Динамика морфометрических показателей пораженной кожи при ограниченной склеродермии до и после комплексной терапии

Abstract

Морфологічно та морфометрично досліджували біоптати ураженої шкіри 39 хворих на різні форми обмеженої склеродермії після комплексного лікування. Визначали питомі об’єми: судин мікрогемоциркуляторного русла, клітинних інфільтратів дерми, еластичних і патологічно змінених колагенових волокон, вимірювали товщину епідермісу. С целью об’єктивної оцінки лікувального патоморфозу обчислювали індекси регресу патологічних змін основних структурних компонентів шкіри при різних формах обмеженої склеродермії. Згідно значення сумарного показника різновиди дерматоза розподілялись таким чином: 1) осередкова форма обмеженої склеродермії в стадії набряку (2,75); 2) осередкова форма в стадії склерозу (1,45); 3) склероатрофічний ліхен (1,22); 4) атрофодермія Пазіні-П’єріні (1,04). Ні при жодному з клінічних різновидів обмеженої склеродермії після лікування не вдається досягнути повного встановлення структурних компонентів шкіри. Кількісна і якісна характеристика структурно-функціонального стану шкіри може служити для: 1) початкової оцінки активності і тяжкості патологічного процесу; 2) об’єктивної оцінки терапії, що здійснювалась; 3) висвітлення механізмів впливу методів лікування на окремі компоненти патологічного процесу в шкірі хворих на обмежену склеродермію.Biopsies for the histological and morphometric examination were taken from the lesioned skin of 39patients with various forms of morphea following their combined treatment. Their morphological study included measurement of the specific volume of microvessels in the capillary vasculature, dermal cell infiltrates, elastic and pathologically altered collagen fibers; the thickness of epidermis was also measured. Indices of regressive pathological changes in main skin structures attending various forms of morphea were calculated and used to objectively assess therapeutic efficiency of the treatment. The integrated index provided a tool for the classification of different clinical variants of dermatosis into the following groups: 1) localized forms of morphea at the stage of oedema (2,75), 2) localized forms of morphea at the compaction stage (1,45), 3) lichen sclerosus et atrophicus (1,22), 4) Pasini-Pierini’s atrophoderma (1,04). None of the clinical variants of morphea was completely corrected by the applied treatment in terms of restoration of structural skin components. It is concluded that quantitative and qualitative characteristics of structural and functional skin status may be used to 1) estimate baseline activity and severity of the pathological process, 2) objectively evaluate clinical efficiency of therapy, and 3) elucidate the mechanisms and magnitude of effects of the treatment on individual components of the pathological process in the skin of localized scleroderma patients