Видавництво Національного університету «Острозька академія».
Abstract
У статті представлено простір занедбаних римо-католицьких та євангелістських костелів як носія пам'яті локальних спільнот. Стаття написана на основі етнографічних досліджень, які проводилися у селах Тернопільської та Івано-Франківської областей. Простір є одним із найважливіших чинників збереження колективної пам'яті, а кожен наратив про минуле повинен бути пов'язаний із якимось місцем. Занедбані костели є встановленням колективної пам'яті локальної спільноти. Наратив про місце відображає значення пережитого часу.
(The article shows the spaces of abandoned roman catholic and protestant churches as Media Memory of the local population. The article based on ethnographic research conducted with local people in the villages in Western Ukraine (Tarnopil and Ivano-Frankivsk Region). Space is one of the most importantfactors in preserving the collective memory, and each narrative of the past must be set in some place. Narrative is a vital human activity which structures experience and gives it meaning. These abandoned churches are generally defined as those locations - both topographical and metaphorical - which are assigned a collective «memory function)) by a given community.
