Мета роботи. Стаття присвячена пізньому періоду творчості українського художника Аркадія Пугачевського. Пугачевський-старший відомий у колах поціновувачів графіки передусім як майстер технік друкованої графіки. Спеціалізуючись на високому друці, він віддає перевагу гравюрі в пластиці. У статті аналізується період 2006–2008 рр., коли майстер почав активно пробувати себе у дрібній пластиці. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні біографічного, історичного, компаративного методів аналізу, що використані для всебічного висвітлення корпусу матеріалу. Наукова новизна статті полягає у введенні в науковий обіг художніх творів А. Пугачевського, які раніше не підлягали мистецтвознавчому аналізу. Висновки. Висвітлено період творчості київського художника, коли він відійшов від пануючої раніше в його роботі графіки, визначено причини зміни домінант у діяльності, сформульовано сегменти художнього інструментарію. Проаналізовано основні здобутки автора, починаючи з 1991 р. до 2008 р
