The terms “synantropic plants”, “adventios plants”, “weeds”, “sinanthropisation”, “adventisation” were analyzed. The structure of these terms is given. The position of the author about their use it is stated.Цілеспрямована та спонтанна інтродукція рослин спричинила появу низки нових термінів, які не завжди вдало використовуються. У зв’язку з цим розглянуто й проаналізовано терміни “синантропні рослини”, “бур’яни”, “синантропізація”, “адвентизація". Викладено позицію автора щодо їх використання

Maryushkina, V.Y.

English

The terms “synantropic plants”, “adventios plants”, “weeds”, “sinanthropisation”, “adventisation” were analyzed. The structure of these terms is given. The position of the author about their use it is stated

V.Y. Maryushkina

NEUROSURGERY ENTHUSIASTIC WOMEN SOCIETY

Notes about some botanical terms

ZENODO

Plant Introduction

УДК 801.32:58НОТАТКИ ПРО ДЕЯКІ БОТАНІЧНІ ТЕРМІНИВ. Я. МАР’ЮШКІНАНаціональний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1Цілеспрямована та спонтанна інтродукція рослин спричинила появу низки нових термінів, які не завжди вда­ло використовуються. У зв ’язку з цим розглянуто й проаналізовано терміни “синантропні рослини”, “бур’яни”, “синантропізація”, “адвентизація". Викладено позицію автора щодо їх використання.Цілеспрямована та спонтанна інтродукція неминуче вносить корективи в усі сфери життя людини. Це стосується в першу чергу ботаніки, оскільки вона розробляє теоре­тичні засади інтродукції та акліматизації рос­лин і вивчає їх практичні наслідки. У зв ’язку з посиленою останнім часом інтеграцією на­ук нові поняття буквально заполонили бо­таніку, тому необхідно виважено і вдумливо підходити до їх введення й застосування, розробляти їх ієрархічну структуру, інакше ми ризикуємо одержати різнобій у терміно­логії та надлишкову, заплутану синоніміку. На жаль, положення з термінологією поки що вимагає доробки [10]. Це, очевидно, цілком природні труднощі розвитку, але їх не можна лишати поза увагою, бо вони впливають на якість ботанічних досліджень та публікацій.Дана праця присвячена ботанічній термі­нології, пов’язаній не лише з інтродукцією та акліматизацією рослин, а й з антропогенним впливом на рослинний покрив, який є їх не­минучим наслідком. Займаючись експери­ментальною фітоценологією антропогенних місцезростань, автор була змушена зверну-© В. Я. МАР’ЮШКИНА, 1999ти увагу на неоднаковий зміст, що вкладали в одні й ті самі терміни різні автори.Так, “синантропні рослини" за значенням прирівнюються до поняття “бур’яни” [8]. Ос­таннє більшість авторів трактує як рослини, зростання яких на певних ділянках небажано [1—3, 7], причому беруться до уваги любі угіддя, навіть водоймища [14]. Проте “си ­нантропний” — значить “зв'язаний з люди­ною". Тому доведеться звернутись до пер­винного значення слова: syn  (грец.) — ра­зом, a n tro p o s  — людина, тобто “синантроп- ные организмы — животные и растения, су­ществование которых связано с человеком и населенными пунктами” [9, с. 1210]. Тому, поза всяким сумнівом, сюди повинні нале­жати і культивовані, бажані для людини ор­ганізми — рослини й тварини — синантропні як за походженням, так і за специфікою зростання чи проживання [3, 16]. Багато які з них існують лише в культурі, тобто поруч з людиною. Тому, цілком погоджуючись з на­веденим вище визначенням даних ор­ганізмів, вважаю за доцільне уточнити, що до них належать як культивовані людиною види, так і ті, що спонтанно вторгаються й поширюються (бур’яни).Це саме стосується й поняття “синант­ропізація” , що визначається як “проникнен­22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2Нотатки про деякі ботанічні терміниня в місцеву флору видів, занесених люди­ною" [84, с. 217]. І хоч, здавалося б, слід було мати на увазі всі синантропні види й культивари, майже всі ботаніки звужують цей термін до значень “засмічення” , “забу­р'янення” , але ці поняття зовсім неадекватні поняттю “синантропізація” , бо останнє вклю­чає в себе як поширення людиною культур­них рослин, так і спонтанне вторгнення бу­р ’янів. Таким чином, яскравим прикладом синантропізації флори та рослинності є ве­личезні простори, зайняті посівами та на­садженнями культурних рослин.Дещо кращим є становище з терміном "адвентизація", але, враховуючи зазначені вище проблеми, варто навести деякі пояс­нення, щоб уникнути неточностей. Термін "адвентизація флори” було запропонованоС.С. Харкевичем [12] для означення про­никнення в місцеву флору заносних видів. Пізніше було запропоновано термін “адвен­тизація рослинності” , який означає процес активного розмноження, вторгнення у фіто­ценози й поширення занесених видів, вна­слідок чого рослинність набуває вигляду, не властивого даному регіону [4].Таким чином, відношення до інтродукції та акліматизації рослин не може бути одно­значним. Віддаючи належне великій користі, яку має людство від поширення таких інт- родуцентів, як кукурудза, пшениця, соя, бу­ряк тощо, не варто забувати, що природні процеси довкілля не мають нічого спільного з інтересами людини. Останні частіше су­перечать законам природи. Так, при інтро­дукції відбувається розрив консортивних зв’язків, що призводить до деяких видів, по­збавлених природного контролю, нестрим­ного розмноження і поширення на нових те­риторіях. Причому між цілеспрямовано й спонтанно інтродукованими рослинами не можна провести різкої межі.Наприклад, ваточник сірійський (Asclepias зугіаса L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) були свідомо завезені люди­ною — перший як волокниста рослина, кау­чуконос, медонос, друга — як лікарська рос- ~ина (замінник хіни). Результат відомий — обидві здичавіли, а амброзія полинолиста зараз відкриває список карантинних видів.Звідси витікає, що “натуралізація” , за С.С. Хар­кевичем [12], який має на увазі лише сві­домо інтродуковані людиною види, звужує справжнє значення слова, котре є по суті синонімом “акліматизації адвентивного виду на новій території" і, до речі, в цьому зна­ченні і вживається більшістю авторів [5, 6, 11].Взагалі антропоцентристська позиція ха­рактерна для більшості ботаніків, особливо тих, що займаються інтродукцією рослин. Вони мимоволі поділяють рослини на “пога­ні” та “хороші” , на культури й бур’яни, забу­ваючи при цьому, що така межа умовна, та й проведена вона людиною, а не природою. Для природи (та й для людини як її часточ­ки) зараз надзвичайно актуальна реінтро- дукція видів природної флори як найнадій­ніший засіб скорочення кандидатів до Чер­воної книги [13, 15].Таким чином, наведений вище аналіз при­водить до таких підсумків. Синантропні ви­ди — це всі види, зв ’язані з людиною, як спонтанні, так і культурні. Адвентивні види — це частина синантропних (за незначним ви­нятком на зразок сейшельської пальми Lo- doicea sechelarum), що також включають в себе як культурний, так і спонтанний еле­менти. При цьому не слід забувати, що навіть якщо адвентивний вид не занесений людиною, остання своєю діяльністю ство­рює умови для натуралізації непроханого гостя, а тому такий вид теж слід віднести до синантропних.Синантропізація флори — це збільшення частки синантропних видів рослин (культур­них і спонтанних) в списках флори регіону; синантропізація рослинності — зростання частки угруповань синантропних видів вна­слідок антропогенного впливу (посіви, на­садження та інші вторинні угруповання). Ад­вентизація флори — збільшення у флорі ре­гіону частки адвентивних видів; адвентизація рослинності — тривалий процес, під час якого адвентивний вид набирає чисельністьі починає домінувати в угрупованнях, вна­слідок чого рослинність регіону набуває ви­гляду, йому не властивого. Наприклад, по­сіви кукурудзи чи соняшника, засмічені ам­брозією полинолистою на півдні України, — типовий приклад адвентизації рослинності,SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 23В . Я . М ар ’югихінаоскільки природна рослинність тут відсутня і великі простори більше нагадують такі Цен­тральної та Північної Америки. Це не зна­чить, що автор закликає припинити вирощу­вання цих культур, а лише те, що природу слід розглядати з точки зору законів її роз­витку, пристосовуючи до них свої інтереси. А для цього важливе правильне трактування зазначених вище понять.З ієрархічної схеми обговорюваних понять видно, що адвентивні та індигенні види — це частка синантропних, кожна з цих груп д і­литься на культурні та спонтанні (бур'яни).Тому, на думку автора, формулювання “адвентивні та синантропні види” , яке, на жаль, трапляється у деяких авторів, є неточ­ним і невірним [5].Таким чином, плутанина з ботанічною термінологією, пов’язаною зі спонтанною і цілеспрямованою інтродукцією та антропо­генним впливом, відбиває непросте поло­ження людини в природі, коли вона є вод­ночас і біологічним, і соціальним об ’єктом. Акуратне і вдумливе поводження з терміна­ми буде лише сприяти взаєморозумінню.1. Альгрен Д., Клингмєн Г., Вольф Д. Борьба с сорны­ми растениями. — М. : Изд-во иностр. лит., 1953. — 315 с.2. Котт С. А. Карантинные сорные растения и борьба с ними. — М. : Сельхозиздат, 1953. — 223 с.3. Крафте А., Роббинс У. Химическая борьба с сорня­ками. — М. : Колос, 1964. — 455 с.4. Марьюшкина В. Я. Оптимизация экологических усло­вий рудеральных местообитаний и некоторых агро­фитоценозов / /  Тез. Всесоюз. совещ. “Агрофитоце­нозы и экологические пути повышения их стабиль­ности и продуктивности". — Ижевск : Ижев. гос. ун-т, 1988. — С. 142—143.5 1Проблемы изучения адвентивной флоры СССР / /  Уатериалы совещ., 1—3 февр. 1989 г. — М. : Наука, 1989 — 137 с.6 zc ~спопова В. В. Синантропная флора Украины : Азтореф дис.... д-ра биол. наук. — Киев, 1988. — 52 а7 Се г эосохозяйственный энциклопедический сло- варь. — М. : Сов. энцикл., 1989. — 655 с.8. Слозарь ботанических терминов /  Под ред. V А. Дідки. — Киев : Наук, думка, 1984. — 306 с.9. C o s e r;-,ij энциклопедический словарь. — М. : Сов. Змцикл.. 1988. — 1599 с.‘ С TV/смирсе В. Н. Актуальные задачи изучения ад­вентивных и синантропных растений / /  Проблемы из,-е*ля адве^-ивной флоры СССР. Материалы со­вет,. 1—3 февр. 1989 г .— М .: Наука, 1989,—С. 3—611. Туганаев В. В., Пузырев А. Н. Гемерофиты Вятско- Камского междуречья. — Изд-во Урал, ун-та, 1988. -  123 с.12. Хзргевич С. С. Пути использования и охраны при­родно.'- блорь , Интродукция растений и зеленое строительство. — Киев : Наук, думка, 1973. — С. 5—8.13. Graf А г.era und Vegetation der Friedhofe in Berlin W est, — Verh. Berlin. Bot. Ver. — 1986. — 5, N 10. — S 210.'.4 - з з ;  К. H. effective control of waterhyacinth using Neochetina and limited herbicide application / /  J. Aquat. Plant Manag. — 1986. — 24. — P. 70—75.15. Krvpka В IV Vegetationskundliche Aspekte extensiver Dachbegrunungen / /  Rasen-Turf-Gazon, 1988. —S. 105-111.16. Thellung A. Zur Terminologie der Adventiw und Ruder- alfloristik / /  Allg. Bot. Zeitschr. System. — 1918— 1919.— 24, N 9/12. — S. 36-42.Надійшла 17.11.99ЗАМЕТКИ О НЕКОТОРЫХ БОТАНИЧЕСКИХ ТЕРМИНАХВ. Я. МарьюшкинаНациональный ботанический сад им. Н. Н. Гришко НАН Украины, КиевЦеленаправленная и спонтанная интродукция растений послужила причиной появления ряда новых терминов, не всегда удачно используемых. В связи с этим рас­смотрены и проанализированы термины "синантропи- зация”, “адвентизация”. Изложена позиция автора по их использованию.NOTES ABOUT SOME BOTANICAL TERMSV. Ya. MaryushkinaМ. M. Grishko National Botanical Gardens,National Academy of Sciences of Ukraine, KyivThe terms “synantropic plants", "adventios plants", “weeds", “sinanthropisation", “adventisation” were analised. The structure of these terms is given. The position of the author about their use it is stated.24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2