Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці

Abstract

Objective — to determine risk factor profiles associated with major ischemic stroke (IS) subtypes in patients managed in a comprehensive stroke unit (CSU).Methods and subjects. 612 patients with IS (mean age 68.1 years, 44.4 % of women) admitted CSU in 2011 — 2018 were enrolled in a retrospective observational study. Patients’ medical history included detailed information about risk factors, and all necessary auxiliary investigations were carried out according to current guidelines, which allowed us to determine the subtype of IS. The c2 criterion was used to compare qualitative indicators in major IS subtypes (posterior comparison was performed using the Marascuilo method), and the Kruskal‑Wallis test was used to compare the quantitative indicators (posterior comparison was performed according to the Dunn’s test). All statistical analysis was performed in MedCalc v. 19.2 software.Results. Risk factors were highly prevalent in IS patients: 86.5 % had arterial hypertension (AH), 59.9 % were elderly or old, 41.1 % had hyperlipidemia, 37.1 % had atrialfibrillation (AF), 30.3 % had diabetesmellitus (DM), and 24.7 % were smokers. 254 patients were assigned to atherothrombotic (AT), 270 to cardioembolic (CE), and 35 to lacunar (LI) subtypesof IS, whereas 53 subjects were diagnosed with IS of otheretiology. In 369 (60.3 %) patients, AH was uncontrolled (only 31 % of the study participants were taking antihypertensive drugs regularly), 163 (60.4 %) patients with CE had not taken anticoagulants. AT was significantly (p < 0.05) associated with AH, smoking, and malesex, CE correlated with older age, female sex, and high rate of AF, while individuals with LI had higher levels of total and low density lipoproteincholesterol. Significant relationships of IS subtypes with the duration of AH or DM, cholesterolor high densityl ipoproteincholesterol levels, obesity, control of AH or a family history of stroke were not found.Conclusions. High prevalence and poor control of risk factors in IS patients was documented, and risk factor profiles associated with major IS subtypes were determined. Identification of the sub patterns may contribute to the further improvement of stroke prevention strategies in Ukraine. Цель — установить профиль факторов риска, которые ассоциируются с основными подтипами ишемического инсульта (ИИ), у пациентов, находившихся на лечении в интегрированном инсультном блоке.Материалы и методы. Проведено ретроспективное обсервационное исследование 612 пациентов с ИИ, которые были госпитализированы в интегрированный инсультный блок в 2011 — 2018 гг. (медиана возраста — 68,1 года, 55,6 % мужчин и 44,4 % женщин). Собран анамнез относительно факторов риска и проведены все инструментальные и лабораторные исследования в соответствии с отраслевыми стандартами, что позволило определить подтип ИИ. Для сравнения качественных показателей при разных подтипах ИИ применяли критерий c2 (постериорное сравнение проводили по методу Мараскуилло), для сравнения количественных показателей — критерий Краскела — Уоллиса (постериорное сравнение осуществляли по критерию Данна). Статистический анализ проведен с использованием пакета MedCalc.Результаты. У пациентов с ИИ зарегистрирована большая частота традиционных факторов риска: артериальной гипертензии (АГ, 86,5 %), пожилого или старческого возраста (59,9 %), гиперлипидемии (41,1 %), фибрилляции предсердий (37,1 %), сахарного диабета (30,3 %) и табакокурения (24,7 %). У 254 пациентов диагностирован атеротромботический, у 270 — кардиоэмболический, у 35 — лакунарный подтип ИИ, у 53 — ИИ другой этиологии. У 369 (60,3 %) лиц АГ была неконтролируемой (лишь 31 % участников постоянно принимали антигипертензивные средства), 163 (60,4 %) больных с инсультом кардиоэмболического подтипа не получали раньше профилактического лечения антикоагулянтами. Атеротромботический инсульт имел статистически значимые (p < 0,05) корреляции с АГ, курением и мужским полом, кардиоэмболический — со старшим возрастом, женским полом и высокой частотой фибрилляции предсердий, лакунарный — с высоким уровнем общего холестерина и холестерина липопротеинов низкой плотности. Значимых связей между длительностью АГ или сахарного диабета, уровнем холестерина липопротеинов высокой плотности, ожирением, контролем АГ или семейным анамнезом инсульта и подтипами ИИ не выявлено.Выводы. Установлено большое распространение и недостаточный контроль факторов риска у пациентов с ИИ. Определены профили факторов риска, которые ассоциируются с его подтипами. Мета — встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці.Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011 — 2018 рр. (медіана віку — 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій c2 (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників — критерій Краскела — Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc.Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 — кардіоемболічний, у 35 — лакунарний підтип ІІ, у 53 —  ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p < 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний — зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний — з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено.Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами.