Рецензія на книгу: Охрана и изучение памятников истории и культуры в Крымской АССР: Исследования и документы / Авт.-сост. А.В. Хливнюк; Под ред. А.А. Непомнящего; Комм. Н.В. Кармазина и др.; Центр памятниковедения НАН Украины и УООПИК.– Симферополь, 2008.– 239 с. (Биобиблиография крымоведения; Вып. 11)

Горбик, В.О.

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)

РОЗДІЛ XII РЕЦЕНЗІЇ, ДИСКУСІЙНІ ПРОБЛЕМИ, ГІПОТЕЗИ, ПОВІДОМЛЕННЯВ.О. ГОРБИКУ Криму ретельно вивчають досвід  і традиції попередниківРец. на кн.: ���ана � ����ен�е �а���н��ков �с�о��� � к�ль���ы в К�ы�ской АССР: Исследован�� � док��ен�ы / Ав�.�сос�. А.В. Хл�внюк; Под �ед. А.А. Не�о�н�щего; Ко��. Н.В. Ка��а��на � д�.; Цен�� �а���н�коведен�� НАН Ук�а�ны � У��ПИК.– С��фе�о�оль, 2008.– 239 с. (Б�об�бл�ог�аф�� к�ы�оведен��; Вы�. 11).У відродженні самосвідомості українсько-го народу визначальне місце належить зверненню до його історичного коріння, відновленню вікових традицій і духовних цінностей. Їх уособленням виступає історико-культурна спадщина – історич-ні пам’ятки – предмети матеріальної та духовної культури минулого. Об’єктивне, неупереджене вивчення процесу охорони і збереження культур-них цінностей в межах окремих регіонів сучасної України необхідне для відновлення об’єктивної істо-рії пам’яткознавства на сучасних методологічних засадах, творчого використання досвіду минулого в пам’яткоохоронній сфері.Незважаючи на наявність загально теоретичних праць з історії охорони пам’яток і публікацій про роз-виток пам’яткознавства в окремих регіонах України, дотепер було відсутнє узагальнююче дослідження з розвитку пам’яткоохоронної справи у Криму впро-довж 20–30–х років ХХ ст. Цей регіон має особливе значення для пам’яткознавців, бо Крим є своєрід-ним “музеєм просто неба”, де зосереджені числен-ні пам’ятки різних народів, культур і цивілізацій. Така особливість кримської історико-культурної спадщини завжди обумовлювала необхідність чуй-ного реагування на проблему збереження цих мов-чазних “свідків минулого”, здійснення істотних захо-дів щодо їх вивчення й охорони державними устано-280вами, громадськими організаціями, а також окремими аматорами, незалежно від того, якою була політична ситуація на півострові. Ось чому значною поді-єю для історії науки є поява збірника документів “Охрана и изучение памят-ников истории и культуры в Крымской АССР: Исследования и документы”, де вміщені не лише дослідницькі матеріали директора Наукового центру історико-краєзнавчих досліджень та Зводу пам’яток по АР Крим кандидата історичних наук Олександра Віталійовича Хлівнюка про вивчення та охоро-ну пам’яток у Кримській АСРР у 20–30–ті роки ХХ ст., але й презентовано чисельні невідомі до цього документи Центрального муніципального архіву міста Москви, які здебільшого вперше введено до наукового обігу.Видання, що рецензується, продовжує вже добре відому фахівцям авто-ритетну книжкову серію “Біобібліографія кримознавства”, яка видається за ініціативи та редакції доктора історичних наук, Заслуженого діяча науки і техніки Автономної Республіки Крим, професора Таврійського національно-го університету ім. В.І. Вернадського Андрія Анатолійовича Непомнящого. Збірник “Охрана и изучение памятников истории и культуры в Крымской АССР: Исследования и документы” підготовлений у кращих традиціях серії, а саме: потужна джерельна база, цікаві дослідницькі сюжети, докладні коментарі, ошатне поліграфічне виконання.Появі цієї серйозної роботи передувало ретельне дослідження дже-рельної бази, яку склали опублікована історико-краєзнавча спадщина пам’яткознавців Криму, офіційно-діловодні матеріали, періодична преса, документи особового походження.Дослідження О.В. Хлівнюка, вміщені на початку книги, досить ґрунтов-но характеризують роль Центральних державних реставраційних майстерень та Кримського обласного комітету у справах музеїв і охорони пам’яток мис-тецтва, старовини, природи та народного побуту у пам’яткоохоронній справі в Криму. Автор справедливо наголошує, що виконуючи завдання реєстрації й обстеження пам’яток архітектури, живопису, скульптури, декоративного та прикладного мистецтва, консервації, (яка зводилася до ремонту, реставрації й запобігання від псування і руйнування пам’яток), ЦДРМ у 1927–1928 роках провели масштабні експедиції з вивчення та реставрації пам’яток Кримської АСРР (І.Е. Грабар, Б.М. Засипкін, М.І. Рєпніков), що дозволило значно роз-ширити уявлення вітчизняної та світової науки про історію й етнографію народів Криму. Спирання на джерела дала можливість автору докладно оха-рактеризувати діяльність ЦДРМ стосовно вивчення та охорони культурної спадщини Криму, оцінити результати здійснених експедицій, звернутися до імен видатних пам’яткоохоронців початку ХХ століття (Я.П. Бирзгала, І.Е. Грабаря, П.І. Голландського, Б.М. Засипкіна й ін.).Досить глибоко О.В. Хлівнюком розкрито значення Кримського облас-ного комітету у справах музеїв і охорони пам’яток мистецтва, старовини, природи та народного побуту в пам’яткоохоронній роботі. Особливий інтерес викликає висвітлення діяльності КримОХОРІСу на початковому етапі його існування, коли увага його очільників (Г.А. Бонч-Осмоловський, О.І. Полканов) була сконцентрована на порятунку предметів старовини і 281мистецтва від пограбування – шляхом їх реквізиції та направлення до крим-ських музеїв. Завдяки їх зусиллям тисячі пам’яток було врятовано від погра-бувань і конфіскаційних комісій радянської влади.Висвітлені також напрями діяльності співробітників КримОХОРІСу: охорона археологічних і архітектурних пам’яток, реорганізація музеїв (С.І. Бірюков, М.М. Клєпінін, А.І. Маркевич, П.І. Новицький, О.І. Полканов, О.І. Прево, М.Л. Ернст); вивчення пам’яток археології й етнографії (П.Я. Чепуріна, М.Л. Ернст); мистецтвознавчі студії (П.І. Крестіанполь, І.М. Лаговський), методологія організації кримознавчої роботи (М.М. Клєпінін, М.І. Кузнєцов). Заслугою цієї пам’яткодослідної та пам’яткоохоронної уста-нови слід визнати проведення обліку пам’яток і перші спроби складання спис-ків археологічних, історичних і культурних пам’яток на території півострова. Автором відзначено, що КримОХОРІС став на чолі нової музейної мережі краю, розробляв методичний і організаційний зміст роботи кримських музеїв, а співробітники музеїв Криму (У.А. Боданинський, П.Я. Чепуріна й ін.) брали активну участь у роботі секцій КримОХОРІСу. На жаль, у складних полі-тичних умовах 30–х років ХХ ст. масштабні пам’яткоохоронні заходи були згорнуті, а такі установи, як ЦДРМ і КримОХОРІС припинили своє існування.Загалом, оцінюючи ці дослідження, їх наукове наповнення, глибокий і всебічний аналіз матеріалу, треба зазначити, що автору вдалося передати атмосферу діяльності пам’яткоохоронців 20–30–х років ХХ ст., послідовно розповісти про їх копітку роботу та здійснити історичну репрезентацію про-цесу розвитку пам’яткоохоронної справи в Криму вказаного часу.Основу збірника репрезентують архівні матеріали Центрального муні-ципального архіву міста Москви, які згруповані в розділи за видами докумен-тів. Першими відкривають розділ архівних матеріалів плани робіт із вивчення й охорони пам’яток історії та культури, які свідчать про ґрунтовний підхід до археологічних досліджень у Криму. Подані у збірнику резолюції, звіти та протоколи засідань пам’яткоохоронних організацій є не тільки цікавим фактичним матеріалом, але й характеризують рівень і якість діяльності з дослідження та збереження культурної спадщини Криму.Наступною інформативною групою джерел збірника виступають акти обстеження пам’яток, доповідні та пояснювальні записки, які також являють значний інтерес для дослідників, тому що визначають спектр досліджених у 20–х роках ХХ ст. об’єктів, стан пам’яток у той час та знайомлять з досвідом щодо вивчення, прийняття заходів стосовно ремонту та реставрації пам’яток.Серед різноманітного корпусу документів особливо визначається епіс-толярій. Це, передусім, листи кримських пам’яткоохоронців (М.С. Барсамова, У.А. Боданинського, К.Е. Гриневича, Ю.Ю. Марті, О.І. Полканова до Головного управління науковими, науково-художніми та музейними уста-новами при Наркомосі РСФРР із описом заходів щодо вивчення й охорони старожитностей Криму, пошуком фінансування.Усі документи збірника збагачують знання про джерельну базу історії науки в Україні, історичного пам’яткознавства; реконструюють ґенезу діяль-ності місцевих науковців і аматорів щодо охорони культурної спадщини в 282Криму впродовж 1921–1941 років; відтворюють основні тенденції й особли-вості цього процесу; персоніфікують внесок кримських пам’яткоохоронців у справу збереження пам’яток і, безумовно, стануть у нагоді наступним пам’яткознавчим, джерелознавчим студіям.Основний текст видання органічно доповнюють довідкові матеріали: ретельно складені коментарі до документів (над ними працювала група нау-ковців Центру історико-краєзнавчих досліджень та Зводу пам’яток України по АР Крим (Н.В. Кармазіна, Є.О. Катюшин, А.А. Непомнящий, В.Ф. Санжаровець, О.В. Хлівнюк, С.О. Шестаков) – роз’яснено зміст термінів і понять, назв, наве-дено біографічні довідки до персоналій) та іменний покажчик.Зауважимо, що у збірнику звернено увагу на період, коли пам’яткоохоронна робота в Криму була поставлена на дуже високому рівні. Кращі традиції, наукова спадщина учасників пам’яткознавчого руху в Криму зазначеного часу не втратили значення й сьогодні. Чимало пам’яткознавчих проблем, які потребували розв’язання в першій половині ХХ ст., перегуку-ються з аналогічними проблемами в житті сучасного українського суспіль-ства. Тому ця цікава книга, видана за рекомендації Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, буде корисною для фахівців усіх областей України. Цікавою вона буде й для істориків Російської Федерації.А.А. ПУЧКОВОриентальные ориентации  крымской историографии  (к новой книге А.А. Непомнящего)*И�ак, с�е� гос��н�цы, док��ен� не�а�адный,  док��ен� о �лебе � в�не.Ес�ь док��ен�ы �а�адные, � он� в��� как  люд�. У �ен� не� н�какого ��е�е�а  к “док��ен�� вообще”… Не ве�ь�е, дойд��е до  г�ан�цы док��ен�а, ��оды��вь�е его.Юрий Тынянов, 1930 г.Рецензии на историографические сочинения сочинять трудно: полу-чается тройная возгонка первичного материала и такой силы концентрат, что слово оценки порой вязнет, теряя объективность, в патоке славословий одному только трудолюбию автора и – рикошетом – читательскому трудо-любию, позволившему наловить у измученного автора блошек-ошибочек. Но книга книге рознь, и чем дальше отстоит по жанру историографический *Не�о�н�щ�й А.А. Подвижники крымоведения. – Симферополь: Симф. гор. тип. (СГТ), 2008. – Ч. ��: ������� ����������. – �00 с.: ил. – (Биобиблиогр. крымове-дения; Вып. 12).

У Криму ретельно вивчають досвід і традиції попередників

http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/123456789/14289/1/26-Gorbik.pdf

У Криму ретельно вивчають досвід і традиції попередників

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)