсь країни, веде до зникнення всіх джерел доходів дер-
жави і суспільства, а внаслідок перенесення капіталу в іншу краї-
ну неминуче зменшаться більшою або меншою мірою не тільки
прибуток з нього, а й земельна рента та заробітна плата.
Як видно з табл., загальний обсяг інвестицій в основний капі-
тал за період з 2004 по 2008 рік зріс у 3,1 разу.
23
Таблиця
ІНВЕСТИЦІЇ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ФІНАНСУВАННЯ [2]
2004 2005 2006 2007 2008
Всього, млн грн 75 714 93 096 125 254 188 486 233 081
у тому числі за рахунок
коштів державного бюджету 7945 5077 6846 10 458 11 576
коштів місцевих бюджетів 3544 3915 5446 7324 9918
власних коштів підпри-
ємств та організацій 46 685 53 424 72 337 106 520 13 2138
коштів іноземних інвесторів 2695 4688 4583 6660 7592
кредитів банків та інших
позик 5735 13 740 19 406 31 182 40 451
інші джерела фінансування 9110 12 252 16 636 26 342 31 406
Всього, % 100 100 100 100 100
у тому числі за рахунок
коштів державного бюджету 10,5 5,5 5,5 5,6 5,0
коштів місцевих бюджетів 4,7 4,2 4,3 3,9 4,2
власних коштів підпри-
ємств та організацій 61,7 57,4 57,8 56,5 56,7
коштів іноземних інвесторів 3,6 5,0 3,7 3,5 3,3
кредитів банків та інших
позик 7,6 14,8 15,5 16,6 17,3
інші джерела фінансування 11,9 13,1 13,2 13,9 13,5
Слід відзначити, що найбільшу питому вагу у структурі інвес-
тицій займають інвестиції за рахунок власних коштів підпри-
ємств та організацій — 56,7 % (2008 р.), а найменшу — кошти
іноземних інвесторів — 3,3 %. Що стосується участі держави
(через бюджетну систему) в інвестиційних процесах, то тут спо-
стерігаються наступні тенденції. За досліджуваний період обсяг
інвестицій за рахунок коштів державного бюджету зріс у 1,5 ра-
зу, а місцевих бюджетів — у 2,8 разу. Хоча роль держави зали-
шається низькою. У 2008 р. лише 5,0 % інвестицій профінансова-
но за рахунок коштів державного бюджету і 4,2 % — за рахунок
місцевих бюджетів.
24
Такі фактори, як власні специфічні потреби кожної країни,
стан бюджетної системи та політичний клімат диктують політику
щодо стимулювання інвестицій.
Оскільки інвестиційно активним є саме приватний сектор еко-
номіки, то варто зосередити увагу на фіскальних інструментах,
що мають безпосередній вплив на даний сектор. Такими важеля-
ми є податки та податкові пільги.
Як стверджують експерти компанії «Ернст & Янг», стимулю-
юча фіскальна політика країн, основою якої є податкові заходи,
реалізується в таких напрямках [3]:
⎯ застосування прискореної амортизації, метою якої є покра-
щення грошових потоків бізнес-структур шляхом списання інве-
стиційних видатків більш швидкими темпами;
⎯ зниження ставок, за якими оподатковуються доходи юридич-
них осіб, з метою покращення грошових потоків фірми, стимулю-
вання сукупного попиту і підтримки інвестицій на належному рівні;
⎯ податковий кредит, що створює додаткові стимули для
компаній, що інвестують в інновації, і тих, що займаються науко-
вими розробками, незважаючи на поточні економічні виклики.
Податковий кредит — це відрахування із суми нарахованого по-
датку частини (відсотка) чи всієї суми інвестицій, здійснених у
поточному році у капіталомісткі сектори економіки;
⎯  зміни у системі непрямого оподаткування — для підтрим-
ки попиту шляхом зниження вартості товарів і послуг;
⎯ зміни у системі прямого оподаткування доходів фізичних
осіб — з метою зростання сукупного попиту шляхом збільшення
заробітної плати, що залишається після оподаткування, особливо
платників податків із низьким і середнім рівнем доходів.
Таким чином, через ефективну систему оподаткування держа-
ва може істотно впливати на інвестиційні процеси, які є потуж-
ним двигуном її економічного зростання.
Література
1. Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес: (Із світового до-
свіду фіскального регулювання економіки): Монографія / Андрущенко
В. Л., Федосов В. М., Суторміна В. М. — К.: Либідь, 1992. — 328 с.
2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Tax policy plays a vital role in economic stimulus activities [Елект-
ронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.ey.com/GL/en/Newsroom/News-releases/Media--Press-Release-
Tax-policy-plays-a-vital-role-in-economic-stimulus-activities.


http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/13006/1/22-24.pdf

Фіскальні інструменти активізації інвестиційного процесу

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Name not available

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University