Скриннікова, К. О. Цивільно-правова відповідальність у сфері надання медичних послуг / К. О. Скриннікова // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, (м. Харків, 24 трав. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. організації «Асоц. цивілістів України». — Харків: ХНУВС, 2019. — С. 278-281.Зазначено, що в сучасних умовах реформування питання цивільно-правової
відповідальності медичних працівників, розроблення нормативно-правових актів
та механізмів притягнення до відповідальності зберігає свою актуальність та
потребує подальшої розробки.It is noted that in modern conditions, reforming the issue of civil liability of medical workers, the development of legal acts and mechanisms for bringing to responsibility remains relevant and requires further development.Отмечено, что в современных условиях реформирование вопроса гражданско-правовой ответственности медицинских работников, разработка нормативно правовых актов и механизмов привлечения к ответственности сохраняет свою актуальность и требует дальнейшей разработки

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3721-4462

Skrynnikova, K. O.

Скриннікова, К. О.

Kharkov National University of Internal Affairs Institutional Repository (KhNUIAIR)

Проблеми цивільного права та процесу. Харків, 2019 278 © Скриннікова К. О., 2019 Тим не менш, позитивною нормою цієї статті є те, що незалежно від зміни строків щодо повідомлення учасників про проведення загальних зборів чи про внесення змін до порядку денного, за виконавчим органом товариства закріплено обов’язок надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Отже, законодавчі норми про скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю в новій редакції є такими, що більш детально регламентують процедуру скликання загальних зборів учасників та носять диспозитивний характер із вказівкою на можливі способи зміни положень закону в локальних положеннях статуту товариства за рішенням всіх учасників товариства. Список бібліографічних посилань 1. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю : закон України від 06.02.2018 № 2275-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 (дата звернення: 02.04.2019). Одержано 05.04.2019   УДК 347.1 Катерина Олегівна СКРИННІКОВА, старший викладач кафедри цивільного права та процесу факультету № 6 Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3721-4462 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ Кожна людина має природне невід’ємне та непорушне право на охорону здоров’я. Відповідно до ст. 7 Основ законодавства України про охорону здоров’я, держава, згідно з Конституцією України, гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров’я. Держава не лише регламентує право на охорону здоров’я, а ще й гарантує нам захист такого права. Однак складно сказати що це питання є досить пріоритетним, оскільки в цій сфері до теперішнього часу не напрацьовано сталого працюючого механізму. Початок реформування покладено і в Україні проводиться медична реформа, проте вона спрямована на питання не пов’язані з відповідальністю медичних закладів за неякісні медичні послуги, і це не може не бентежити суспільство, оскільки якщо відсутній напрацюваний механізм притягнення до відповідальності медичних закладів та її працівників у пацієнтів формується хибне враження не захищеності, а медичні заклади відчувають в деяких випадках певну безкарність.  Проблеми цивільного права та процесу. Харків, 2019 279 Дослідженням зазначеного питання неодноразово займалися науковці, зокрема такі як: С. Б. Булеца, А. А. Герц, А. В. Савицька, О. І. Смотров, І. Я. Сенюта, С. Г. Стеценко, В. Ю. Стеценко, Р. Б. Майданик, М. М. Малеїна. Однак і до тепер досить багато питань пов’язаних з цивільно-правовою відповідальністю у сфері надання медичних послуг є неповністю висвітлені. Поняття відповідальності є одним із важливіших питань якими займається теорія права, оскільки не можна не погодитись з тим що, знання про наявність відповідальності, видів відповідальності механізму її застосування та най головніше реальної практики притягнення медичних працівників до відповідальності є досить необхідним. Знання медичними працівниками про наявність юридичної відповідальності з одного боку буде виступати дисциплінуючим фактором, а з другого боку зменшить кількість саме безпідставних звинувачень медичних працівників. Зважаючи на те що останнім часом збільшилась кількість позовних заяв про неналежне надання медичної допомоги проблема юридичної відповідальності у сфері охорони здоров’я існує та потребує детального дослідження.  Відповідно до ст. 80 Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачено що особи винні у порушенні законодавства про охорону здоров’я несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством. Тобто, хоча й досить стисло, але все ж таки законодавець регламентує наявність відповідальності та навіть уточнює її види. Більш детально хотілося б зупинитися на засадах цивільно-правової відповідальності. Поняття цивільно-правової відповідальності у доктрині приватного права визначають по різному. Зокрема, з позиції «концепції вини» (найбільш усталеної та розповсюдженої концепції) О. О. Красавчиков визначав цивільно-правову відповідальність як заснований на законі цивільно-правовий (як правило майновий) вплив на винуватого правопорушника, що полягає у позбавленні його певних прав або у покладенні на нього додаткових обов’язків. І. С. Канзафарова визначає цивільно-правову відповідальність як обумовлену особливостями предмета і методу цивільно-правового регулювання систему цивільно-правових засобів, за допомогою яких з одного боку, забезпечується і гарантується захист цивільних прав та інтересів суб’єктів цивільного права, з іншого – здійснюється штрафний і виховний вплив на правопорушників [1, с. 483]. Досить влучно зазначила Я. М. Шевченко, цивільно-правова відповідальність чітко пов’язана з певним видом позитивного цивільно-правового регулювання – зобов’язальним правом. Цивільно-правова відповідальність виникає стосовно осіб, які вже перебувають у зобов’язальному, врегульованому правом правовідношенні (позитивному або правоохоронному), що передбачає їх зв’язаність суб’єктивними правами та обов’язками, і настає вона у зв’язку з неналежним виконанням цього зобов’язання [2, с. 25–26]. Тобто, у випадку притягнення медичного працівника до цивільно-правової відповідальності, першочерговим буде з’ясування наявності в нього такого зобов’язання. Проблеми цивільного права та процесу. Харків, 2019 280 Цивільно-правова відповідальність у сфері медичної діяльності – це варіант юридичної відповідальності, який виникає внаслідок порушення у галузі майнових або особистих немайнових благ громадян у сфері охорони здоров’я і який полягає переважно в необхідності відшкодування шкоди [3, с. 268–269] Цивільно-правова відповідальність для медичних працівників має певні умови, а саме, протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) медичного працівника та шкоди здоров’ю пацієнта і найголовніше наявність між ними прямого причинного зв’язку. Для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди здоров’ю, потрібно довести, що саме діями (або бездіяльністю) медичного працівника безпосередню завдано шкоди здоров’ю і така шкода була спричинена з вини заподіювача шкоди. Для звільнення від обов’язку відшкодування шкоди здоров’ю потрібно довести що шкода завдана не з вини медичного працівника. В юридичній практиці досить проблемним видається саме трактування визначень протиправної поведінки, шкоди та причинного зв’язку між ними, оскільки в нормах законодавства хоч і існують формулювання вище зазначених умов настання відповідальності, але вони сформовані в універсальному вигляді. Чи можемо ми розглядаючи питання нанесення шкоди здоров’ю користуватися універсальними нормами? Складність і полягає в тому, що сама природа медичної діяльності є досить специфічною і дуже складно розглядаючи питання притягнення до цивільно-правової відповідальності медичного працівника, користуватися універсальними визначеннями, які застосовуються до інших не медичних послуг. Не можливо не погодитись з науковцями та практиками що медичні правовідносини також потребують свого нормативно-правового регулювання у з врахуванням специфіки медичної діяльності. Також, не можливо залишити без уваги й сам процес притягнення до цивільно-правової відповідальності медичних працівників. Потрібно зазначити що медичні працівники здійснюють свою діяльність в медичних закладах, тобто вони перебувають у трудових відносинах з цими закладами, у випадку притягнення до цивільно-правової відповідальності медичного працівника відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Тобто, встановлення такої умови відшкодування шкоди є дисциплінуючим як для медичних працівників так і для самих закладів охорони здоров’я.  Оскільки відшкодування шкоди відбувається медичним закладом, то у цього закладу відповідно до ст. 1191 ЦК України з’являється право зворотної вимоги до винної особи, а саме особа яка відшкодувала шкоду (в даному випадку медичний заклад), завдану іншою особою (в даному випадку медичний працівник), має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Тобто регрес у сфері цивільно-правової відповідальності медичних організацій – це можливість медичної організації, яка відшкодувала шкоду, заподіяну пацієнтові Проблеми цивільного права та процесу. Харків, 2019 281 © Скрипник В. Л., 2019 при наданні медичної допомоги, зворотної вимоги стягнення у розмірі виплаченого відшкодування з працівника цієї установи- конкретного заподіювача шкоди [3, с. 271]. Отже, в сучасних умовах реформування питання цивільно-правової відповідальності медичних працівників, розроблення нормативно-правових актів та механізмів притягнення до відповідальності є зберігає свою актуальність та потребує подальшої розробки. Список бібліографічних посилань  1. Сучасні проблеми цивільного права та процесу : навч. посіб. / С. О. Сліпченко, О. В. Синєгубов, В. А. Кройтор та ін. ; за ред. Ю. М. Жорнокуя та Л. В. Красицької. Харків : Право, 2017. 808 с. 2. Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций / отв. ред.: А. А. Собчак, Я. Н. Шевченко. Киев : Наук. думка, 1988. 213 с. 3. Стеценко С. Г., Стеценко В. Ю., Сенюта І. Я. Медичне право України : підручник. Київ : Правова єдність, 2008. 325 с. Одержано 07.04.2019   УДК 347.23.1 Володимир Леонідович СКРИПНИК, завідувач кафедри галузевих юридичних наук Кременчуцького національного університету імені М. Остроградського, докторант Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, кандидат юридичних наук СУТНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТУ РОБОТИ ЯК ОБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ Однією з найпоширеніших правових категорій в цивільному обороті є робота. Надзвичайно бурхливий розвиток суспільних відносин, пов’язаних з виконанням робіт, зумовлює і необхідність їх належної правової регламентації.  Серед самостійних об’єктів цивільних прав Цивільний кодекс України у ст. 177 називає «результати робіт, послуги». У ст. 128 ЦК Республіки Білорусь до самостійних об’єктів цивільних прав серед іншого також віднесені і «роботи та послуги». Водночас поняття результатів роботи і їх ознак жоден законодавець не розкриває.  Досить змістовне поняття «роботи» в свій час навів давньоримський юрист Павел, який зазначав, що робота полягає у дії і з’являється тоді, коли її повинні передати [5, с. 297], тобто, іншими словами, робота повинна являти собою матеріалізований результат, який передається у встановлений договором термін. Робота і результат роботи в силу природних причин не збігаються в часі, оскільки співвідносяться між собою як причина і наслідок. 

Цивільно-правова відповідальність у сфері надання медичних послуг

http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/123456789/12653/1/Tsyvilno_pravova%20vidpovidalnist%20u%20sferi%20nadannia%20medychnykh%20posluh_Skrynnikova_2019.pdf

Цивільно-правова відповідальність у сфері надання медичних послуг

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Kharkov National University of Internal Affairs Institutional Repository (KhNUIAIR)