The pearl of nature on border Europe and Asia (sketch from V international conference "The forests of Eurasia – Uralian mountains"

Melnik, V.I.

Shevchenko, D.Yu.

Plant Introduction

English

V.I. Melnik

D.Yu. Shevchenko

Directory of Open Access Journals

The pearl of nature on border Europe and Asia (sketch from V international conference "The forests of Eurasia – Uralian mountains")

Міжнародні наукові конференції "ЛісиЄвразії" є найбільшими щорічними зібран%нями спеціалістів, які працюють у галузяхлісознавства, лісового господарства, охоро%ни природи. На конференціях проходятьапробацію результати досліджень науков%ців з багатьох країн. Такі форуми сприяютьналагодженню наукових зв'язків, пліднійспівпраці вчених з різних установ.П'ята ювілейна конференція відбулася наПівденному та Центральному Уралі на базіЧебаркульського дослідного лісгоспу (Челя%бінська обл.) та Сухолозького лісгоспу (Свер%дловська обл.).Територія Чебаркульського лісгоспу роз%ташована в межах Лісостепової зони Пів%денного Уралу та Зауральського пенеплену.В ній виділяються два райони — колкового іборового лісостепу. Північно%західна части%на регіону характеризується горбистимрельєфом. Між грядами пагорбів розміщенічисленні озера карстового походження. Най%більші з них — Чебаркуль, Великий Кісегач,Великий Теренкуль, Кундравинське, Єлове.В районі озер Чебаркуль та Великий Кісе%гач знаходяться радонові мінеральні джере%ла. Основними лісоутворюючими породамивиступають Betula pendula L. (48,5%) та Pi%nus sylvestris L. (31,2%). Характерною особ%ливістю березових лісів є наявність густогопідліску із вишні степової (Cerasus fruticosaPall), яка цієї осінньої пори була покрита со%ковитими плодами. В Україні ця вишнязростає лише на степових схилах. Спостере%ження за нею в уральських березових лісахрозширює наші знання про еколого%цено%тичну амплітуду виду в різних частинахареалу.У минулому на Південному Уралі трап%лялися також масиви модринових лісів, алевони були винищені із%за цінної деревини.Тепер про існування на цій території мод%ринових лісів свідчать лише грубі колоди, зяких ще на початку минулого століття булопобудовано багато будинків у м. Чебаркульта у навколишніх селах, оскільки добре зас%молена модринова деревина не піддаєтьсярозпаду, вона не підвласна часу. Тож ці бу%динки ще довго нагадуватимуть про лісовупороду, яка колись була поширена на Пів%денному Уралі.Освоєння земель Південного Уралу по%в'язане насамперед з відкриттям в долинір. Міас золотих розсипів. Вперше рудне зо%лото було знайдено в 1797 р. Євграфом Меч%никовим. У період з 1823 по 1837 р. було роз%відано понад 200 родовищ. На цих землях у1842 р. майстровим Н. Сюткіним знайденонайбільший у Росії самородок вагою 36,2 кг.Унікальним куточком природи Уралу єІльменські гори. Територія цих гір розташо%вана у східних передгір'ях Південного Ура%лу. В геоботанічному відношенні вона нале%жить до підзони сосново%березових лісівпівденно%тайгової лісової зони. ДослідженняІльмен почалися понад 200 років тому, колив Росії та Європі дізналися про багатство тасвоєрідність Ільменських гір. У різні рокитут працювали А. Гумбольдт, І. Менге,М.І. Вернадський, Д.С. Белянкін, М.І. Кок%шаров та багато інших учених. У 1920 р. Іль%менські гори було оголошено мінералогіч%113ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2006, № 1УДК 504.73(470)5В.І. МЕЛЬНИК, Д.Ю. ШЕВЧЕНКОНаціональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН УкраїниУкраїна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1ПЕРЛИНА ПРИРОДИ НА МЕЖІ ЄВРОПИ ТА АЗІЇ (нарис про V міжнародну конференцію "Ліси Євразії — Уральські гори"© В.І. МЕЛЬНИК, Д.Ю. ШЕВЧЕНКО, 2006ним заповідником, одним з перших, створе%них у Росії. Нині Ільменський заповідник —це природоохоронна, науково%дослідна ус%танова у складі Уральського відділенняРАН. Різноманіття гірських порід Ільмензумовлено складною і тривалою історією їхформування (2300—160 млн років). Найбіль%ший науковий та практичний інтерес вик%ликають пегматитові жили, в яких трапля%ються топаз, аквамарин, циркон, сапфір,турмалін, амазоніт тощо. Вперше в світі тутбуло відкрито 18 мінералів, найвідоміші зних — ільменіт, ільменорутил, канкриніт,монацит, фторомагнезіоарфведсоніт.На базі Ільменського заповідника існуєприродничо%науковий музей — один з най%більших геолого%мінералогічних музеїв Ро%сійської Федерації. Музей має 5 експози%ційних залів: біологічний, Ільменський, іс%торії Ільмен, мінералогії родовищ, система%тичної колекції мінералів. Фонд музеюналічує близько 30 тис. одиниць, у залахпредставлено понад 9 тис. експонатів. У му%зеї можна ознайомитися з різноманіттямфлори та фауни Південного Уралу, побачи%ти друзи гірського кришталю та аметисту зПриполярного Уралу, пластинки кальцитуу вигляді троянди з Дальнегорська, мінера%ли Смарагдових копалень із СередньогоУралу, уральську яшму та багато іншого.Ільменські гори є флористично надзви%чайно різноманітними. Їх флора налічує 921вид судинних рослин, серед них 13 видів, за%несених до Червоної книги РРФСР (1988), таблизько 20 видів уральських ендеміків. Доскладу флори Уралу входять 120 ендеміч%них видів. Під час екскурсії по берегу о. Єло%ве в сосновому лісі було виявлено уральсь%кий ендемік — анемону пермську (Anemo%nastrum biarmiensis (Jus.) Holub.) — високо%декоративну рослину, яка поширена відПолярного до Південного Уралу. Соснові лі%си — це типові місця зростання виду на Пів%денному Уралі. Крім того, в цьому регіоні вінтрапляється також у модринових та березо%вих лісах і на відслоненнях кристалічнихпорід, а на Полярному Уралі зростає в гірсь%ко%тундровому та підгольцевому поясах ірозріджених дрібноліссях.Програмою конференції було передбаченевідвідування Тургоякського природно%ланд%шафтного парку. Тургоякський парк ор%ганізовано в 1973 р. з метою збереженняунікальних південноуральських ландшаф%тів та рідкісних видів рослин і тварин. Пло%ща парку — 13,1 тис. га, більшу частинузаймає акваторія о. Тургояк (турго — вели%кий, як — озеро). Це озеро за чистоту тасвоєрідний темно%синій колір води назива%ють другим Байкалом. На деяких островахозера збереглися залишки людських посе%лень, яким понад 5 тис. років.Важливою подією конференції стало від%криття в Сухолозькому лісгоспі меморіаль%ної дошки на честь видатного російського лі%сознавця, головного лісничого Уральськихгірських заводів генерала І.І. Шульца (1777—1862). Він сприяв впровадженню в регіоніправил вузьколісосічного способу рубки зкулісним примиканням лісосік. Ці правилавідповідали природно%економічним умовамУралу, а основні їх положення актуальні і внаш час.Як і попередні форуми, V міжнароднаконференція "Ліси Євразії — Уральські го%ри" характеризувалася відмінною органі%зацією та високим науковим рівнем предс%тавлених матеріалів. Було розглянуто до%сить широке коло питань. Започаткованіконференції вже стали традиційними, і мисподіваємося, що вони і надалі проводити%муться, об'єднуючи науковців з різних країн.114 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2006, № 1В.І. Мельник, Д.Ю. Шевченко

Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”)

ZENODO

https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/download/908/871

Перлина природи на межі Європи та Азії (нарис про V міжнародну конференцію “Ліси Євразії — Уральські гори”)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Directory of Open Access Journals

Plant Introduction

ZENODO