Мищишин, І. Р.

Сич, О. А.

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

193
финансовой отчетности на территории Российской Федерации» (При-
ложение № 33 «Международный стандарт финансовой отчетности
(IFRS) 4 «Договоры страхования»»).
УДК 368:336.71
О. А. Сич,
канд. екон. наук, доц.,
доцент кафедри фінансів суб’єктів господарювання,
Львівська державна фінансова академія,
І. Р. Мищишин,
старший викладач кафедри
 фінансів суб’єктів господарювання,
Львівська державна фінансова академія
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЕНКЕШУРЕНС
В УКРАЇНІ
Бенкешуренс (англ. bancassurance) — привабливий канал збу-
ту для будь-якої страхової компанії, однак не завжди доступний і
прибутковий для всіх сьогоднішніх гравців страхового ринку.
Основними зацікавленими сторонами у реалізації страхового
продукту через банк є, без сумніву, страхові компанії. В Україні
співпраця страхових компаній з банками — явище досить поши-
рене, але, на жаль, реалізується воно не у формі класичного бен-
кешуренс, при якому банк виступає повноцінним каналом про-
дажу страхової послуги. Саме продажу послуги, як такої, а не
виключно предметів застави.
За кордоном, де банківське страхування працює давно й успіш-
но, продаж страхових продуктів у банку сприймається клієнтами
як абсолютно звичайна практика — вони не відчувають різниці,
купуючи страхові продукти у банку або безпосередньо в страхо-
вій компанії.
Досвід країн-сусідів [1] свідчить про існування передумов для
посилення взаємодії банків і страхових компаній. Концепція цієї
взаємодії полягає в отриманні синергічного ефекту:
— від управління продажами,
— від можливого об’єднання страхових і банківських продуктів,
— від спільного використання каналів збуту продуктів і клієн-
тської бази.
194
Найбільший досвід у бенкешуренс мають Франція, Велико-
британія, Іспанія, Португалія, Італія та Бельгія, Швейцарія. Коо-
перація у сфері страхування набула поширення в США та країнах
Латинської Америки, а також багатьох азіатських країнах [2].
Український бенкешуренс — явище досить специфічне, та міс-
тить ряд особливостей.
Природно, що банки зацікавлені в забезпеченні стабільних
кредитних операцій, а також диверсифікації своїх напрямів
і надання клієнтам найширшого спектру фінансових послуг.
Найчастіше фінансові послуги банку потребують підкріплен-
ня надійними гарантійними зобов’язаннями, що з успіхом
забезпечують афілійовані страховики. Найчастіше банки самі
відкривають страхові компанії для надання супутніх страхо-
вих послуг. Можливий варіант — використання сторонньої
компанії, коли банки отримують гарантійне забезпечен-
ня своїх кредитів і комісійну винагороду від проведених опе-
рацій. У будь-якому випадку співпраця з банками для страхо-
вих компаній — це майже завжди стабільний канал збу-
ту страхових послуг, що істотно знижує витрати на ведення
справи [3].
Ситуація, що склалася на українському ринку в посткризо-
вий період, неоднозначна. Фінансові компанії, які потрапили в
скрутне становище, активно шукають нові канали збуту. Якщо
банки можуть розраховувати на рефінансування, то страхові
компанії залишаються без фінансової підтримки. У цьому ви-
падку бенкешуренс зміг би допомогти багатьом з них. Однак,
взаємодія банків зі страховиками виявилась проблематичною з
ряду причин.
По-перше, відсутність партнерських і рівнозначних умов у
відносинах банків і страхових компаній, оскільки домінують і
диктують умови банки.
По-друге, необхідність проведення чесних тендерів і прозо-
рість у процедурі акредитації страхових компаній у банківській
установі.
По-третє, в умовах виходу з кризи кількість страхових компа-
ній, що співпрацюють з банками, неухильно зменшується. З од-
ного боку, надавати послуги зможуть тільки фінансово стабільні
страхові компанії, але з іншого боку, страховики все частіше за-
являють про упередженість з боку банківських установ. Так, клі-
єнт не має можливості застрахуватися в тій компанії, якій він до-
віряє і впевнений у її стабільності і платоспроможності. Йому
доводиться страхуватися в компанії, про яку він можливо вперше
195
чує, і потенційно отримати масу неприємних моментів з випла-
тою страхового відшкодування.
По-четверте, деякі банки сприймають бенкешуренс як до-
поміжну операцію, необхідну для здійснення основної —
отримання кредиту. Тому зацікавленість банку у партнерстві
невелика. Тобто, банки свідомо обмежуються страхуванням
предмета застави і часто не враховують у роботі інтереси і по-
треби клієнтів, які, в свою чергу, відносяться до страхування
як до податку, примусу, або як до одного з умов отримання
кредиту. А для того, щоб клієнт сприймав цю послугу як еле-
мент власного фінансового захисту і спокою, він на момент
купівлі страхового поліса має отримати повну і вичерпну ін-
формацію про нього.
По-п’яте, ринок заставного кредитування, що був основою
бенкешуренс, неухильно зменшується. Учасники ринку класич-
ного страхування позбавляються основного джерела премій —
страхування заставного майна за кредитними договорами,
зокрема нерухомості та автомобілів. За даними Української
федерації убезпечення (УФУ), в 2011 році найбільші гравці
ринку збільшили збір валових премій від страхування майна
всього на 1 %, а наземного транспорту (КАСКО) — скоротили
на 1 % [4].
Отже, перспективи успішної моделі банківського страхування
важко недооцінити, адже вона вигідна всім сторонам: і банку, і
страховій компанії. А їхні клієнти при цьому отримують повний
набір послуг з максимальним комфортом.
Список літератури
1. Raport PIU : Polski rynek bancassurance — 2011 / Warszawa. —
2011r. — 23 s.
2. Flexibility in uncertain times 2012 : global insurance outlook / Ernst
and Young / http: // www.ey.com / Publication / vwLUAssets / Global_
insurance_ industry_outlook_for_012.pdf.
3. R. Pukala, «Bancassurance — experiences of the Polish insurance
market», Trends of development in insurance 2012, Reviewed book of
proceedings from the international scientific conference, CD book,
Bratislava, 2012.
4. Зведена звітність Членів УФУ — 2011 / [Електронний ресурс]. —
Режим доступу : http: // ufu.org.ua / ua / statistics / member_statistic /
general_insurance / 5318.


Перспективи розвитку бенкешуренс в Україні

Name not available

193финансовой отчетности на территории Российской Федерации» (При-ложение № 33 «Международный стандарт финансовой отчетности(IFRS) 4 «Договоры страхования»»).УДК 368:336.71О. А. Сич,канд. екон. наук, доц.,доцент кафедри фінансів суб’єктів господарювання,Львівська державна фінансова академія,І. Р. Мищишин,старший викладач кафедри фінансів суб’єктів господарювання,Львівська державна фінансова академіяПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЕНКЕШУРЕНСВ УКРАЇНІБенкешуренс (англ. bancassurance) — привабливий канал збу-ту для будь-якої страхової компанії, однак не завжди доступний іприбутковий для всіх сьогоднішніх гравців страхового ринку.Основними зацікавленими сторонами у реалізації страховогопродукту через банк є, без сумніву, страхові компанії. В Україніспівпраця страхових компаній з банками — явище досить поши-рене, але, на жаль, реалізується воно не у формі класичного бен-кешуренс, при якому банк виступає повноцінним каналом про-дажу страхової послуги. Саме продажу послуги, як такої, а невиключно предметів застави.За кордоном, де банківське страхування працює давно й успіш-но, продаж страхових продуктів у банку сприймається клієнтамияк абсолютно звичайна практика — вони не відчувають різниці,купуючи страхові продукти у банку або безпосередньо в страхо-вій компанії.Досвід країн-сусідів [1] свідчить про існування передумов дляпосилення взаємодії банків і страхових компаній. Концепція цієївзаємодії полягає в отриманні синергічного ефекту:— від управління продажами,— від можливого об’єднання страхових і банківських продуктів,— від спільного використання каналів збуту продуктів і клієн-тської бази.194Найбільший досвід у бенкешуренс мають Франція, Велико-британія, Іспанія, Португалія, Італія та Бельгія, Швейцарія. Коо-перація у сфері страхування набула поширення в США та країнахЛатинської Америки, а також багатьох азіатських країнах [2].Український бенкешуренс — явище досить специфічне, та міс-тить ряд особливостей.Природно, що банки зацікавлені в забезпеченні стабільнихкредитних операцій, а також диверсифікації своїх напряміві надання клієнтам найширшого спектру фінансових послуг.Найчастіше фінансові послуги банку потребують підкріплен-ня надійними гарантійними зобов’язаннями, що з успіхомзабезпечують афілійовані страховики. Найчастіше банки самівідкривають страхові компанії для надання супутніх страхо-вих послуг. Можливий варіант — використання сторонньоїкомпанії, коли банки отримують гарантійне забезпечен-ня своїх кредитів і комісійну винагороду від проведених опе-рацій. У будь-якому випадку співпраця з банками для страхо-вих компаній — це майже завжди стабільний канал збу-ту страхових послуг, що істотно знижує витрати на веденнясправи [3].Ситуація, що склалася на українському ринку в посткризо-вий період, неоднозначна. Фінансові компанії, які потрапили вскрутне становище, активно шукають нові канали збуту. Якщобанки можуть розраховувати на рефінансування, то страховікомпанії залишаються без фінансової підтримки. У цьому ви-падку бенкешуренс зміг би допомогти багатьом з них. Однак,взаємодія банків зі страховиками виявилась проблематичною зряду причин.По-перше, відсутність партнерських і рівнозначних умов увідносинах банків і страхових компаній, оскільки домінують ідиктують умови банки.По-друге, необхідність проведення чесних тендерів і прозо-рість у процедурі акредитації страхових компаній у банківськійустанові.По-третє, в умовах виходу з кризи кількість страхових компа-ній, що співпрацюють з банками, неухильно зменшується. З од-ного боку, надавати послуги зможуть тільки фінансово стабільністрахові компанії, але з іншого боку, страховики все частіше за-являють про упередженість з боку банківських установ. Так, клі-єнт не має можливості застрахуватися в тій компанії, якій він до-віряє і впевнений у її стабільності і платоспроможності. Йомудоводиться страхуватися в компанії, про яку він можливо вперше195чує, і потенційно отримати масу неприємних моментів з випла-тою страхового відшкодування.По-четверте, деякі банки сприймають бенкешуренс як до-поміжну операцію, необхідну для здійснення основної —отримання кредиту. Тому зацікавленість банку у партнерствіневелика. Тобто, банки свідомо обмежуються страхуваннямпредмета застави і часто не враховують у роботі інтереси і по-треби клієнтів, які, в свою чергу, відносяться до страхуванняяк до податку, примусу, або як до одного з умов отриманнякредиту. А для того, щоб клієнт сприймав цю послугу як еле-мент власного фінансового захисту і спокою, він на моменткупівлі страхового поліса має отримати повну і вичерпну ін-формацію про нього.По-п’яте, ринок заставного кредитування, що був основоюбенкешуренс, неухильно зменшується. Учасники ринку класич-ного страхування позбавляються основного джерела премій —страхування заставного майна за кредитними договорами,зокрема нерухомості та автомобілів. За даними Українськоїфедерації убезпечення (УФУ), в 2011 році найбільші гравціринку збільшили збір валових премій від страхування майнавсього на 1 %, а наземного транспорту (КАСКО) — скоротилина 1 % [4].Отже, перспективи успішної моделі банківського страхуванняважко недооцінити, адже вона вигідна всім сторонам: і банку, істраховій компанії. А їхні клієнти при цьому отримують повнийнабір послуг з максимальним комфортом.Список літератури1. Raport PIU : Polski rynek bancassurance — 2011 / Warszawa. —2011r. — 23 s.2. Flexibility in uncertain times 2012 : global insurance outlook / Ernstand Young / http: // www.ey.com / Publication / vwLUAssets / Global_insurance_ industry_outlook_for_012.pdf.3. R. Pukala, «Bancassurance — experiences of the Polish insurancemarket», Trends of development in insurance 2012, Reviewed book ofproceedings from the international scientific conference, CD book,Bratislava, 2012.4. Зведена звітність Членів УФУ — 2011 / [Електронний ресурс]. —Режим доступу : http: // ufu.org.ua / ua / statistics / member_statistic /general_insurance / 5318.

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/9223/1/193-195.pdf

Перспективи розвитку бенкешуренс в Україні

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Name not available