'State Institution of Science Research and Practical Center'
Doi
Abstract
Sclerosing lichen (SL) of the external genitalia is a chronic slowly progressive disease with pronounced focal atrophy of the skin of the perineum and visible mucous membranes of the vulva and has two main peaks of clinical manifestations: childhood and perimenopausal age. It is associated with an increased risk of developing vulvar cancer, even though it is not a malignancy in itself. The true precursor of SL-associated cancer is intraepithelial vulvar neoplasia (VIN). The diagnosis is usually clinical, but in some cases a biopsy may be performed, especially to rule out VIN or cancer. In this study, 180 patients with SL vulva were examined on the basis of two clinical bases (National Cancer Institute, MC "Verum"). After examining the patients, the diagnosis was made on the basis of examination, complaints, advanced biochemical blood test, detailed blood test, hormonal examination and ultrasound. In most cases, the diagnosis of SL vulva is clinical. As a result of a number of examinations of patients of reproductive age in patients with SL vulva, it was found that SL vulva is a consequence of thyroid disease (82.2%) of different types compared with patients in the control group (32.7%). The diagnosis of SL vulva was established in young patients mainly with AIT (48.6%) and with AIT accompanied by hypothyroidism or nodular thyroid disease (27%). When comparing the diagnostic findings of thyroid disease in patients with SL vulva and the control group, no significant differences were found. Therefore, timely detection of latent forms of AIT, hypothyroidism, nodular goiter, adequate treatment of thyroid dysfunction will allow to normalize changes in the reproductive system and prevent the formation of pathological lesions of the reproductive organs of women.Склерозуючий ліхен (СЛ) зовнішніх статевих органів - хронічне повільно прогресуюче захворювання з вираженою вогнищевою атрофією шкірних покривів проміжності і видимих слизових оболонок вульви і має два основні піки клінічних маніфестацій: дитинство та перименопаузальний вік. Його пов’язують з підвищеним ризиком розвитку раку вульви, навіть незважаючи на те, що він сам по собі не є злоякісним станом. Справжнім попередником раку, пов'язаним з СЛ, є внутрішньоепітеліальна неоплазія вульви (VIN). Діагноз, як правило, клінічний, але в деяких випадках може бути проведена біопсія, особливо для виключення VIN або раку. У даному дослідженні було обстежено 180 пацієнтів зі СЛ вульви на основі двох клінічних баз (Національний Інститут раку, МЦ «Верум»). Після обстеження пацієнтів вдалося встановити діагноз на основі огляду, скарг, розширеного біохімічного аналізу крові, розгорнутого аналізу крові, гормонального обстеження та ультразвукового дослідження. У більшості випадків діагноз СЛ вульви клінічний. В результаті проведення ряду обстежень пацієнтів репродуктивного віку хворих на СЛ вульви, вдалося встановити, що СЛ вульви є наслідком захворювань ЩЗ (82,2%) різного типу у порівнянні з пацієнтами контрольної групи (32,7%). Діагноз СЛ вульви був встановлений у молодих пацієнток в основному із АІТ (48,6%) та з АІТ, що супроводжувався гіпотиреозом або вузловими захворюваннями ЩЗ (27%). При порівнянні діагностичних встановлень захворювань ЩЗ у хворих на СЛ вульви та контрольної групи особливих відмінностей не було встановлено. Тому, своєчасне виявлення прихованих форм АІТ, гіпотиреозу, вузлового зобу, адекватне лікування дисфункції ЩЗ дасть змогу вчасно нормалізувати зміни з боку репродуктивної системи та запобігти формуванню патологічних уражень репродуктивних органів жінок
