National Scientific Center «Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute»
Abstract
This article is devoted to specific issues of the linguistic semantic and textual speech analysis in criminal cases regarding incrimination of threats. Currently, forensic expert classifies the means of threats identified in the speech message (text) submitted for research at a pragmatic level. In contrast to purely semantic analysis of statements (when information is affirmative), pragmatic approach makes it possible to investigate the speech act as an expression of the will of a person, his emotions and feelings, determine the message illocutionary content, establish the addressee’s reaction to the information expressed by the addressee, etc. The article purpose is to determine the role of linguistic speech analysis in criminal cases regarding the threat incrimination. The objects of such forensic examination include the texts of text messages, e-mails, postcards, conversations (in particular, phone), audio and video messages, public speeches, etc. Illocutions of threats in statements where lexemes are used in direct meanings, and the sentences have a complete form according to the syntactic structure, are established on the basis of general semantic and textual research. Analyzing communicative situations in which incomplete or indirect statements are used, that means phrases expressed in an indirect form, where the illocution of a threat can be determined through speech intentions, communicative intentions, subjective-modal verbalizers, etc., is necessary. Forensic expert conclusions based on the results of linguistic speech analysis of is one of the powerful means of making a court decision and an important argument during the pre-trial investigation in criminal cases regarding threat incrimination.Статтю присвячено окремим питанням лінгвістичної се-мантико-текстуальної експертизи мовлення у кримінальних справах щодо інкримінування погрози. Станом на сьогодні за-соби погрози, виявлені у наданому на дослідження мовленнєво-му повідомленні (тексті), експерт класифікує на прагматич-ному рівні. На відміну від суто семантичного аналізування висловлювань (коли інформація має стверджувальний харак-тер), прагматичний підхід дає змогу дослідити мовленнєвий акт як виразник волевиявлення особи, її емоцій і почуттів, визначити іллокутивне наповнення повідомлення, установи-ти реакцію адресата на висловлену адресантом інформацію та ін. Мета статті полягає у визначенні ролі лінгвістичної експертизи мовлення у кримінальних справах щодо інкриміну-вання погрози. До об’єктів такої експертизи належать тек-сти смс-повідомлень, електронних листів, листівок, розмов (зокрема, телефонних), аудіо- та відеозвернень, публічних виступів та ін. Іллокуції погрози у висловлюваннях, де лексеми використано в прямих значеннях, а речення за синтаксичною будовою мають повну форму, установлюють на основі загаль-ного семантико-текстуального дослідження. Аналізування потребують комунікативні ситуації, у яких використано не-повні або непрямі висловлювання, тобто фрази, виражені у не-прямій формі, де іллокуцію погрози можна визначити через мовленнєві інтенції, комунікативні наміри, суб’єктивно-мо-дальні вербалізатори та ін. Висновок експерта за результата-ми лінгвістичної експертизи мовлення є одним із потужних засобів прийняття судового рішення і значеннєвим аргумен-том під час досудового розслідування у кримінальних справах щодо інкримінування погрози
