Khryashevska, O.

Stovba, S.

Ukrainian

Наукова періодика України

РЕЦЕНЗИИ.     Н.В. ШАРОВ156 Геофизический журнал № 2, Т. 42, 2020ВТРАТИ АУКИПАМ’ЯТІ ІГОРЯ ВАСИЛЬОВИЧА ПОПАДЮКА (1954—2020)3 квітня 2020 р. пішов з життя видатний геолог, вчений і Велика Людина, кандидат геологічних наук Ігор Васильович Попа-дюк. Йому було всього лише 65 років. Все своє життя він присвятив геології і розга-дуванню її великих таємниць. Він зробив багато, але і багато чого, на жаль, не встиг. Він був сповнений планів на майбутнє і до останнього боровся за життя. Однак ...Ігор Васильович народився 27 серпня 1954 р. в м. Калуш Івано-Франківської області. Після закінчення в 1976 р. Львів-ського університету, Ігор Васильович один рік працює помічником геолога Південно-Киргизької геологічної експедиції в горах Тянь-Шаню та бере участь в геологічному картуванні Східного Алтайського хребта.Загартувавшись і професійно зміцнив-шись у високогірному Тянь-Шані , Ігор Васильович повертається в рідний Львів, де з 1976 р. починає працювати геологом у відділі регіональної геології Українського державного геологорозвідувального інсти-туту (УкрДГРІ). З 1998 р. він стає головним геологом даного відділу і очолює його до 2005 р. У 2003 р. І.В. Попадюк захистив дисертацію «Геодинаміка Чорноморського регіону на альпійському етапі» та отримав ступінь кандидата геологічних наук.За керівництва І.В. Попадюка і за його участю впродовж 29 років в УкрДГРІ вико-нувалися геологорозвідувальні досліджен-ня по проектам, що охоплюють Карпат-ський і Чорноморський регіони України. Ігор Васильович прекрасно розумів, на-скільки важлива комунікація між геолога-ми різних країн, які вивчають один і той же геологічний об’єкт, незважаючи на адміні стративні та державні кордони. Вільно во-лодіючи польською та англійською мовами, він тісно спілкувався та співпрацював з відомими геологами усього світу. Ігор Ва-сильович завжди вважав професію геолога як стан постійного пошуку, в якому знання найостанніших світових досліджень і тен-денцій глобальної нафтогазової індустрії є життєво необхідним. Навіть у найважчі економічні часи 90-х він обов’язково купу-вав щотижневий американський журнал Oil-and-Gas Journal і прочитував його від А до Я, а потім впроваджував отримані знання та закордонний досвід у свої до-слідження. Ігор Васильович один з перших почав застосовувати нові для пострадян-ського простору методи підвищення ефек-тивності пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ у Карпатах та Чорному морі з використанням розроблених за кордоном ефективних методик аналізу вуглеводне-вих систем та аналізу геологічних ризиків.Під час роботи в УкрДГРІ Ігор Васильо-вич займався вивченням тектоніки і гео-динаміки басейнів Пері-Тетісу у Східній Європі (2002—2005), регіональною геоло-гією осадових басейнів на заході і півдні ВАЖНЫЙ ВКЛАД В ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНУЮ СЕЙСМОЛОГИЮГеофизический журнал № 2, Т. 42, 2020 157 України (2002—2004), стратиграфією, се-диментаційним та фаціальним аналізами, геологічним моделюванням на основі сейс- мічних і геофізичних даних свердловин Карпат і Передкарпаття (1994—1997, 1990— 1993), геологією Криму (1988—1989), тек-тонікою України (1985—1988), оцінкою по- тенціалу та запасів вуглеводнів українсь-кого Чорного та Азовського морів (1983—1984, 1980—1982).Декілька років І.В. Попадюк брав участь у створенні тектонічної карти України масштабу 1 : 1 000 000 (2002—2004), а саме Карпатського і Чорноморського регіонів.З 2002 по 2004 р. він керував науковими проектами по вивченню еволюції та вуг-леводневих систем Карпатського регіону південно-східної Польщі та заходу України, які спонсорувалися Польським комітетом з наукових досліджень і Ягеллонським уні-верситетом у Кракові.Під час роботи в УкрДГРІ Ігор Васильо-вич багато публікується, в тому числі і в за-рубіжних виданнях. У 2006 р. за його учас-ті вийшла книга — бестселер сучасності з геології нафти і газу Карпатського регіо-ну — The Carpathians and Their Foreland: Geology and Hydrocarbon Resources, AAPG Memoir 84.Наступна сторінка професійної діяль-ності І.В. Попадюка присвячена роботі на посаді головного геолога інформаційно-аналітичного центру ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України». П’ять років йо- го роботи в ДП «Науканафтогаз» були яскравими і неймовірно продуктивними. У той період у галузі відбувався небувалий підйом, і амбітні завдання НАК «Нафтогаз України», щодо виходу на ринки інших країн, вирішувалися безпосередньо за уча-сті та/або за наукового керівництва Ігоря Васильовича. Нігерія, Емірати, Туркменія, вся Північна Африка — Єгипет, Лівія, Ту-ніс, Алжир, Марокко. Він проводив складні переговори з місцевими фахівцями і мене-джерами, генерував нові підходи і геоло-гічні пошукові ідеї, переконував місцеві уряди у необхідності проведення тих чи інших геологічних досліджень, вільно спіл-куючись навіть з шейхами ОАЕ. Результа-тами цих непростих, але чудових років був грандіозний проект з виграним НАК «Нафтогаз України» блоком Alam El-hawish East в Єгипті і подальшим відкриттям в його межах п’яти нафтових родовищ, а також успішні захисти проєктів на сухопутному і морському блоках в еміраті Фуджейра в ОАЕ.Значущою подією в кар’єрі Ігоря Васи-льовича стало відкриття в 2005 р. першого нафтового родовища на Прикерченському шельфі Чорного моря — Субботіна. Най-вищий професіоналізм, глибокі знання і досвід дозволили йому побачити великий потенціал цієї ділянки і разом зі своїми однодумцями скрупульозно продовжува- ти його досліджувати навіть тоді, коли ін-ші фахівці та менеджери НАК «Нафтогаз України» вважали це безперспективним.Він бачив крізь геологічні товщі. Він відчував запах нафти крізь час і простір.Працюючи в ДП «Науканафтогаз» , І.В. Попадюк брав активну участь у ство-ренні Національної програми з розвитку вуглеводневих ресурсів України (2006) , геологорозвідувальних програм з освоєн-ня ліцензійних ділянок НАК «Нафтогаз» на Чорному морі — Крайова ступень , Шмідта, Безіменна, західна частина Азов-ського моря та інших, а також у роботах з регіонального дослідження вуглеводневого потенціалу Чорного моря.Його вагомий внесок у розвідку надр України відзначений низкою професійних нагород: дипломом Міністерства енерге-тики України (2008), медаллю В.І. Лучиць-кого Геологічної служби України (2003) , медаллю Л.І. Лутугіна Геологічної служби України (2007), Національною премією по-чесного дослідника (2004) та іншими.З 2010 р. Ігор Васильович починає свою діяльність в консалтинговій компанії ТОВ СПК-Геосервіс. Спираючись на свій бага-тий професійний досвід, він зосереджу-ється на наданні експертних оцінок вугле-водневого потенціалу тих чи інших ділянок як України, так і інших країн, пише наукові праці, бере активну участь в професійних міжнародних конференціях. Його прис-трасть останніх років — геологія Криму. РЕЦЕНЗИИ.     Н.В. ШАРОВ158 Геофизический журнал № 2, Т. 42, 2020Спільно з колегами і друзями він здійснив кілька геологічних експедицій в Кримські гори, провів дводенну геологічну екскур-сію геологам із 16 міжнародних компаній у рамках регіональної конференції AAPG (2010), створив і видав принципово нову геологічну карту Криму (2013).Останній рік життя Ігор Васильович пра-цював в компанії «YNG», де керував геоло-горозвідувальними проєктами в Тунісі.Ще одна грань життя Ігоря Васильови-ча стосувалася його захоплення історією України. Він був справжнім патріотом Ук- раїни, хворів усіма її болями. Останні ро- ки життя він працював над історико-фі- лософською книгою, де досліджував ви-токи агресивної політики Росії стосовно України та інших країн. Деякі розділи з цієї книги вже опубліковані. До кінця за-вершити роботу він не встиг. Віримо, що те, що йому вдалося завершити, буде опуб- ліковано, оскільки ідеї і глибина їх опра-цювання мають обов’язково бути відомі українському суспільству.Ігор Васильович писав поеми та вірші. Він мав дивне почуття гумору, був бездо-ганно порядною і неординарною людиною. Умів надихати, заряджати, захоплювати.Сумуємо з усіма і висловлюємо глибокі співчуття його рідним, близьким і всім, хто мав честь знати і працювати з Ігорем Васильовичем.Світла йому пам’ять.Один з останніх віршів І.В. Попадюка (27.11. 2018)За тими, чиї повіки стуляють, Дзвони востаннє б’ють, Але дзвонів більше немає, Тепер без дзвонів ідуть. Хай задзвонили би дзвони, За мною у світі земнім, Хай би не знали кого хоронять, Але почули дзвони за кожним одним. Можна піти без дзвонів Тихо як тінь, Земля паспортів не питає, Приймає усіх. Тільки дзвони дзвонять про тебе, Що крім того, що прийняла земля, Було щось, що відлетіло у небо, Була вільна, не схожа на іншу Божа душа.Сергій Стовба та Оксана Хрящевська

Пам'яті Ігоря Васильовича Попадюка (1954—2020)

http://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/download/203297/203088

Пам'яті Ігоря Васильовича Попадюка (1954—2020)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Наукова періодика України