The drought-resistance has been researched in Morus alba L. polyploid selection forms and in representatives of natural flora from the Ukrainian south-east (control). It has been established by experiments, that water retention capacity of the plants introduced from Azerbaidjan was higher, than in the control.Наведено дані щодо вивчення посухостійкості селекційних форм Morus alba L. методом штучного зів’янення листків. Контролем вибрано дерева шовковиці, які зростають у природних екотопах Донбасу

Mitina, L.V.

English

Plant Introduction

УДК 581.4:634.942 (477.60)ПОСУХОСТІЙКІСТЬ СЕЛЕКЦІЙНИХ ФОРМ MORUS ALBA L. НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИЛ.В. МІТІНА‘ енецький ботанічний сад НАН України,•країна, 83059 Донецьк, просп. Ілліча, 110-зведено дані щодо вивчення посухостійкості селекційних форм Morus alba L. методом штучного з ів ’янення ■ктків. Контролем вибрано дерева шовковиці, які зростають у природних екотопах Донбасу.Для південного сходу України характерна посу- <з південного типу з домінуванням високої тем­ператури (ЗО—40 ”С) [2] і суховіїв. Незважа­ючи на дію цього природного фактора, вид 'orus alba L. як агрофіт, що за часом занесен- -= належить до кенофітів, нині натуралізувався і эширений по всій території регіону. Вид Morus ba L. — шовковиця біла — має східноазійське эходження. Нині вид має європейсько-серед- емноморсько-іранотурансько-східноазійський зеал поширення [3]. У зв'язку з південним по- :дженням шовковиці можна очікувати високу глйкість рослин до посухи.У колекції Донецького ботанічного саду НАН фаїни вирощують плодову шовковицю (Morus : за) — насіннєве потомство від вільного за­иления тетраплоїдного сорту Апшерон-тут : зербайджанського походження. Морфомет- : чні дані та урожайність інтродуцентів пере­мацують аналогічні показники рослин, що зро- "эють у природних екотопах, тому культива-мають переваги як перспективний матеріал -~я селекційного відбору. Спираючись на літе- і~урні дані [1, 6], де зазначається, що явища : - іп л о ї д і ї  та гетерозису спричинюють мінли- :ть морфолого-анатомічної структури лист- з яка виявляється у збільшенні листковоїЗ МІТІНА, 2000'• і 605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4пластинки, нарощуванні гістологічних елемен­тів, збільшенні розмірів суплідь та ін., ми при­пускаємо, що інтродуценти — поліплоїди.Мета нашої роботи — дати оцінку посухостій­кості інтродуцентів порівняно з контролем — рослинами з природних популяцій. Об’єктом дослідження були селекційні форми (№ 5, 7, 11, 14, 15) Morus alba, що зростають у колекції НАН України. Контролем були 10 дерев з прямосто­ячою формою крони, що зростають у природ­них екотопах, і 10 дерев з плакучою формою крони із штучних насаджень Донецька. Дослід­жували рослини 25—30-річного віку. Матеріал для структурних досліджень зібрано 28.09.1999 р. Лінійні розміри листкових пластинок вимірюва­ли на ЗО листках кожного зразка. Для оцінки ступеня посухостійкості листків, а за ними і рос­лин використовували прямий лабораторний ме­тод штучного в'янення [8]. Ступінь посухостій­кості рослин визначали за ступенем в’янення зрізаних листків. Вивчали водоутримувальну здатність листків і реальний водний дефіцит, відновлення тургору та зеленого забарвлення листків після їх глибокого в’янення. Статистич­ну обробку проводили з використанням про­грами “Stargrat". Вірогідність отриманих даних для порівняння втрати води та відновлення тур­гору листками селекційних форм М. alba пере­віряли за критерієм Ст’юдента (f) за рівня значу­147Л.В. Мітіна20,56Селекційніформи79,44Контроль91,8Водоутримувальна здатність листків Morus alba L. (а) та ступінь пошкодження листкової пластинки (б) під час в’я­нення:1, 3—6 — селекційні форми відповідно № 5; № 15; №7; №11; №14; 2 — дерева з плакучою формою крони (/7); 7— контроль (К)\ 1 — листки, що відновили тургор; 2 — пошкоджені листкищості а =  0,05, ґ =  2,78. Критерій Ст’юдента обчислювали за формулоют ї  + т stде М( iM st — середні арифметичні значенняознак вибірки і стандарту; т ?  та т *  похибки цих значень [7].Morus alba — багаторічна деревоподібна рослина. Листки мають дорзовентральну бу­дову, видовжено-серцеподібної форми з міцними черешками, які здебільшого станов­лять 1 /3 довжини листка. Усереднена довжина листкових пластинок дорівнює 17,4 ± 1,12 см, а контрольних — 6,8 ± 2,19, тобто різняться у2,5 раза. Згідно з В.К. Василевською [4, 5], зменшення розмірів листків засвідчує ксе- роморфність рослин, що має позитивно впли­вати на показники посухостійкості. Отже, рос­лини з природних популяцій теоретично по­винні мати кращі показники посухостійкості порівняно із селекційними формами шов­ковиці.Згідно з отриманими даними (таблиця), реальний водний дефіцит у листках селек­ційних форм шовковиці через 4 год досягав від 20,66 до 29,84 %, що не призводило до значних пошкоджень, які виявлялись у появі на листковій пластинці плям запалу (темні або світло-бурі ділянки із загиблими тканинами), у засиханні та опіках країв листків, що стано­вило в середньому 0,5—12,3 %. У контролю з прямостоячою формою крони (А) спостеріга­ли реальний водний дефіцит 45,92, а з плаку­чою формою крони (Б )— 38,95 %. Пошкод­ження листкової пластинки становили відпо­відно 29,25—41,27 та 19,45—28,49 %. Через14 год реальний водний дефіцит у селекцій­них форм становив 35,45—51,86, у контролю А — 59, В — 56,16%.На рисунку показано динаміку втрати вологи листками у процесі в’янення, а також ступеняОблік відновлення тургору листками селекційних форм шовковиці та контролю (Morus alba L.) після їх в ’янення та значення критерію С т’юдента (f) (рівень значущості а  = 0,05 за t  -  2,78)№ селек­ційної форми5 7 11 14 15КонтрольА БП зо 30 30 30 ЗО ЗО ЗОв* 23,12 ± 0,52 29,84 ±0,14 28,62 ± 0,45 20,66 ± 0 ,1 2 21,63 ±0,45 45,92 ±0,69 38,95 ±0,03В , 4 43,23 ±0,13 41,76 ±0,17 51,86 ±0,68 38,82 ±0,78 35,45 ± 0,36 59,62 ±0,58 56,16 ± 0,78t 1,193 0,851 0,691 1,241 1,504 0,104 0,201Л4 99,51 ±0,24 93,71 ±0,57 88,2 ±0,93 87,78 ±0,14 88,88 + 0,47 58,73 + 0,72 70,75 ± 0,46Л , 4 79,44 ± 0,81 68,88 ±0,48 58,75 ±0,47 67,68 ±0,01 59,86 ±0,12 5,32 ±0,81 8,18 ±0,24f 3,590* 3,146 * 2,891 * 3,890 * 3,192 * 1,102 1,963П р и м і т к а : *  — різниця показників вірогідна; П — кількість листків у пробі, шт.; В4, В — маси води, що випарува­лася, %, відповідно через 4 і 14 год; Л4, Л1(1 — кількість листків, що відновили тургор, %, відповідно через 4 і 14 год; А. Б — дерева відповідно з прямостоячою і плакучою формою крони.Години в'янення а148 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4Посухостійкість селекційних форм Morus alba L. на південному сході Українипошкодження тканин листкової пластинки за відновлення тургору (згідно з методикою). Мали пошкодження листків у вигляді некротичних плям, які розміщувались ближче до периферії, почор­ніння верхівок листків спостерігали в усіх зраз­ках. Ураження становило 20,56—41,25% лист­кової поверхні. В разі занурення листків у воду на 2—3 год тургор повністю відновлювався у всіх листках. Для контролю втрата зазначеної вище кількості води виявилась летальною, листки роз­сипались від дотику, а в разі замочування у воді відновлювали тургор на 8,2 %.Згідно з даними таблиці, вірогідної різниці між кількістю води, що випаровувалась, не­має ні між селекційними формами, ні між се­лекційними формами і контролем.Отже, нами досліджено посухостійкість се­лекційних форм Morus alba, що є у колекції Донецького ботанічного саду НАН України, а також контролю — рослин, які зростають у природних екотопах південного сходу України. Встановлено, що водоутримувальна здатність селекційних форм набагато вища, ніж контро­лю. Тривалість летальної втрати води для інтро- дуцентів становить 17, для контролю 10 год. Пошкодження листкової пластинки інтроду- центів через 4 год після початку в’янення ста­новить 20,56-41,25 %, у контролю через 4 год— 29,25—41,27 %. Вірогідність значень критерію Ст’юдента прослідковується при порівнянні по- <азників кількості листків, які відновили тургор. Згідно з даними експерименту, інтродуценти- юліплоїди, незважаючи на значно більші роз­міри листкових пластинок, ніж у контролю, :тійкіші до впливу досліджуваного екзогенно- "0 фактора. В окремих працях зазначається збільшення кількості цистолітів та друз в окре­мих клітинах листка в разі гібридизації та по- плоїдії, що також впливає на регулювання оанспірації [7]. Дані лабораторного аналізу ■ідтверджують візуальні спостереження, зроб- ені нами у польових умовах. Під час однієї з -айбільших посух, що зафіксована влітку Э99 p., середньомісячний показник добових емператур повітря становив 25,3, вдень тем- ература досягала 34,7 °С за кількості опадів- 2 мм, більшість плодово-ягідних рослин по- 'заждали від посухи. Це проявлялося у ма­том у обпаданні листків, зав’язі та ін. У шов-зиці таких явищ не спостерігалось, що даєпідстави для продовження селекційних робіт. Відібрані нами селекційні форми шовковиці білої можна рекомендувати для вирощування як стійкі до дії природно-кліматичних факторів високопродуктивні плодово-ягідні рослини.1. Абдулаев И.К., Джафаров Н.А. Морфолого-анатомичес- кие особенности листа женских, мужских и обоеполых 168-хромосомных межвидовых гибридов шелковицы / /  Изв. АН АзССР. — 1972. — № 1. — С. 41-46.2. Базилевская Н.А., Мауринь А.М. Интродукция расте­ний. Экологические и физиологические основы. — Рига : Изд-во Латв. ун-та им. П.Стучки, 1986. — 107 с.3. Бурда Р.І., Муленкова О.Г., Шпильова Н.В. Агріофіти флори південного сходу України //Донецьк. — 1998. — С. 14—15.4. Василевская В.К. О значении анатомических коэффи­циентов как признака засухоустойчивости растений / /  Ботан. журн. — 1938. — № 6. — С. 304—319.5. Василевская В.К. Изучение онтогенеза как один из ме­тодов экологической анатомии / /  Проблемы ботани­ки. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР. — 1950.— С. 264-282.6. Джафаров Н.А., Алекперова О.Р., Турчанинова Л.В., Тагиева Л.А. Морфолого-анатомические особеннос­ти листа межвидовых гибридов шелковицы / /  Докл. АН АзССР. — 33, № 3. — С. 53—58.7. Программа и методика селекции плодовых, ягодных и орехоплодных культур / /  Мичуринск : Б.и. — 1980 г.—532 с.8. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. — Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. — 288 с.Надійшла 3.10.2000ЗАСУХОУСТОЙЧИВОСТЬ СЕЛЕКЦИОННЫХ ФОРМ MORUS ALBA L. НА ЮГО-ВОСТОКЕ УКРАИНЫЛ. В. МитинаДонецкий ботанический сад НАН Украины,Украина, ДонецкПриведены данные, касающиеся изучения засухоустойчи­вости селекционных форм Morus alba L. методом искус­ственного увядания. Контролем избраны деревья шелкови­цы, произростающие в природных экотопах Донбасса.DROUGHT-RESISTANCE OF SELECTION FORMS OF MORUS ALBA L. IN THE SOUTH-EAST OF UKRAINEL.V. MitinaDonetsk Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, DonetckThe drought-resistance has been researched in Morus alba L. polyploid selection forms and in representatives of natural flora from the Ukrainian south-east (control). It has been established by experiments, that water retention capacity of the plants introduced from Azerbaidjan was higher, than in the control.3 V 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 149

Посухостійкість селекційних форм Morus alba L. на південному сході України

The drought-resistance has been researched in Morus alba L. polyploid selection forms and in representatives of natural flora from the Ukrainian south-east (control). It has been established by experiments, that water retention capacity of the plants introduced from Azerbaidjan was higher, than in the control

L.V. Mitina

ZENODO

Drought-resistance of selection forms of Morus alba L. in the South-East of Ukraine

NEUROSURGERY ENTHUSIASTIC WOMEN SOCIETY

https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/download/1406/1357

Посухостійкість селекційних форм Morus alba L. на південному сході України

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Plant Introduction

ZENODO

NEUROSURGERY ENTHUSIASTIC WOMEN SOCIETY