Сидора, Ю.В.

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)

 37 − модель «подорож на автобусі» (тип транспортного засобу - ав-тобус);  − спортивна модель, в тому числі екстремальний автотуризм, джипінг тощо (тип транспортного засобу - спеціально оснащені транс-портні засоби класу «всюдихід»). Кожна з вищенаведених моделей може виступити основою прое-ктування організаційно-економічного механізму формування турист-ських автокластерів з точки зору цільового сегмента автотуристів. У типовій концептуальної моделі представлено взаємодію таких елемен-тів автомобільного туризму, як безпосередньо споживач (турист), ав-тотранспортний засіб (АТЗ), туристські ресурси, інфраструктура (в першу чергу, дорожня і туристська), наявний туристський продукт, організатори туризму, державні інститути і, як підсумок, враження від автоподорожі. Кожен з елементів концептуальної моделі з'єднаний з іншими через певні процеси: ті, що впливають і ті, що визначають.  Концептуальна модель характеризує механізм формування подо-рожі під впливом різних елементів автомобільного туризму і визнача-льних чинників. Дана концептуальна модель є моделлю прийняття рішення про автоподорожей на основі взаємодії основних процесів типової концептуальної моделі. В цілому, концептуально визначаючи описані моделі, можна роз-робляти регіональні програми розвитку автотуризму, спрямовані на реальні соціально-економічні результати, такі, що дозволяють підви-щити рівень транспарентності надходження і витрачання бюджетних коштів.  1. Колонтаєвський О. П. Напрями розвитку ринку внутрішнього туризму України / О. П. Колонтаєвський, Д. О. Шаповаленко // Науковий вісник Полтавського університе-ту економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. – 2017. – № 2. – С. 164–171.  2. Нюпік К. Автотуризм набирає обертів / К. Нюпік // Фінансові послуги. – 2016. – № 1. – С. 4–6. 3. Грищук О. К. Обґрунтування використання інноваційних маркетингових ін-струментів у сфері автомобільного туризму / О. К. Грищук, А. М. Тищенко // Економіка та управління на транспорті. – 2015. – Вип. 1. – С. 45–57.  УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ М. ХАРКІВ  Сидора Ю.В. Науковий керівник – Полчанінова І.Л., канд. екон. наук, доцент  Управління сучасними організаціями має бути проблемно-орієнтованим і спиратися на управління ресурсами, шукати джерела розвитку ресурсного потенціалу не тільки в зовнішньому середовищі, а  38 й у вдосконаленні внутрішнього середовища, організаційної культури і ділової репутації [1]. Сучасні наукові дослідження управління ресур-сами зосереджені переважно в області промислового виробництва. Недостатньо глибоко вивчено управління ресурсним потенціалом ор-ганізацій сфери послуг як фактора, що в значній мірі визначає якість і ефективність діяльності організацій, зокрема ринку готельних послуг. Мета роботи – уточнити склад ресурсів організацій ринку готель-них послуг і поняття ресурсного потенціалу на підставі вивчення та аналізу теоретичних положень формування і управління ресурсами в сучасних умовах. До основних тенденцій розвитку ринку готельних послуг м. Хар-ків віднесено: реконструкцію готелів старої споруди, зростання числа малих форматів - хостелів, міні-готелів, готелів в квартирах і будівни-цтво готелів міжнародних брендів, після введення яких номерний фонд міста може зрости більш ніж на 1 500 номерів. Прогнозується істотне зростання конкуренції до 2019 р [2]. Динамічність зміни зовнішнього середовища, ускладнення бізнес-процесів і зростаюча конкуренція на ринку готельних послуг вимагають від керівників господарюючих су-б'єктів вміння бачити перспективу розвитку і приймати стратегічні управлінські рішення, засновані на комплексному і системному підхо-ді, на аналізі факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, ефек-тивному управлінні ресурсами і потенціалом організації. Ресурсний потенціал відображає здатність готельного підприємс-тва залучити до обороту нові ресурси або мобілізувати наявні, визна-чається як різність між максимальною і досягнутої ефективністю ви-користання ресурсів. Аналіз наукових досліджень дозволяє зробити висновок про те, що розглядати ресурси необхідно не просто як набір або суму елемен-тів, а як інтеграційну сукупність, де всі ресурси взаємопов'язані і взає-мозалежні, і склад їх формується з урахуванням специфіки діяльності організації. Ресурси організацій ринку готельних послуг не обмежу-ються тільки матеріальними, а включають і нематеріальні ресурси, успіх готельного бізнесу безпосередньо залежить від його місця роз-ташування і популярності бренду, тому склад інтеграційної сукупності ресурсів є доцільним доповнити територіальними і репутаційними [3]. Вибір напрямку або стратегії розвитку організацій ринку готель-них послуг залежить в основному від складу, структури і якості наяв-них ресурсів, рівня конкурентоспроможності послуг, існуючого поло-ження на ринку і цілей організації, при цьому необхідно враховувати фактори, що впливають на варіабельність управління, які ґрунтуються на індивідуальному наборі методів, принципів і підходів.  39 Виходячи зі специфіки діяльності, можна виділити принципи стратегічного управління інтеграційною сукупністю ресурсів готель-ного підприємства - комплексності, вимірності, унікальності, ефектив-ності, системності, послідовності, взаємозв'язку, репутаційної відпові-дальності та інтеграції. На основі принципів управління ресурсами організації суб'єкт управління формує бажаний результат управлінського впливу, який визначає рівень ефективності використання ресурсів.  Організаційно-економічний механізм управління ресурсами ор-ганізацій ринку готельних послуг включає інструментарій розвитку ресурсного потенціалу, систему чинників внутрішнього і зовнішнього середовища [3]. Кінцевою метою управлінського впливу є досягнення економічного і управлінського ефекту (підвищення ефективності ви-користання ресурсів, збільшення прибутку за рахунок максимізації задоволеності клієнта, зміцнення ділової репутації, в кінцевому підсу-мку – зростання ринкової вартості бізнесу).  1. Асмолова І. М. Аналіз і виявлення шляхів удосконалення ресурсного потенціалу приватних готелів / І. М. Асмолова // Збірник наукових праць Національного університе-ту державної податкової служби України. – 2011. – № 1. – С. 27–34.  2. Подлепіна П. О. Сучасний стан та перспективи розвитку готельного господарст-ва в Харківській області / П. О. Подлепіна, О. В. Євтушенко, І. А. Чуєнко // Вісник Хар-ківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Міжнародні відноси-ни. Економіка. Країнознавство. Туризм. – 2017. – Вип. 6. – С. 191–197. 3. Свиридов Д. Є. Аналіз і виявлення шляхів удосконалення ресурсного потенціалу приватних готелів [Електронний ресурс] / Д. Є. Свиридов. // Технології та дизайн. – 2015. – № 3. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/td_2015_3_18  РЕКРЕАЦІЙНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РЕСУРСИ РОЗВИТКУ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ  Юсупова А.М. Науковий керівник – Полчанінова І.Л., канд. екон. наук, доцент  Сьогодні якість задоволення рекреаційних потреб виступає інди-катором рівня розвитку суспільства, зрілості його соціальної сфери, а розвиненість індустрії туризму – показником соціального благополуч-чя, стабільного джерела доходів для національної економіки, ефектив-ного інструменту формування сприятливого іміджу країни, що підтве-рджується досвідом США, Канади, Китаю, Японії, а також провідних європейських країн, активно позиціонують себе на ринку туріндустрії, в тому числі в лікувально-оздоровчій сфері [1]. Багатогранність і похідна від неї міждисциплінарність досліджу-ваної в даній роботі проблематики сформували досить широкий прос-

Управління ресурсним потенціалом ринку готельних послуг 

м.Харків

http://eprints.kname.edu.ua/49522/1/ilovepdf_com-38-40.pdf

Управління ресурсним потенціалом ринку готельних послуг м.Харків

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)