Об’єкт дослідження – процеси остеоінтеграція металевих імплантатів.
Предмет дослідження – вивчення функціоналізованої поверхні імплантатів,
які отримані із застосуванням плазмової електрооксидації і та плазмової
електрооксидації і встановлення механізмів взаємодії поверхні з клітинами
остеобластичного диферону.
В ході виконання проекту авторами була вдосконалена методика плазмової
електрооксидації поверхні металевих імплантатів з використанням принципово
нових розчинів, зокрема Ca(HCOO)2, Mg(CH3COO)2, H3PO4 з додаванням НА та
наночасточок оксидів металів. Вперше були розроблені нові режими оксидації
поверхні титан-цирконієвого сплаву з врахуванням сили току, його щільності та
часу процесу, виявлені максимальні точки утворення оксидної плівки та залежність
топографії поверхні від параметрів процесу оксидації. Встановлено, що протокол
електрооксидації при напрузі 500 В і густині струму 150 мА/см-2
(для протоколів з
EDTA) може бути оптимальним для отримання поверхневих шарів з високим
вмістом фосфатів, а отже, і з високою схильністю до осеоінтеграції. Доведено, що
кальцій-фосфатні покриття дозволяють збільшити активність остеогенних клітин,
що виявляється у зростанні депозиції кальцію та стимуляції синтезу колагену.
Додавання срібла в покриття не призводить до стимулювання проліферації клітин,
проте характеризується зростанням синтезу колагену на 2-3 тиждень.
Одержані у роботі дані щодо механізмів формування кальцій-фосфатного
покриття імплантатів та біологічної відповіді на різний склад поверхні можуть бути
використані у подальших прикладних дослідженнях для створення нових класів
дентальних імплантатів для ортопедії та стоматології
