У статті розглядається функціонування концептів з лінгвосинергетичної точки зору. Метою
дослідження є вивчення функціонування концепції смерті з лінгвосинергетичної точки зору та роз робка моделі для розуміння синергетичної взаємодії лінгвістичних та контекстуальних факторів
у концептуалізації смерті. Дослідження побудовано на принципах когнітивної лінгвістики та
лінгвосинергетики. Для розробки основної гіпотези дослідження використовуються загальнонаукові
методи, такі як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, пояснення та опис.
Отримавши статус наукової парадигми в лінгвістиці, гуманітарний та епістемологічний виміри
синергетики дають можливість застосовувати синергетичні моделі у вивченні процесів, пов’язаних з
когнітивною діяльністю людини. Пропонується універсальна лінгвосинергетична модель концепту, яка
відображає його виміри як у статичній, так і в динамічній формі та демонструє його функціонування.
Дослідження пояснює, як працює модель відповідно до законів і правил лінгвосинергетики. У статті пред ставлено комплексне дослідження концепту СМЕРТІ з використанням принципів лінгвосинергетики та
теорії фракталів. Обґрунтовується доцільнисть такого підходу, позаяк він забезпечує глибше розуміння
складноструктурованих багатомасштабних стереоскопічних об’єктів будь-якого генезису. Концепт
DEATH використовується в англомовному дискурсі, щоб продемонструвати адекватність моделі та по казати, як цю модель можна застосувати до інших концептів. Категоріально-понятійні інструменти си нергетики в лінгвістиці використовуються для опису того, як концепт саморегулюється та функціонує
як відкрита нелінійна система. Доводиться, що концепт має фрактальні характеристики, включаючи
самоподібність, динаміку, нерегулярність, рекурсивність і дробовість, з атрактором у центрі. Стаття
демонструє потенціал теорії фракталів у дослідженні складних систем. Запропонована в дослідженні
теорія фракталів відкриває нові можливості для аналізу складноструктурних багатомасштабних
стереоскопічних об’єктів будь-якого генезису. Стаття сприяє вивченню лінгвосинергетичного підходу
та теорії фракталів і пропонує новий погляд на функціонування та динаміку концепту «DEATH».The article discusses the functioning of a concept from a linguosynergetic perspective as a spontaneous
equipment of the structure of a homeostatic hierarchical complex organized as an open nonlinear system.
The research is aimed to investigate the DEATH concept functioning from a linguosynergetic perspective
and develop a model for understanding the synergistic interplay of linguistic and contextual factors in
the conceptualization of death. To develop the main research hypothesis, general scientific methods like
analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, explanation, and description are used.
This system is characterized as an open one because it constantly interacts with the external world
and is nonlinear, meaning that it has various options for development at the bifurcation point, but only
one is chosen. This continuous process of structuring is known as emergence, which means the concept
can adapt to new meanings based on the realities of the world around it. Emergence is a result of the self organizing mechanism, where the system is reorganized and spontaneously equipped with elements that
allow it to move to a new level of operation, while maintaining balance by outputting information from the
system’s boundaries. However, the system is also influenced by external factors, which can cause conflict
and lead to further reorganization. As a result, the emergence process is ongoing and dynamic, with the
structure being both a consequence and a cause of the system`s development.
Thus, the principle of self-organization, which is the key concept of synergetics, is founded on the notion
of instability. In essence, self-organization refers to the spontaneous emergence of order in a system, which
results from the interactions and interrelationships between the system`s components. As such, the concept
of self-organization is closely linked to the idea of nonlinearity, which posits that small changes in the system`s
components can lead to significant changes in the system`s behavior as a whole. In other words, the behavior
of the system as a whole is not simply a sum of the behaviors of its individual components, but is instead an
emergent property that arises from the complex interactions between those components.
The formation of a new system is not merely a sum of its individual parts. This is, due to the way
in which the components of the system connect with one another, a phenomenon known as coherence.
Coherence acts as a means to coordinate the various components of the system so that they work together
in harmony, rather than independently. Additionally, the system`s components change at different rates
and are of varying quality. This process is responsible for the system`s evolutionary nature and reinforces
the principle of evolutionary holism in synergetics. This principle is concerned with understanding the
mechanisms by which the system`s components come together to form a whole.
In summary, the concept is formed in the human mind through a collection of thoughts, which
can take on various forms such as lexical and semantic fields, modes, frames, and emotions. The specific
form the concept takes depends on the level at which the bifurcation point impacts the fluctuation of the
conceptual structure and discursive environment. Essentially, the concept arises from a system that is in
an unstable state and is subject to fluctuations that threaten its structure. When the system reaches the
bifurcation point, the individual selects one of the possible models for the concept`s development, and this
results in a transition from “chaos” to “order” as the concept gains verbal representation
