Про перспективи пошуків родовищ золота в Голованівської шовної зони Українського щита

Abstract

Prospects for the search for gold deposits within the limits of the Lypovenky-Sukhiy Tashlyk area of the Golovanivsk suture zone (GSZ) of the Ukrainian Shield (USh) have been considered, where in the 80―90s of the last century North Capitanian gold mineralization with indicative reserves of 27 tons of Au was discovered and drilling of more than 3000 wells with hydrotransportation  of the core (CHC) in the  crust of  weathering of the Precambrian basement revealed signs of about 30 new massifs of  rocks of hyperbasite composition. Drilling was directed at the search for deposits of silicate nickel, so was not paid attention enough to the presence of hypergene gold in more than half wells was not given enough.  In this paper, the authors turned to this question, because the search for gold deposits within the USh is now in time. The work is based on the analysis and generalization of geological, archival laboratory data and results of detailed geophysical works at a scale of 1:10 000. The conclusion of previous studies confirmed that one of the important search criteria for gold mineralization is the presence of metasomatic, dynamometamorphic and skarn transformations in endocontact zones of massifs of basites and ultra-basites, as well as in the zones of intersection of such massifs with faults. Metasomatites and skarns have the largest weathering crust among other types of rocks, and the stem capacity of abnormal gold-bearing intervals may exceed 10 m. The largest number of ”gold-bearing” wells has just  been recorded in the skarns, and the average content of Au in the weathering crusts of the main types of rocks in the research area is the largest one in the skarns and ultra-basites. The analysis of the maps of abnormal magnetic and gravitational fields allowed, in addition to the known here zones of faults in the northwest, to distinguish two meridional zones of shearing that coincide with the separate Lypovenky and Sukhiy Tashlyk areas of development of gold mineralization. Both areas of shearings consist of meridional and latitudinal echelon shears, many of which are bordered with bodies of basites and hyperbasites and accompanied by chains of gold anomalies. Shearing zones belong to the Subot-Moshorino phase of faulting (1.8―1.73 billion years ago), with which the active processes of ore formation of rare and noble metals are connected within the USh. Recommendations for further geological and geophysical investigations within the limits of Lypovenky―Sukhiy Tashlyk area of the GSZ have been given.Рассмотрены перспективы поисков месторождений золота в пределах Липовенькивсько-Сухоташлицькои площади Голованивской шовной зоны Украинского щита, где в 1980-1990-х годах было обнаружено Пивничнокапитанивське золотое оруденения с ориентировочными запасами золота 27 т. Бурением более 3000 скважин с гидротранспортировки керна в коре выветривания докембрийского фундамента было установлены признаки около ЗО новых массивов пород базит-гипербазитового состава. Бурение было направлено на поиски месторождений силикатного никеля, поэтому наличии гипергенного золота в керне большинстве скважин было уделено достаточного внимания. Авторы статьи вернулись к этому вопросу, потому что поиски месторождений золота в пределах щита теперь пора. В статье проанализированы и обобщены геологические, архивные лабораторные данные, а также результаты детальных геофизических работ масштаба 1: 10 000. Подтверждено вывод предыдущих исследований о том, что одним из весомых поисковых критериев на золотое оруденение является наличие зернистые, динамометаморфичних и скарновых преобразований в ендоконтактових зонах массивов базит и ультрабазитов, а также в зонах пересечения таких массивов разломами. Метасоматиты и скарны имеют наибольшую среди других типов пород кори выветривания, при этом стволовая мощность аномальных золотоносных интервалов может превышать 10 м. Наибольшее количество "золотоносных" скважин зафиксировано именно в скарнах, а среднее содержание золота в корах выветривания главных отличий пород района исследований крупнейший в скарнах и ультрабазитами. Анализ карт аномальных магнитного и гравитационного полей позволил, в дополнение к известным здесь зон разломов северо-западного простирания, выделить две меридиональные зоны скалывания, которые совпадают с отдельными, Липовенькивською и Сухоташлицькою, участками развития золотого оруденения. Обе зоны скалывания состоят из меридиональных и широтных эшелонированных сколов, многие из которых граничат с телами базит и гипербазитив и сопровождаются цепочками аномалий золота. Зоны скалывания относятся к субботсько-Мошоринской этапа розломоутворення (1,8-1,73 млрд лет назад), с которым связаны активные процессы рудообразования редких и благородных металлов в пределах щита. Даны рекомендации относительно дальнейших геологических и геофизических исследований в пределах Липовенькивсько-Сухоташлицькои площади Голованивской шовной зоны.Розглянуто перспективи пошуків родовищ золота в межах Липовеньківсько-Сухоташлицької площі Голованівської шовної зони Українського щита, де у 1980—1990-х роках було виявлено Північнокапітанівське золоте зруденіння з орієнтовними запасами золота 27 т. Бурінням понад 3000 свердловин з гідротранспортуванням керна у корі вивітрювання докембрійського фундаменту було встановлено ознаки близько ЗО нових масивів порід базит-гіпербазитового складу. Буріння було спрямовано на пошуки родовищ силікатного нікелю, тому наявності гіпергенного золота у керні більшості свердловин не було приділено достатньої уваги. Автори статті повернулися до цього питання, тому що пошуки родовищ золота в межах щита нині на часі. У статті проаналізовано та узагальнено геологічні, архівні лабораторні дані, а також результати детальних геофізичних робіт масштабу 1 : 10 000. Підтверджено висновок попередніх досліджень про те, що одним з вагомих пошукових критеріїв на золоте зруденіння є наявність метасоматичних, динамометаморфічних і скарнових перетворень у ендоконтактових зонах масивів базитів й ультрабазитів, а також у зонах перетину таких масивів розломами. Метасоматити і скарни мають найбільшу серед інших типів порід кору вивітрювання, при цьому стовбурова потужність аномальних золотоносних інтервалів може перевищувати 10 м. Найбільшу кількість "золотоносних" свердловин зафіксовано саме у скарнах, а середній вміст золота в корах вивітрювання головних відмін порід району досліджень найбільший у скарнах та ультрабазитах. Аналіз карт аномальних магнітного і гравітаційного полів дав змогу, в додаток до відомих тут зон розломів північно-західного простягання, виділити дві меридіональні зони сколювання, які збігаються з окремими, Липовеньківською та Сухоташлицькою, ділянками розвитку золотого зруденіння. Обидві зони сколювання складаються з меридіональних і широтних ешелонованих сколів, багато з яких межують з тілами базитів та гіпербазитів і супроводжуються ланцюжками аномалій золота. Зони сколювання належать до субботсько-мошоринського етапу розломоутворення (1,8—1,73 млрд років тому), з яким пов'язані активні процеси рудоутворення рідкісних і благородних металів у межах щита. Надано рекомендації щодо подальших геологічних і геофізичних досліджень у межах Липовеньківсько-Сухоташлицької площі Голованівської шовної зони