Заварзіна, В.А.

Хорохоріна, В.В.

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)

 84 Природний заповідний фонд харківського регіону включає біль-ше 150 об’єктів загальною площею понад 28 тис. га. До цього перелі-ку входять заказники лісного, ландшафтного, загальнозоологічного, ентомологічного типів, заповідні урочища, парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва, ботанічні, гідрологічні, геологічні та комплексні пам’ятники природи. Історико-культурні туристські ресурси – це сукупність створе-них у процесі історичного розвитку певної території пам'ятників ма-теріальної і духовної культури, які є об'єктами туристського інтересу. Класифікувати історико-культурні ресурси можливо за декількома ознаками: – за генезисом: матеріальні і духовні;  – за рухомістю: рухомі й нерухомі. Матеріальні охоплюють сукупність засобів виробництва й інших матеріальних цінностей суспільства на кожній історичній стадії його розвитку, а духовні – сукупність досягнень суспільства в освіті, науці, мистецтві, літературі, в організації державного й суспільного, життя, у праці й побуті.  Серед культурно-історичних об'єктів провідна роль належить пам'ятникам історії й культури, які відрізняються найбільшою при-вабливістю й на цій основі служать головним засобом задоволення культурно-пізнавальних потреб. Пам'ятниками історії й культури є спорудження, пам'ятні місця й предмети, пов'язані з історичними по-діями в житті народу, з розвитком суспільства й держави, добутку матеріальної й духовної творчості, що представляють історичну, нау-кову, художню або іншу культурну цінність. Історико-культурні ресурси Харківщини є одним з основних елементів багатих туристсько-рекреаційних ресурсів, що здатні забез-печити туристську привабливість Харківської області.  СТВОРЕННЯ СУВЕНІРІВ НА ОСНОВІ ПРОДУКЦІЇ  ПАО «ХАРКІВСЬКА БІСКВІТНА ФАБРИКА»  Заварзіна В.А., Хорохоріна В.В. Науковий керівник – Поколодна М.М., канд. геогр. наук, доцент  Харків – місто виразної архітектури, промисловості та студентів. В даний час розкрита лише маленька частина туристського потенціалу, так як місто могло б зацікавити і приймати набагато більшу кількість туристів. Для цього необхідно створити бренд, який міг би зробити Харків впізнаваним. Як один з видів поширення і збільшення популяр-ності бренду можна використовувати створення сувенірної продукції.  85 Сувенірна продукція займає все більше місце в діловій, музейній і туристській сфері, приносячи виробникам і реалізаторам відчутний прибуток, а містам – впізнаваність. Так, наприклад, в США за 2014 рік обсяги ринку сувенірів склали 4,2 млрд доларів [1]. Сувенір – це річ-нагадування, пов'язана з певною особистою іс-торією і місцем придбання. Однак, той факт, що сувенір має велику духовну складову, не скасовує те, що і тут є своя мода і тенденції: останнім часом на зміну маленьким не найнеобхіднішим предметів з назвою місця (міста, країни) приходять більш практична і дорога про-дукція. Статистика останніх років свідчить про те, що туристи з біль-шою ймовірністю придбають гастрономічний сувенір - продукт харчу-вання, який або має поширення тільки на території даного регіону, або є його світової батьківщиною, або ж у разі, якщо існує якась цікава історія, що зв'язує місце і даний продукт. Сувеніри Харкова, на жаль, не мають великої поширеності та впі-знаваності серед туристів навіть внутрішнього ринку України. А ось слава Харкова як виробничого центру країни залишається на слуху. «Турбоатом», ХТЗ, завод ім. Малишева – все це торгові марки, які є брендами міста, проте досить «складні» в створенні сувенірів на їх основі. Продовольчі ж торгові марки Харкова «зробити» приємним подарунком і сувеніром набагато простіше. На наш погляд, ідеально підходить для створення брендового сувеніра Харкова продукція Хар-ківської бісквітної фабрики «Бісквіт-Шоколад», чия історія починаєть-ся ще в 1896 році. Саме тоді пітерський кондитер німецького похо-дження Жорж Борман засновує фабрику по виробництву цукерок в Харкові. Фабрики Жоржа Бормана вперше в Росії здійснювалося виро-бництво шоколаду із застосуванням парових машин. Щодня виготов-лялося до 90 пудів шоколаду. Застосовували тільки кращі сорти какао, ванілі і цукру. Продукція «Жорж Борман» удостоєна двох Гран-Прі на Всесвітній виставці в Парижі. Кондитерські вироби завжди були і залишаються приємним гос-тинцем, привезеним з іншого міста. Особливо, якщо цей «сувенір» є не тільки смачним і красивим, але має свою неймовірну історію. Так, са-ме Жоржа Бормана можна вважати прабатьком Кіндер Сюрпризу. Пе-рше шоколадне яйце з подарунком всередині придумав саме Жорж Борман. Правда, в той час всередину вкладалася маленька символічна дрібничка, а не іграшка – хрестик, макет маленького костьолу або пра-вославного собору. Ідеї їжї-сувенірів, крім традиційних шоколадних макетів видат-них пам'яток архітектури міста, можуть бути самими різними. Деякі цукерки продавалися в бляшанках з написами «Цукор», «Борошно»  86 тощо. Такі коробки користувалися популярністю у домогосподарок, і це було додатковим стимулом заглянути в магазин «Жорж Борман». На коробках з монпансьє зображувалися портрети великих письмен-ників з цитатами (що, очевидно, мало й освітні цілі). У коробки цуке-рок вкладалися паперові заготовки для виробів та інструкції з виготов-лення. Продукція сучасної Харківської бісквітної фабрики – величезне поле для творчості кондитерів, дизайнерів, рекламістів і бренд-менеджерів. Це не тільки смачно і є «обличчям» Харкова, а й показує місто в незвичному світлі дореволюційного часу, супроводжуючи його інноваційної для тих часів славою. Дана продукція допоможе Харкову знайти не тільки ще один вид сувенірних товарів, а й створить бренд зі своєю історією, підкріпленої фактами. Місто стане більш популярним серед туристів, збільшиться прибуток туристичної галузі, цей процес буде супроводжуватися му-льтиплікаційним ефектом, сприяючи розвитку історичної, культурної та економічної сфер.  1. Hume D.L. The Language of Souvenirs A Design Theory for the Production of Tourist Souvenirs: Three Discrete Groups – the Sampled, Crafted and Representative more: [Electronic resource]. – URL: http://www.academia.edu/2764781/.   ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ СТВОРЕННЯ  ВІРТУАЛЬНИХ ТУРІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  Левченко А.С. Науковий керівник – Поколодна М.М., канд. геогр. наук, доцент  Актуальність даної теми полягає в тому, що зараз у світі сучасних технологій постає потреба у впровадженні інновацій в будь-якій сфері діяльності. У сфері туризму сьогодні відбуваються як масштабні кіль-кісні, так і якісні зміни. Інновації не тільки припускають пристосуван-ня туристської галузі до змінного характеру туризму шляхом застосу-вання нових маркетингових стратегій, але й середовище, що оточує туризм, сприяє появі нових і новаторських послуг, продуктів і проце-сів. В кінці 2016 року Харківським обласним туристсько-інфор-маційним центром було проведено робоче засідання з питань можли-вості впровадження 3D - турів на Харківщині [1]. Метою даної статті є виявлення позитивних та негативних сторін впровадження віртуальних турів. 

Створення сувенірів на основі продукції ПАО «Харківська бісквітна фабрика»

http://eprints.kname.edu.ua/48284/1/ilovepdf_com-85-87.pdf

Створення сувенірів на основі продукції ПАО «Харківська бісквітна фабрика»

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)