Коломієць-Людвіг, Євгенія Павлівна

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Правове регулювання економіки. 2013. № 13
175
ботодавців країни, студенти КНЕУ імені Вадима Гетьмана юриди-
чного факультету користуються попитом на ринку праці) тощо.
Крім того, було б доцільно на основі проведеного конкурсу
надавати бюджетні місця юридичним факультетам непрофільних
вузів.
Таким чином, ми вважаємо, що якість юридичної освіти не за-
лежить від профілю вузу і тому є абсолютно необґрунтованим
скорочувати державне замовлення як у профільних юридичних
вузах (розпорядженням Кабінету Міністрів України № 416 від 14
квітня 2009 року) так і в непрофільних вузах, зважаючи лише на
те, що в університеті імені Тараса Шевченка потрібно вивчати
лише гуманітарні науки, в КНЕУ імені Вадима Гетьмана навчати
–економістів.
Стаття надійшла до редакції 14.05.13.
Є. П. Коломієць-Людвіг,
старший викладач
кафедри правового регулювання економіки
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
КЛІНІЧНІ МЕТОДИ
ЯК СКЛАДОВА НАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ
ПІДГОТОВКИ ЮРИСТА
Сучасна ситуація з професійною підготовкою юристів у різ-
них країнах світу характеризується тотожними проблемами. Як
було відмічено на Міжнародній конференції у Гарварді, ринок
юридичних послуг переповнений молодими спеціалістами, вод-
ночас відчувається гостра нестача дійсно кваліфікованих, профе-
сійних кадрів [1].
Чи не найбільш значимим коренем проблеми якісної підготовки
юриста є невідповідність навчальної програми реально необхідним
знанням і навичкам. Так, у Японії зазначений фактор спричинив
реформу юридичної освіти, спрямовану на наближення програми
університетів до реальних вимог професії. У результаті за п’ять ро-
ків кількість випускників вузів, що успішно здали екзамен на звання
адвоката, зросла з 3 % у 2002 р. до 25 % у 2010 р. [1].
© Є. П. Коломієць-Людвіг, 2013
Правове регулювання економіки. 2013. № 13
176
Першими під критику підпадають вузи, де юридична освіта не
є профільною. Наприклад, у Російській Федерації зниження якос-
ті юридичної освіти ще з 90-х років 20 ст. пов’язують з появою
численних юридичних факультетів у непрофільних вищих навча-
льних закладах, де спостерігалась відсутність необхідної матері-
альної бази та дефіцит кваліфікованих викладачів. Насьогодні в
Росії нараховують 1165 вузів, де готують студентів зі спеціально-
сті «юриспруденція», з них лише 52 навчальних заклади є профі-
льними [2].
Шляхи вирішення зазначеної проблеми, запропоновані та на-
віть вже реалізовані, — різні в різних країнах: від введення дода-
ткового вступного іспиту для майбутніх студентів юридичних
факультетів (Індія), припинення фінансування юридичних факу-
льтетів і відміни відстрочки від служби в армії для студентів та-
ких факультетів, введення обов’язкової юридичної практики для
випускників (Росія) до припинення з 2013 р. набору на окремі
юридичні спеціальності у непрофільних закладах освіти (Респуб-
ліка Білорусь) [3].
Ми не ставимо за мету даної доповіді порівнювати статисти-
чні дані різних країн в контексті проблем юридичної освіти, за-
значимо лише таке: за якістю підготовки фахівців юридичний
факультет ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» котрий рік по-
спіль тримається в п’ятірці лідерів [4]. Причому, у методиці
оцінювання критерій «юридична профільність» вузу окремо не
виділявся.
Одним із об’єднуючих елементів для профільних і непрофіль-
них юридичних вузів є такий компонент юридичної освіти, як
юридична клініка. Саме в юридичній клініці, як структурному
підрозділі юридичного вищого навчального закладу (факульте-
ту), створеному для практичного навчання студентів-юристів на-
вичкам майбутньої професії шляхом здійснення соціально-
орієнтованої правозахисної та право просвітницької діяльності
під керівництвом викладацького корпусу [5, с. 68] можна повною
мірою реалізувати так звані «клінічні методи викладання права».
Під останніми ми розуміємо спеціальні методики навчання, що
базуються на особистій зацікавленості студентів і спрямовані на
набуття юристами спеціальних знань і навичок, що максимально
наближені до потреб їх професійної практичної діяльності [6]. О.
Байков до клінічних методів викладання права відносить наступ-
ні: самостійне навчання студентів один одного, робота в «малих
Правове регулювання економіки. 2013. № 13
177
групах», знаходження колективного рішення шляхом проведення
«мозкового штурму», спостереження та коментування, самооцін-
ка власних дій та оцінка студентами дій один одного, обговорен-
ня зразків письмових документів, зустрічі з викладачами-
практиками, групове обговорення питань, з якими особисто сти-
калися студенти. Важко не погодитися з автором, що зазначені
клінічні методи ефективно заповнюють прогалини академічної
теоретичної освіти та надають студентам безцінну можливість
одержання першого практичного професійного досвіду.
Так, протягом січня-травня 2013 р. студентами-консуль-
тантами юридичної клініки «Соціальна справедливість» було
розглянуто 62 звернення громадян, з яких переважали питання
соціального забезпечення (пенсійне законодавство, інвалідність),
житлового та сімейного права, складання процесуальних докуме-
нтів. Надавалася допомога також з питань трудового, земельного
та міжнародного приватного права.
Консультування клієнта відбувалося в присутності викладача
та одного-двох інших студентів. Керівником клініки з самого
початку був запропонований своєрідний алгоритм першої бесі-
ди з клієнтом: 1) привітатися, запропонувати присісти, назвати
своє ім’я та запитати, як звертатися до клієнта, та пояснити по-
вноваження консультанта юридичної клініки; 2) вислухати про-
блему, ознайомитися з матеріалами, що вже приніс клієнт; 3)
задати уточнюючі запитання та сформулювати проблему, яку
необхідно вирішити; 4) обов’язково проговорити вголос для клі-
єнта його питання/ проблему та очікуваний результат; 5) узго-
дити план подальшої співпраці (час і зміст наступної зустрічі
(підготовка письмової відповіді/ листа/ процесуального докуме-
нта, донесення клієнтом необхідних документів тощо). Під час
спілкування з клієнтом викладач міг також задавати уточнюючі
питання, і, як правило, клієнт доброзичливо ставився до такого
втручання.
Одним з проблемних моментів під час спілкування з клієнтом
часто виявлявся часовий ліміт, точніше — відчуття його відсут-
ності клієнтом. Тому за певних обставин вважаємо можливим, за
рекомендацією деяких фахівців, перед початком бесіди у деліка-
тній формі визначати часові рамки інтерв’ювання, щоб дисциплі-
нувати не тільки консультанта, а й клієнта [7, с. 56]
Після завершення бесіди з клієнтом (уже без його присутнос-
ті) починалося обговорення справи. Студенти-слухачі долучалися
Правове регулювання економіки. 2013. № 13
178
до обговорення, мав місце спонтанний «мозковий штурм»: зва-
жаючи на зміст питання пригадувалися певні теоретичні момен-
ти, досвід власний або знайомих, практика викладачів тощо. Ва-
жливим моментом було висловлювання вражень від спілкування
з клієнтом і присутніх студентів, і викладача. Останній надавав
поради не лише правового, а й психологічно-комунікативного
спрямування, акцентував увагу як безпосереднього консультанта,
так і всіх присутніх, на позитивних моментах діалогу та на недо-
ліках.
Такі обговорення стали корисними не лише з професійної то-
чки зору, а й налаштовували студентів-консультантів на команд-
ний, корпоративний «дух». З самого початку роботи із певним
складом юридичної клініки керівником наголошувалося, що цей
колектив — одна «компанія», зі своїми корпоративними традиці-
ями, культурою та мікрокліматом, і саме так повинен ставитися
майбутній фахівець до свого робочого місця і колег. Окрім про-
фесійний якостей і здорових амбіцій, юридична клініка «Соціа-
льна справедливість» намагається виховувати й доброзичливість
до співробітників (навіть конкурентів), і толерантне ставлення до
клієнтів, не зважаючи на їх соціальний і в деяких випадках і зов-
нішній вигляд.
Ефективним елементом діяльності юридичної клініки є мож-
ливість спілкуватися з практикуючими юристами — у форматі
відкритих лекцій, які можуть відвідувати студенти-кон-
сультанти, а також під час консультацій по конкретним справам
з викладачами, які паралельно займаються адвокатською прак-
тикою.
Зазначений режим роботи юридичної клініки «Соціальна
справедливість» за умови збільшення кількості звернень і нала-
годження практики представництва інтересів клієнтів у судах за-
гальної та адміністративної юрисдикції створює можливість не
лише ефективної бази практики для студентів, а й надасть мож-
ливість в перспективі створити базу стажування/інтернатури
(можливо і на платній основі) для випускників заочного та ден-
ного відділення, які мають потребу в отриманні практичних про-
фесійних навичок. Цей крок стане належною відповіддю сучас-
ним викликам професії юриста і без сумніву закріпить високий
рейтинг випускників юридичного факультету непрофільного ви-
щого навчального закладу Київського національного економічно-
го університету імені Вадима Гетьмана.
Правове регулювання економіки. 2013. № 13
179
Список використаних джерел
1. Міжнародна конференція в Гарварді: юристів у всьому світі го-
тують багато, але погано [Електронний ресурс] — Режим доступу:
http://pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publications/pub-359/
2. Песни юристов и песни министров [Електронний ресурс] — Ре-
жим доступу: http://www.ucheba.ru/vuz/5959/article/9953.html
3. В 22 вузах с 2013 года прекращен набор на первый курс по ряду
экономических спеціальностей [Електронний ресурс] — Режим досту-
пу: http://profeconomist.by/Novosti.php?ELEMENT_ID=853
4. Рейтинг вузів «Компас»: найкращі юридичні вузи України визна-
чено [Електронний ресурс] — Режим доступу:
http://www.segodnya.ua/highschoolrange/14377122.html
5. Галай А. О. Юридична клініка як суб’єкт адміністративних пра-
вовідносин / А. О. Галай // Бюлетень Міністерства юстиції України. —
2013. — №4 (138). — С. 66 — 73.
6. Алексей Байков. Санкт-Петербургский институт права имени
Принца П.Г. Ольденбургского. Что подразумевать под клиническими
методами преподавания права [Електронний ресурс] — Режим доступу:
http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1129428
7. Ващук О. Л., Гера Р. Ю. Посібник для консультанта юридичної
клініки / О. Ващук, Р. Гера. — Львів: ПАІС, 2008. — 248 с.
Стаття надійшла до редакції 28.05.13.
Є. І. Бондаренко,
асистент кафедри
конституційного та адміністративного права
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ
ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ЮРИСТІВ
Підготовка кваліфікованих фахівців-юристів була і залиша-
ється актуальним питанням гуманітарної освіти. Динамічність
суспільних відносин, постійне оновлення законодавчої бази
України, реформаційні процеси, що відбуваються у зв’язку з єв-
роінтеграційним курсом країні, зумовлюють необхідність онов-
лення не тільки навчальних програм, а й зміни підходу до мето-
дичної організації навчального процесу майбутніх фахівців-
юристів.
© Є. І. Бондаренко, 2013


Клінічні методи як складова належної професійної підготовки юриста

Name not available

http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/2010/7405/1/Kolomiets_Lyudvig.pdf

Клінічні методи як складова належної професійної підготовки юриста

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

Name not available