Швець, Р. П.

Name not available

Класифікація адміністративних витрат

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

287
 Об’єктом калькулювання є коренеплоди. Виробнича собівар-
тість 1 ц цукрових буряків визначається діленням загальної суми
витрат на їх вирощування і збирання (без вартості гички) на фі-
зичну масу буряків [3, с. 200].
Наприклад, витрати на вирощування цукрових буряків стано-
влять 163211 грн, від урожаю отримано 17130 ц коренеплодів і
3800 ц гички на суму 9600 грн. Витрати, які відносяться на коре-
неплоди, становлять: 163211 — 9600 =153611 грн. Собівартість 1
ц коренеплодів:
153611 грн / 17130 ц = 8,97 грн.
Для формування стратегії розвитку буряківництва в Україні
необхідно враховувати тісну залежність доходності цукрового
буряківництва від врожайності, загальної суми витрат на гектар
посіву. Перевірка виробничої діяльності і витрат на виробництво
— найважливіший і водночас найскладніший етап ревізії, бо ви-
пуск продукції (послуг) та її собівартість становить один із осно-
вних показників роботи будь-якого підприємства [4, с. 103–107].
Список використаних джерел
1. Система організаційно-економічних механізмів функціонування
основних агропродовольчих підкомплексів рослинництва України
[Шпичак О. М., Стасіневич С. А., Боднар О. В. та ін.]; /за ред.
О. М. Шпичака. — К.: ЗАТ «Нічлава», 2009. — 406 с.
2. Бухгалтерський облік у сільському господарстві // під редакцією
заслуженого діяча, науки і техніки України, академіка АН вищої школи
і техніки Ю. Я. Литвина. — Тернопіль, 2009. –820 с.
3. Облік калькулювання та аналізу собівартості продукції. Збірник
наукових статей / під ред. А. Д. Шеремет, А.Ф. Аксененко. — М.: Ви-
давництво Московського університету, 2010 — 200 с.
4. Стасіневич С. А., Грищенко О. Ю. Підвищення ефективності ви-
робництва цукрових буряків в Україні: фактори та умови /
С. А. Стасіневич // Економіка АПК. — 2008. — № 5. — С. 103–107.
Швець Р. П.,
науковий керівник — Кругла М. М., к.е.н., доцент,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана», м. Київ
КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ВИТРАТ
До адміністративних витрат належать витрати, спрямовані на
обслуговування та управління підприємством: загальні корпора-
288
тивні витрати; витрати на службові відрядження і утримання
апарату управління підприємством та іншого загальногосподар-
ського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших
матеріальних необоротних активів загальногосподарського вико-
ристання; винагороди за професійні послуги (юридичні, аудитор-
ські, з оцінки майна тощо); витрати на зв’язок; амортизація нема-
теріальних активів загальногосподарського використання; витра-
ти на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та
інші передбачені законодавством обов’язкові платежі; плата за
розрахунково-касове обслуговування; інші витрати загальногос-
подарського призначення.
Облік адміністративних витрат у сучасних умовах вимагає но-
вих підходів до вибору ознак їх класифікації, які дозволяють ор-
ганізувати систему управління витратами. Ознаки класифікації
адміністративних витрат підприємства та систему їх обліку ви-
значаються на основі таких основних критеріїв:
— вид господарської діяльності підприємства;
— організаційна структура підприємства;
— сфери господарської діяльності, кожна з яких має бути ві-
докремленою у єдиній системі бухгалтерського обліку на підпри-
ємстві;
— вид продукції, що виробляється на підприємстві;
— прийняті положення облікової політики підприємства [2].
У наукових джерелах адміністративні витрати класифікуються
за різними ознаками. До них належать: відношення до основних
процесів підприємства, комплексність витрат (номенклатура ста-
тей), групування за економічними елементами, відношенням до
обсягів діяльності чи ділової активності, періодичність виник-
нення, можливість регулювання [5].
При прийнятті управлінських рішень щодо господарської опе-
рації розрізняють релевантні та не релевантні витрати. Релевант-
ні — витрати, які залежать від управлінського рішення, а не ре-
левантні — не залежать від такого рішення. При розгляді різних
альтернативних рішень слід розрізняти дійсні (витрати конкрет-
них ресурсів) та можливі — це вигода, яка витрачається, коли
вибір одного з варіантів рішення вимагає відмовитись від доходу
за іншим варіантом [4].
При побудові обліку адміністративних витрат підприємства за
центрами відповідальності виникає необхідність розробки такої
класифікації адміністративних витрат, яка б повністю задоволь-
няла потреби кожного центру відповідальності, враховуючи при
цьому організаційну структуру та особливості господарювання.
289
Адміністративні витрати мають комплексний характер, до них
відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслу-
говування та управління підприємством. Конкретний склад ви-
трат визначається П(С)БО 16 «Витрати» [1].
Адміністративні витрати є комплексними витратами, саме то-
му особливе місце в класифікації займає їх розподіл за економіч-
ними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці,
відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати [3].
Необхідно зазначити, що класифікація витрат за економічни-
ми елементами використовується підприємствами в основному
для побудови системи фінансового обліку, тоді як у системі
управлінського обліку витрати розглядаються в розрізі статей ви-
трат. Якщо класифікація за елементами показує загальну суму
адміністративних витрат, то на деякі статті витрат може віднося-
тися лише частина витрат за елементами.
З точки зору планування і контролю найважливішою ознакою
для класифікації адміністративних витрат є те, як змінюється їхня
динаміка залежно від змін обсягу виробництва чи інших показ-
ників діяльності. За відношенням до обсягів виробництва адміні-
стративні витрати поділяються на: постійні та змінні. До постій-
них відносяться витрати, які залишаються незмінними (або
майже незмінними) при зміні обсягу діяльності [3].
Змінні непрямі витрати змінюються прямо або майже прямо
пропорційно до зміни обсягу виробництва. Дж. К. Шим і Дж. Г.
Сигел виділяють також змішані (напівзмінні чи напівпостійні)
витрати [6].
За значимістю адміністративних витрат для планування, конт-
ролю і прийняття ефективних управлінських рішень їх доцільно
класифікувати на регульовані і нерегульовані [3].
Вибір класифікаційної ознаки залежить від призначення кла-
сифікації витрат. За всіх умов, приведені ознаки дають змогу до-
сягти раціональності у відображенні адміністративних витрат
підприємства для цілей поліпшення інформаційного забезпечен-
ня управлінських рішень.
Список використаних джерел
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: За-
тверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р.
№ 318 (зі змінами та доповненнями).
2. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнаро-
дними стандартами: приклади та коментарі: Практ. посібник. — К.: Лі-
бра, 2001. — 840 с.
290
3. Дишко І. Ю, Штулер Ю. Ю. Теорет. аспекти сутності та класифі-
кації адміністративних витрат // Актуальні проблеми економіки. — №
5/ 2010. — С. 223–229.
4. Друри Колин. Управленческий и производственный учет [Текст]:
учебный комплекс для студентов вузов / Колин Друри; пер. с англ.
[В.Н. Егорова.] — 6-е изд. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. — 1423 с.
5. Партин Г. О. Управлінський облік: навч. посібн. / Г. О. Партин,
А. Г. Загородній. — К.: Знання, 2007. — 303 с.
6. Шим Дж. К., Сигел Дж. Г. Принципы бухгалтерського учета / Гл.
ред. серии Я. В. Соколов. — М.: Финансы и статистика. 1996. — 595 с.
Штукін О. М.,
науковий керівник — Величко О. Г., к.е.н., доцент,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана», м. Київ
ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ
В ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ
ПРИ ВІДРЯДЖЕННІ ЗА КАРДОН
Незалежно від організаційно-технологічних особливостей
своєї діяльності кожне підприємство здійснює облік підзвітних
осіб за такими групами, як: підзвітні особи, видача грошових ко-
штів яким пов’язана з придбанням товарно-матеріальних ціннос-
тей та оплатою дрібних робіт і послуг для підприємства.; підзвіт-
ні особи, видача грошових коштів яким пов’язана зі здійсненням
службових відряджень до іншого населеного пункту України або
за кордон.
Враховуючи те, що в сучасних умовах господарювання все бі-
льша кількість підприємств відряджають своїх працівників за ко-
рдон для ведення переговорів, укладання договорів щодо при-
дбання продукції, товарів, послуг, облік таких розрахунків є
актуальним.
Чинним законодавством України облік розрахунків з підзвіт-
ними особами є майже чітко регламентованим. Але, не зважаючи
на це, облік розрахунків з підзвітними особами, які виникають
при відрядженні працівників за кордон є об’єктом як бухгалтер-
ського, так і податкового обліку. В цьому випадку особливої ак-
туальності має відображення курсових різниць, які виникають


http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/6298/1/Shvets.pdf

Класифікація адміністративних витрат

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Name not available

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University