Гарлінська (Лейченко), А. М.

Гарлінська А. М.

Zhytomyr State University Library

Тези доповідей Конференції молодих дослідників-зоологів – 2010  31 Фауна, распределение, биология и охрана птиц  западной части Степного Крыма В. Н. Кучеренко  Украинская противочумная станция МОЗ Украины  1. К орнитофауне западного Крыма отнесено 293 вида птиц, из которых 125 видов являются гнездящимися. Гнездование 4-х видов приводится для региона впервые. 2. В зональных ландшафтах преобладают средиземноморские виды, доля которых уменьшается в агроценозах, а по типу питания преобладают растительноядные, при этом агроценозы отличает увеличение спектра питания. В околоводных биотопах наибольшее видовое богатство отмечено на внутренних водоемах, наименьшее – на морских пляжах. По сравнению с искусственными биотопами, балки Тарханкута от-личает меньшее видовое богатство, максимальное количество видов при наименьше плотности отмечено в населенных пунктах. В балках Тарханкутского п-ова преобла-дают представители средиземноморского типа, при увеличении антропогенного пре-образования территории появляются представители других фаунистических ком-плексов, в основном, европейских, а также транспалеарктов.  3. В гнездовом орнитокомплексе искусственных биотопах Западного Крыма 18 видов – представители аборигенной фауны, 21 вид вселился в регион, 16 из которых про-исходит из горно-лесной части полуострова, 5 видов проникли с материковой части Украины. Спорным является происхождение популяции пустельги, кукушки, могиль-ника, белой трясогузки и двух видов воробьев. 4. На весенней миграции в регионе отмечено 242 вида птиц, на осенней — 247. Об-щее время весенней миграции — 156 дней, осенней — 197 дней. И в весенний, и в осенний период преобладают северо-восточное и юго-западное миграционные на-правления. Во все сезоны доминирует 2 вида птиц: обыкновенный скворец (6,5 ± 6,5, lim = 1,35–15,8 ос./км) и грач (4,2 ± 2,5, lim = 2,53–7,95 ос./км). 5. Выделенные ранее 3 экологических центра биоразнообразия: Тарханкутский, До-нузлавский, Сасык-Сивашский к настоящему времени не потеряли своего значения для сохранения редких видов птиц. Выявлены еще 2 участка, важных для сохране-ния видового разнообразия: оз. Кизил-Яр и оз. Джарылгач. Предлагается придать им статус территорий ПЗФ ранга памятников природы или заказников.  Аналіз конхіологічних особливостей молюсків родини Physidae А. М. Лейченко Житомирський державний університет ім. І. Франка  На сьогодні визначення видової належності молюсків родини Physidae вкрай утруд-нене. Це зумовлене тим, що таксономія цієї групи заплутана і вимагає подальших досліджень. Причина цього полягає у наявності чималих протиріч між поглядами представників різних сучасних нам наукових малакологічних шкіл щодо такснономіч-ного складу родини пухирчикових. Малакологи «західної» малакологічної школи («об’єднувачі») нараховують, як і В. І. Жадін (Жадин, 1952), у межах цієї родини від-носно невелику кількість видів (3–5), вважаючи, що не вельми суттєві конхіологічні у  32 відмінності не слід брати до уваги як надійні видові критерії. Кардинально протилеж-ної точки зору дотримуються представники «східної» малакологічної школи («роздрі-бнювачі»). Це Я. І. Старобогатов і його послідовники (Санкт−Петербурзька школа), які нараховують у межах обговорюваної родини значно більшу кількість видів (4–8). Ці малакологи найменші відмінності у морфології черепашок молюсків розглядають як такі, які, на їхню думку, можна вважати за вірогідні критерії видової належності. Всі таблиці для визначення видів родини Physidae, які наявні у сучасній літературі (Старобогатов и др., 2004; Glöer, 2002), побудовані виключно на конхіологічних особ-ливостях молюсків (найчастіше якісних, рідше кількісних). Зауважимо, що цифрові характеристики мірних конхіологічних ознак пухирчикових дотепер ніколи не опра-цьовувались методами багатовимірної статистики. Це і зумовило проведення порів-няльного аналізу як якісних, так і кількісних показників черепашок пухирчикових задля виявлення комплексу тих із них, за якими види цієї родини різняться або ж виявля-ються між собою дуже подібними. У зібраних нами натурних матеріалах і опрацьованих музейних колекціях видову на-лежність пухирчикових встановлено за таблицями для визначення (Жадин, 1952; Старобогатов и др., 1989; Стадниченко, 1990; Piechocki, 1979; Glöer, 2002). Визначення видової належності пухирчикових за вищезгаданими таблицями не дає цілковитої впевненості у тому, що така сукупність якісних і кількісних ознак може бути використана як надійний діагностичний критерій видової належності молюсків, оскіль-ки показники їх виявляються дуже мінливими. Наприклад, міцність черепашки навряд чи можна вважати абсолютно надійною ознакою, адже вона безумовно залежить від гідрохімічних особливостей водойм, в яких перебувають ці тварини (різний вміст Ca2+). Так само, за категоричну надійну діагностичну ознаку не можна брати і забарв-лення черепашки. У особин одного і того ж виду, зібраних у межах однієї і тієї ж во-дойми, часом спостерігається неоднакове забарвлення черепашки. Врахувавши все вищезгадане, ми додали до низки ознак, які застосовувалися до на-ших досліджень при визначенні видів родини пухирчикових, ще одну якісну (скульп-турованість поверхні) і дві кількісні (ШВ/ШЧ, ВВО/ВЧ) ознаки. Застосувавши конхіоло-гічні показники для характеристики зібраного нами матеріалу ми створили базу даних, яку було опрацьовано методами багатовимірної статистики і на основі якої було проведено статистичні аналізи (кореляційний, дисперсійний і дискримінантний).  Порівняльна характеристика видового складу личинок хірономід (Chironomidae, Diptera) річок Криму Бельбек та Чорна О. М. Лєтицька*, В. О. Баранов**, Г. М. Діамант** * Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, ** Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Київ, Україна  Кримський півострів є цікавим з точки зору біогеографії та екології річкового зообен-тосу. Є беззаперечні відомості щодо дефектності лімнофауни Криму на фоні різно-манітної річкової гідрофауни. Личинки хірономід є важливим компонентом водних екосистем та однією із найменш вивченою групою для даного регіону. В даній роботі вперше наводиться порівняльний аналіз видового складу хірономід двох річок гірсь-кого Криму – Бельбеку та Чорної. 

Аналіз конхіологічних особливостей молюсків родини Physidae

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Zhytomyr State University Library