Students' critical thinking and post-truth beliefs

Abstract

Епоха постправди є сумою історичних умов, за яких об’єктивні факти менше впливають на формування суспільної думки, ніж звернення до емоцій та особистих переконань людини. Проявами епохи постправди є фальшиві або неправдиві новини, чутки, містифікації та політична брехня. Постправду можна трактувати як продукт епістемологічної світоглядної позиції, що припускає скептицизм до об’єктивного знання, релятивізацію та децентрацію істини. З метою дослідити, як саме переконання постправди, взаємопов’язані з критичним мисленням, нами було розроблено семантичний диференціал «Переконання постправди», який базується на ключових аспектах постправди, виявлених під час теоретико-методологічного аналізу наукової літератури. Об’єм вибірки склали 200 студентів віком від 18 до 23 років. Опитування відбувалось онлайн за допомогою інструменту Google Forms. За допомогою критерію кореляції Спірмена виявлено, що існує слабка кореляція між критичним мисленням та переконаннями, що характерні для епохи постправди. Цей зв'язок вказує на можливий вплив переконань постправди на спроможність особи аналізувати й оцінювати інформацію критично. При цьому слабка кореляція може вказувати на те, що інші фактори також впливають на рівень критичного мислення та його вираженість у досліджуваній групі. Також виявлено, що здатність до абстрагування та оперування вербальними поняттями має помірний прямо пропорцій взаємозв’язок з критичним мисленням. Це дозволяє краще окреслити критичне мислення як наукову категорію та розвивати критичне мислення за допомогою окремих мисленнєвих операцій. Перспективою для дослідження вбачаємо: розширення цільової аудиторії, уточнення взаємозв’язку між когнітивною сферою особистості (особливо інтелекту) та критичним мисленням, розробці навчального курсу для протидії російським наративам та пропаганді, враховуючи їх специфіку та схожість з феноменами постправди.The post-truth era is a historical condition in which objective facts have less influence on the formation of public opinion than appeals to emotions and personal beliefs. Its manifestations include fake or false news, rumors, hoaxes, and political lies. Post-truth can be interpreted as an epistemological position that assumes skepticism of objective knowledge, relativization, and decentering of truth.To investigate how post-truth beliefs are interconnected with critical thinking, we developed a semantic differential, "Post-truth beliefs," based on key aspects of post-truth revealed during the theoretical and methodological analysis of scientific literature. The sample size is 200 students aged 18 to 23. The survey was conducted online using the Google Forms tool. Using the Spearman correlation test, we found a weak correlation between critical thinking and beliefs characteristic of the post-truth era. This relationship indicates the possible influence of post-truth beliefs on a person's ability to critically analyze and evaluate information. At the same time, a weak correlation may suggest that other factors also affect the level of critical thinking and its expression in the studied group. It was also found that the ability to abstract and operate with verbal concepts has a moderately direct relationship with critical thinking. This finding allows us to better define critical thinking as a scientific category and predict critical thinking with the help of separate thinking operations. We see the prospect of research expanding the target audience, clarifying the relationship between the cognitive sphere of the individual (especially intelligence) and critical thinking, and developing a training course to counter Russian narratives and propaganda, taking into account their specificity and similarity to post-truth phenomen