It is confirmed that leveling of natural law as a basic tradition generates a "new normality" having no border between legal and illegalactions. The aim of the study is to analyze the content of the terms "legal action" and "illegal action" with a view to their furtherconceptualization. The key task is to comprehend the phenomenon of "conflict" between legal and illegal actions in terms of philosophicalontology, social philosophy, and philosophy of law. Philosophical-legal, philosophical-linguistic, as well as comparative methodologicalprinciples have shown that social cognition of legal reality proceeds in the procedures of understanding, interpreting, mastering socialreality, but there is no complete understanding, which gives rise to confrontation between legal action and illegal action. The conclusionsprove that "legal action" forms the basic principles of legal behavior as a socially significant external practical activity. "Illegal action", inturn, is the opposite factor, upsetting the balance of social relations, leveling or destroying tradition.Вступ. Визначено, що соціокультурна, політична, економічна, управлінська, господарська, а також правова обумовленість діїправа формують його специфічне системоутворююче ядро. Право має зовнішню площину, яка пов'язана з формами і методамиправа, правовими законами, правомірною поведінкою суб'єктів права, а також внутрішню площину, яка формує поточнерозуміння права в контексті його історичної динаміки. Правова дія виникає з ядра природного права, пов'язаного з потребами таінтересами людей, а також визначає якість державної влади. Держава, в свою чергу, забезпечує умови для правової дії,оскільки виробляє спеціальні механізми, які призначені для правового регулювання. Зміна смислового ядра права, поступовенівелювання природного права як базової традиції, відмова від традиції як такої, породжує нову реальність і «новунормальність», в якій немає межі між правовою дією і неправовою дією. Метою дослідження є аналіз змісту термінів «правовадія» і «неправова дія» з метою їхньої подальшої концептуалізації. Ключовим завданням стало осмислення феномену«конфлікту» між правовою дією і неправовою дією в термінах філософської онтології, соціальної філософії, філософії права.Методологія і результати дослідження. Філософсько-правовий, філософсько-лінгвістичний, а також компаративнийметодологічні принципи допомогли показати, що соціальне пізнання правової дійсності дійсно протікає в процедурах розуміння,інтерпретації, освоєння соціальної реальності, однак повне розуміння не завжди присутнє, а іноді відсутнє взагалі, що йпороджує конфронтацію між правовою дією і неправовою дією. Якщо «інтерпретація» підмінює «розуміння», тоді всі природніканони руйнуються, включаючи канони природного права. Обговорення. Показано, що традиції у міжнародній та міжкультурнійправовій дійсності є різними, тому вони й не збігаються, і конфронтація між правовою дією та неправовою дією наростає. Однаку межах нової глобальної правової нормальності правове регулювання нерідко здійснюється як однобічний механізм, що діє врамках якоїсь однієї ціннісної моделі, непридатної для носіїв різних правових традицій. У висновках «правову дію»представлено як фактор, що зберігає деякий справедливий баланс у суспільстві, а також є похідною правової держави, яка всеще продовжує формуватися під впливом природного права, традиції, канону як базових підвалин суспільства і держави.Доведено, що «правова дія» формує базові принципи правової поведінки як соціально значущої зовнішньої практичноїдіяльності, що оцінюється з різних позицій: політичної, правової, моральної. «Неправова дія», в свою чергу, є протилежнимфактором, що порушує баланс суспільних відносин, нівелює або знищує традицію. «Неправова дія» породжує «протестнунетрадиційність», що, в свою чергу, порушує порядок, норми, правила поведінки, табу, створює штучні традиції
