Особливості розподілу α-SMA в структурах селезінки в нормі та після внутрішньоутробної дії антигена.

Abstract

The purpose of the study – to study features of the distribution α-SMA in the structures of the spleen in health and after intrauterine action of antigen. The objects of the study were 28 human spleens (fetuses and newborns died within the first year after birth). Spleen of children were divided into two groups: the first - stillborn fetus, which were effected by intrauterine infection, the second - fetus without intrauterine infection. In the spleen structures were identified, well as defined the distribution of mesospecified actin in trabecular cells α-SMA. The changes found in infants after prenatal action of antigen, regardless the way of injection, reflect the imbalance in terms and rates of spleen structure formation. This leads to changes in terms and rates of local immune system formation. As a result the hyperplastic processes occur in viscera.Цель исследования – изучить особенности распределения α-SMA в структурах селезенки в норме и после внутриутробного действия антигена. Объектами исследования стали 28 селезёнок человека (плодов и новорожденных, умерших в течение первого года после рождения). Селезенки детей были разделены на две группы: первая – дети, у которых было обнаружено действие внутриутробной инфекции, вторая – дети, у которых не было выявлено влияния внутриутробного антигенного действия. В структурах селезенки определяли распределение мезоспецифического актина в клетках трабекул α-SMA. Обнаруженные изменения в организме новорожденных после внутриутробного действия антигена, независимо от пути введения, отражают дисбаланс в сроках и темпах становления структуры селезенки. Это приводит к изменению темпов и сроков формирования местной иммунной системы. В результате возникают гиперпластические процессы, протекающие во внутренних органах.Мета дослідження – вивчити особливості розподілу α-SMA в структурах селезінки в нормі та після внутрішньоутробної дії антигена. Об'єктами дослідження стали 28 селезінок людини (плодів та новонароджених, померлих протягом першого року після народження). Селезінки дітей були розділені на дві групи: перша – діти, у яких було виявлено дію внутрішньоутробної інфекції, друга – діти, у яких не було виявлено внутрішньоутробної інфекції. В структурах селезінки визначали розподіл мезоспецифічного актину в клітинах трабекул α-SMA. Виявлені зміни в організмі новонароджених після внутрішньоутробної дії антигена, незалежно від шляху введення, відображають дисбаланс у строках та темпах становлення структури селезінки. Це призводить до зміни темпів та строків формування місцевої імунної системи. В результаті виникають гіперпластичні процеси, що протікають у внутрішніх органах