Досліджено різновиди стандартів, нормативів і лімітів як інструментів розвитку сільсько-
господарських підприємств.The article deals with the variety of standards, regulations and limits as tools for the development of agricultural enterprises

Yushkevich, O. O.

Юшкевич, О. О.

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

228
позиція бізнесу як співтовариства «корпоративних громадян», які
беруть участь у вирішенні гострих соціальних проблем, є вимо-
гою сучасності. Прагнення до високих суспільних ідеалів буде
неодмінно позначатися на іміджі підприємства, підвищить кон-
курентоспроможність суб’єкта господарювання на ринку, що
призведе до підвищення конкурентоспроможності як регіонів,
так і суспільства.
Література
1. Солодуха О. В. Оцінка управління соціальною відповідальністю
бізнесу. [Електронний ресурс]. — Доступний з http://director.at.ua/
upravlinnja_ socialnoju_vidpovidalnistju_biznesu.pdf
2. Градюк Н. М. Сучасні моделі соціальної відповідальності під-
приємств. [Електронний ресурс]. — Доступний з http://www.rusnauka.
com/22_PNR_2011/ Economics/10_90610.doc.htm
Юшкевич О. О.
канд. екон. наук, доцент,
Житомирський державний
технологічний університет,
Україна
ІНСТРУМЕНТИ ПРЯМОГО
ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Досліджено різновиди стандар-
тів, нормативів і лімітів як ін-
струментів розвитку сільсько-
господарських підприємств
Yushkevich O. O.,
PhD Economics
Zhytomyr state technological
university, Ukraine
INSTRUMENTS DIRECT
EKONOMIKO ECOLOGICAL
ADJUSTING of DEVELOPMENT
of AGRICULTURAL
ENTERPRISES
Investigated varieties of stan-
dards, norms and limits, as to
the instrument of development of
agricultural enterprises
Для результативного регулювання необхідна всебічна оцінка,
постійне коригування та зворотній зв’язок. Екологічні інструмен-
ти механізму регулювання, найефективніші тоді, коли норматив-
ні вимоги до сільськогосподарських підприємств спонукають їх
до максимально можливого, інстинктивного дотримання норм,
що породжені внутрішньою мотивацією, за відсутності жорстко-
го контролю. Спонтанне дотримання вимог обумовлено соціаль-
но-економічною вигодою. Внутрішня мотивація, як це традицій-
229
но буває в аграрному секторі, є недостатньою, тому застосову-
ється вплив із зовні, через перевірки та санкції. Проте, якщо кон-
тролюючі заходи не забезпечують необхідний рівень відповідно-
сті, зокрема підвищення якості навколишнього середовища (еко-
логічного покращення), це означає, що нормативні та правові
вимоги повинні бути переглянуті.
Екологічна політика застосовує інструменти як прямого, так і
непрямого регулювання. При виборі певної моделі екологічної
політики важливо підібрати такі інструменти та їх комбінації, що
дозволять вирішити конкретне завдання та досягти визначеної
цілі з найбільшою ефективністю. Специфіка екологічних проб-
лем економічного розвитку сільськогосподарських підприємств
полягає в тому, що вони не можуть бути вирішені ринковим
шляхом. Це заходи загальнодержавного характеру.
Найрозповсюдженішими інструментами прямого економіко-
екологічного регулювання є моральне засудження, а також еко-
логічні стандарти та нормативи.
Моральне засудження припускає вплив на поведінку сільгосп-
виробників за допомогою громадської думки й етичних норм.
Ефективність застосування цього інструменту залежить від ряду
соціальних, культурних та інших факторів. Моральне засудження
це дієвий інструмент економіко-екологічного регулювання в єв-
ропейських країнах, де дбайливе ставлення до природи є тради-
цією. Однак, часто мотив максимізації прибутку виявляється на-
стільки потужним, що підприємство ігнорує думку суспільства
про етичну сторону його поведінки. У цьому випадку необхідно
використовувати такі зовнішні регулятори поведінки, як правові
норми. В екологічній політиці вони представлені відповідними
стандартами, лімітами та нормативами.
Екологічні стандарти й нормативи широко поширені в прак-
тиці економіко-екологічного регулювання. Типовими їх різнови-
дами є: дозвіл на забруднення навколишнього середовища в
установленому розмірі; зобов’язання скоротити емісії забрудню-
ючих речовин на певну величину в абсолютному або процентно-
му вимірі; стандарти на виробничі технології;. стандарти на при-
родоохоронні технології; норми вмісту забруднюючих і шкід-
ливих речовин у готовій продукції (наприклад, вміст нітратів, пе-
стицидів чи радіоактивних елементів у продукції сільського гос-
подарства); обмеження та заборона на виробництво або спожи-
вання товарів, що спричинюють забруднення навколишнього
230
середовища; обмеження та заборона на діяльність сільськогоспо-
дарських підприємств Чорнобильської зони радіаційного забруд-
нення.
На основі проведеного глибокого аналізу стандартів, норма-
тивів і лімітів, що встановлюються в законодавчому порядку на-
ми було виявлено недоліки, що знижують привабливість еколо-
гічних стандартів і нормативів як інструменту економіко-еко-
логічного регулювання розвитку сільськогосподарських підпри-
ємств.
По-перше, не відповідність критерію економічної ефективнос-
ті. Це пояснюється тим, що стандарти й ліміти розробляються на
основі усереднених даних без урахування індивідуальних відмін-
ностей між сільськогосподарськими підприємствами.
По-друге, бюрократизація екологічних регуляторів позбавляє
гнучкості в прийнятті рішень щодо розвитку.
По-третє, ігнорується принцип альтернативних витрат.
По-п’яте, сповільнюється процес розвитку, через позбавлення
сільськогосподарських підприємств стимулу до технологічних ін-
новацій, що знижує їх конкурентоспроможність на ринках гото-
вої продукції.
Вважаємо, що проблеми пов’язані з розвитком сільськогоспо-
дарських підприємств обумовлені суперечливими поглядами на
цілі розвитку. До недавнього часу вважалося безперечним твер-
дження про те, що основною та чи не єдиною ціллю будь-якого
підприємства є максимізація одержуваного ним прибутку. Проте,
з усвідомленням необхідності гуманізації економіки, посиленням
впливу на життєдіяльність глобальних проблем цивілізації серед
цілей розвитку підприємства, на наше переконання, слід виділяти
наступні їх групи: економічні цілі (максимізація прибутку, міні-
мізація витрат, зростання активів і тощо); технічні цілі (підви-
щення технічного рівня виробництва, якості продукції і т. д.); со-
ціальні цілі (скорочення робочого часу, безробіття, підвищення
рівня життя); екологічні цілі (зниження збитків навколишньому
середовищу та ін.).
Усі ці та деякі інші недоліки інструментів прямого економіко-
екологічного регулювання можуть бути компенсовані шляхом їх
комбінації с методами не прямого регулювання, застосування
яких дозволить вирішувати екологічні проблеми з більшою ефек-
тивністю.


The tools of the direct economic and environmental regulation of the development of agricultural enterprises

Name not available

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/9007/1/228-230.pdf

The tools of the direct economic and environmental regulation of the development of agricultural enterprises

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Name not available