Contemporary linguistic science actively employs the method of language biography. This method occupies a central position in glottodidactics, studies of multilingualism, dialectology, migration research, etc. In the article, the method of language biography is applied within the framework of colonial studies. The research aims to construct Lesia Ukrainka’s language biography by analyzing her autobiographical materials, correspondence, and family recollections. It takes into account the historical, cultural, and political context of the setting in which she was born, lived, and created her works. Particular emphasis is placed on the role of her family in shaping her linguistic identity. For the first time, Lesia Ukrainka’s language biography has been constructed. It demonstrates a rejection of the imperial language strategy, where the empire's language dominates as the sole option. Instead, it reveals a reverse dynamic, with the language of the colonized becoming central and the colonizer's language reduced to one among many in a multilingual world. Overall, Lesia Ukrainka’s language biography transcends the colonial linguistic matrix, serves as a foundation for communicative strategies that embrace multiple languages, and positions the Ukrainian language as a linguistic marker of decolonization.Współczesne językoznawstwo aktywnie posługuje się metodą biografii językowej. Metoda ta zajmuje centralne miejsce w glottodydaktyce, studiach wielojęzyczności, dialektologii, badaniach migracyjnych itp. W proponowanym artykule metoda biografii językowej została zastosowana w zakresie studiów nad kolonializmem. Celem badania jest skonstruowanie biografii językowej Łesi Ukrainki na podstawie informacji autobiograficznych, korespondencji, wspomnień bliskich, uwzględniającej szeroki kontekst historyczny, kulturowy i polityczny miejsca i społeczności, w której poetka urodziła się, żyła i tworzyła, ze szczególnym uwzględnieniem czynnika rodzinnego. Po raz pierwszy skonstruowana biografia językowa Łesi Ukrainki ukazała odejście od osobistej strategii językowej typu imperialnego, w której język imperium miał być jedynym i determinującym językiem jednostki; ujawniła odwrotną dynamikę, w której język kolonizowanego zyskał centralne znaczenie, przekształcając język kolonizatora w jeden z wielu języków wielojęzycznego świata. Zasadniczo, biografia językowa Łesi Ukrainki wychodzi poza ramy kolonialnej matrycy językowej; jest podstawą strategii komunikacyjnych obejmujących wiele języków; przekształca język ukraiński w lingwistyczny marker dekolonizacji.Сучасна лінгвістична наука активно послуговується методом мовної біографії. Центральне місце цей метод посідає у глотодидактиці, студіях багатомовності, діалектології, міграційних дослідженнях etc. У пропонованій статті метод мовної біографії застосований у рамці колоніальних студій. Метою дослідження є сконструювати мовну біографію Лесі Українки на основі автобіографічної інформації, листування, спогадів рідних, беручи до уваги ши- рокий історичний, культурний та політичний контекст місця і соціуму її народження, життя і творчості, з особливою увагою до родинного чинника. У підсумку, вперше сконструйована мовна біографія Лесі Українки засвідчила відмову від персональної мовної стратегії імперсько- го типу, де мова імперії безальтернативно повинна бути детермінативною або єдиною мовою індивіда; виявила зворотну динаміку, в якій мова колонізованого набула центрального зна- чення, перетворюючи мову колонізатора на одну з багатьох мов багатомовного світу. Загалом, мовна біографія Лесі Українки виходить за межі колоніальної мовної матриці; є підґрунтям комунікативних стратегій, які охоплюють багато мов; перетворює українську мову на лінгві- стичний маркер деколонізації
