До проблеми визначення сутності й особливостей норм права як елементів трудового права

Abstract

Могілевський, Л. В. До проблеми визначення сутності й особливостей норм права як елементів трудового права / Л. В. Могілевський // Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 32-35.Автор зазначив, що норми права мають доволі цікавий і неоднозначний характер, який, з одного боку, наближує їх до норм цивільного права, а з іншого – свідчить про наявність у них власної специфічної правової природи, в межах якої чіткі імперативні вказівки поєднуються із відносно визначеними положеннями. Такий підхід гарантує учасникам трудових і тісно пов’язаних із ними відносин необхідну свободу дій у процесі врегулювання ними своїх відносин і разом із тим забезпечує необхідний мінімум державних гарантій їх трудових прав і законних інтересів.The author noted that the norms of law are of a rather interesting and ambiguous nature, which, on the one hand, brings them closer to the norms of civil law, and on the other hand, indicates that they have their own specific legal nature, within which clear imperative instructions are combined with relatively certain provisions. Such an approach guarantees the participants of labor and closely related relations the necessary freedom of action in the process of settling their relations and, at the same time, provides the necessary minimum of state guarantees for their labor rights and legitimate interests.Автор отметил, что нормы права носят довольно интересный и неоднозначный характер, который, с одной стороны, приближает их к нормам гражданского права, а с другой – свидетельствует о наличии у них собственной специфической правовой природы, в пределах которой четкие императивные указания сочетаются с относительно определенными положениями. Такой подход гарантирует участникам трудовых и тесно связанных с ними отношений необходимую свободу действий в процессе урегулирования своих отношений и вместе с тем обеспечивает необходимый минимум государственных гарантий их трудовых прав и законных интересов