СИМВОЛІЧНИЙ ЛАНДШАФТ СВІДОМОСТІ: ЛЮДИНА МІЖ РЕПРЕЗЕНТАЦІОНІЗМОМ, ФУНКЦІОНАЛІЗМОМ І РЕЛЯТИВІЗМОМ

Abstract

Purpose. The aim of the study is to clarify the changed interpretation of symbol in the context of the ontological turn in cultural anthropology and philosophical anthropology and their correlation with the functioning of the semantic field of culture, and in particular with religious symbols. The paper also considers an epistemological-ideological positions of representationalism, functionalism and relativism with respect to philosopheme of symbol. Methodology. The authors implemented theoretical and conceptual analysis in synchronic and diachronic aspects, the methodology of comparative consideration of the character within the analytical and existential paradigms in the 20th century philosophy. Originality. The work presents the study of correlation between aspect consideration of the nature and specific character in representationalism, functionalism and relativism within the philosophical projects of the cognitive position. The authors substantiated the position of symbol ontologization in the contemporary cultural and philosophical anthropology and the importance of convergence of the symbol concept and philosopheme with the concepts of an object and a thing. They fixed the value of the ontological turn in cultural anthropology for philosophical anthropology. The authors specifically examined the correlation between the declared symbol interpretation, project of object-oriented ontology and the modern philosophy of science. They substantiated ontological concept of symbolic landscape of modern philosophical anthropology, social philosophy and philosophy of mind. The symbol and religious symbolism have the significant importance for human identity, the symbol is considered to be the tool of human’s self-knowledge. Conclusions. The paper outlines the specific character of existence of symbol philosopheme in communicative field of modern man, the social media space, in particular the role of religious symbols for the construction of identity and self-positioning of modern man.Цель. Исследование предполагает выяснение изменений интерпретации символа в контексте онтологического поворота в антропологии культуры и философской антропологии и их корреляции с функционированием смыслового поля культуры, и в частности с религиозной символикой. Также рассмотрены эпистемологическо-мировоззренческие позиции репрезентационизма, функционализма и релятивизма по отношению к философеме символа. Осуществлена опора на методологию теоретико-понятийного анализа в синхроническом и диахроническом аспектах, на методологию компаративного рассмотрения символа в пределах аналитической и экзистенциалистской парадигм в философии 20 в. Научная новизна работы представлена исследованием корреляции между аспектным рассмотрением природы и специфики символа в репрезентационизме, функционализме и релятивизме в пределах философских проектов, представляющих эти познавательные позиции. Обосновывается положение об онтологизации символа в современной культурной и философской антропологии и значимость сближения понятия и философемы символа с понятиями объекта и вещи. Зафиксировано значение онтологического поворота в культурной антропологии для философской антропологии. Специально рассмотрена корреляция между заявленной интерпретацией символа, проектом объектно ориентированной онтологии и современной философией науки. Обоснован онтологический характер концепта символического ландшафта современной философской антропологии, социальной философии и философии сознания. Акцентировано значение символа и религиозной символики для самоидентификации человека, символ рассмотрен как инструмент самопознания человека. Выводы статьи определяют специфику бытования философемы символа в коммуникативном поле современного человека, социальном медиапространстве, в частности роль религиозной символики для построения идентичности и самопозиционирования современного человека.Мета. Дослідження спрямоване на з’ясування змін інтерпретації символу в контексті онтологічного повороту в антропології культури і філософській антропології та їх кореляції з функціонуванням смислового поля культури й зокрема з релігійною символікою. Також розглянуто епістемологічно-світоглядні позиції репрезентаціонізму, функціоналізму та релятивізму стосовно філософеми символу. Здійснено опертя на методологію теоретико-поняттєвого аналізу в синхронічному та діахронічному аспектах, на методологію компаративного розгляду символу в межах аналітичної та екзистенціалістської парадигм у філософії 20 ст. Наукова новизна роботи представлена дослідженням кореляції між аспектним розглядом природи і специфіки символу в репрезентаціонізмі, функціоналізмі та релятивізмі в межах філософських проектів, що представляють ці пізнавальні позиції. Обґрунтовується положення про онтологізацію символу в сучасній культурній і філософській антропології та значущість зближення поняття і філософеми символу з поняттями об’єкта та речі.Зафіксовано значення онтологічного повороту в культурній антропології для філософської антропології. Спеціально розглянуто кореляцію між заявленою інтерпретацією символу та проектом об’єктно орієнтованої онтології і сучасною філософією науки. Обґрунтовано онтологічний характер концепту символічного ландшафту для сучасної філософської антропології, соціальної філософії та філософії свідомості. Акцентовано значення символу й релігійної символіки для самоідентифікації людини, символ розглянуто як інструмент самопізнання людини. Висновки статті визначають специфіку побутування філософеми символу в комунікативному полі сучасної людини, соціальному медіапросторі, зокрема роль релігійної символіки для побудови ідентичності і самопозиціонування сучасної людини