Формування кардіоінтервалограм за фотоплетизмографічними реалізаціями периферичних пульсових сигналів

Abstract

Features and possibilities of implementation of heart rate variability (HRV) cardiosystems based on the registration of peripheral photoplethysmographic pulse signals, which are easier and more convenient to register than electrocardiogram signals, are considered. The possibility of assessing the functional state using both long and short implementations of pulse signals without loss of accuracy in determining the diagnostic significance of statistical and spectral HRV parameters is indicated. The expediency of assessing heart rate variability not only by the parameters of one pulse signal registered at a certain point of the body, but also by the parameters of several such signals registered at different points of the human body, for example on the limbs, with an assessment of the differences in heart rate variability relative to the sagittal plane, is shown.A study was conducted to determine the duration of cardio intervals for pairs of pulse signals, simultaneously taken from two points of the human body — on the upper limbs relative to the sagittal plane. The accuracy of obtaining cardiointervalograms based on the formation of the durations of cardio cycles according to three characteristic contour points of pulse impulses — according to the maximum and minimum of the leading edge and the maximum of its steepness — was evaluated. A method of forming difference time series, representing the delay between different characteristic points of each signal separately and between the characteristic points of two signals of the same name, is proposed. The real possibility of using difference series to estimate HRV is shown due to the fact that such series may be more sensitive to minor changes in the state of the cardiovascular system.The results of the experiment on the processing of pairs of ultra short pulse photoplethysmographic signals with a duration of 60±10 s., measured simultaneously from the fingers of the left and right hands of the subject, which can be considered as the initial reaction of the tone relaxation process after the test exposure, are presented.Розглянуто особливості і можливості реалізації кардіосистем варіабельності серцевого ритму (ВСР), заснованих на реєстрації периферичних фотоплетизмографічних пульсових сигналів, які простіше і зручніше реєструвати, ніж сигнали електрокардіограми. Зазначено про можливості оцінки функціонального стану з використанням як тривалих, так і коротких реалізацій пульсових сигналів без втрати точності визначення діагностичної значимості статистичних та спектральних параметрів ВСР. Показано про доцільність оцінки варіабельності серцевого ритму не лише за параметрами одного пульсового сигналу, зареєстрованого в певній точці тіла, а й за параметрами кількох таких сигналів, зареєстрованих в різних точках тіла людини, наприклад на кінцівках, з оцінкою відмінностей варіабельності серцевого ритму відносно сагітальної площини. Виконано дослідження з визначення тривалості кардіоінтервалів для пар пульсових сигналів, одночасно знятих із двох точок тіла людини – на верхніх кінцівках відносно сагітальної площини. Оцінено точності отримання кардіоінтервалограм на основі формування тривалостей кардіоціклів за трьома характерними контурними точками пульсових імпульсів – за максимумом і мінімумом переднього фронту та максимумом його крутизни. Запропоновано спосіб формування різницевих часових рядів, що являють собою запізнення між різними характерними точками кожного сигналу окремо і між однойменними характерними точками двох сигналів. Показано реальну можливість використання різницевих рядів для оцінки ВСР через те, що такі ряди можуть виявитися більш чутливими до незначних змін стану серцево-судинної системи. Наведено результати експерименту з обробки пар ультракоротких пульсових фотоплетизмографічних сигналів тривалістю 60±10 с., що виміряні одночасно з пальців лівої та правої руки випробуваної особи. Експремент можна розглядати як початкову реакцію процесу релаксації тонусу після дії тестового впливу