Структура земної кори центральної частини Голованівської шовної зони за даними переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295-400)

Abstract

The paper presents the results of reinterpretation of the materials obtained as a result of studies using the DSS method along the IV geotraverse at the site PK 295—400. The reinterpretation was carried out purposefully to clarify the seismic cross section in the area of the Holovanivsk gravity maximum (PK 320—360). A number of seismic sites and diffraction points were additionally identified in the crust at the depths of 2—60 km, which made it possible to form an objective idea of the deep structure of the considered part of geotraverse. The observations were carried out according to the method of continuous profiling, which provided for the registration of a system of direct and inverse hodographs of the main waves, linked at the inter-points. Compared to previous interpretations, the cross-section of the crust was significantly specified. The identification of additional diffraction points and a large number of short reflecting elements at the depths of 2—8 km made it possible to clarify the position of snaps in the cross section of the Talnivska zone. A series of short steeply inclined reflecting elements was identified in the central part of the cross-section (PK 338—355) at the depth of 8—26 km. Together with horizontally and obliquely lying elements (at the depth of 2—9 km and 24—44 km), they form an environ area that differs according to its features from the host rocks at the depth of 2—44 km, which made it possible to retrace the listric shear zone that continuously extends from the depth of 8 km at PK 355 to 44 km at PK 304. Taking into account the seismic tomographic data, it was suggested that the Talnivska zone of snaps can be retraced to the depth of 100—600 km as a boundary between blocks with different velocities VP and steps and breaks in the Golitsyn—Geyko layer. Close by the daylight surface, the listric shear zone is connected to the main part of the Talnivska fault zone. According to the latest version of the reinterpretation of the DSS data, the feeder of the intrusive body of hyperbasites is quite narrow at the depth of 60—33 km and expands to a thickness of about 15 km only starting from 30 km and almost to the body surface. This is precisely the width of the hyperbasites outbreaks onto the surface of the crystalline basement in the area to the south of the IV geotraverse. Focusing on the area of relatively high velocities VP at the depth of 2—33 km, it can be assumed that the main body of the intrusion of hyperbasites and basit-dunites, peridotites, pyroxenites, gabbro and amphibolites, the density of which exceeds the density of the host rocks by 0.1—0.22 g/cm3, is located particularly at these depths along the axis of the central part of the Holovanivsk suture zone.Представлены результаты переинтерпретации материалов, полученных при исследованиях методом ГСЗ по IV геотраверсу на участке ПК295―ПК400. Переинтерпретация выполнена целенаправленно для уточнения сейсмического разреза в районе Голованевского максимума силы тяжести (ПК320―ПК360). В земной коре на глубинах 2―60 км дополнительно выделены сейсмические площадки и точки дифракции, что дало возможность составить объективное представление о глубинном строении рассматриваемой части геотраверса. По сравнению с предыдущими интерпретациями разрез земной коры значительно уточнен. Выделение дополнительных точек дифракции и большого количества коротких отражающих элементов на глубинах 2―8 км позволило уточнить положение в разрезе Тальновской зоны разломов. В центральной части разреза (ПК338―ПК355) на глубинах 8―26 км выделена серия коротких крутонаклонных отражающих элементов. В совокупности с горизонтально и наклонно залегающими элементами (глубины 2―9 и 24―44 км) они формируют область среды, которая на глубинах 2―44 км по характеристикам отличается от вмещающих пород. В результате прослежена листрическая зона скалывания, которая непрерывно простирается с глубины 8 км на ПК355 до 44 км на ПК 304.С учетом сейсмотомографических данных предполагается, что Тальновская зона разломов прослежена до глубин 100―600 км в виде границы между блоками с разными скоростями VР, и ступенями и разрывами в слое Голицына―Гейко. Вблизи земной поверхности листрическая зона скалывания соединяется с основной частью Тальновской зоны разломов.Согласно последнему варианту переинтерпретации данных ГСЗ, подводящий канал интрузивного тела гипербазитов на глубинах 60―33 км достаточно узок и только начиная с 30 км и почти до поверхности тело расширяется до мощности около 15 км. Именно такова ширина выходов гипербазитов на поверхность кристаллического фундамента на участке южнее геотраверса IV. Ориентируясь на область относительно повышенных скоростей VР на глубинах 2―33 км, можно предположить, что на этих глубинах вдоль оси центральной части Голованевской шовной зоны расположено основное тело интрузии гипербазитов и базит-дунитов, перидотитов, пироксенитов, габбро, амфиболитов, плотность которых превышает плотность вмещающих пород на 0,1―0,22 г/см3.Представлені результати переінтерпретації матеріалів, отриманих при дослідженнях методом ГСЗ по IV геотраверсу на ділянці ПК295-ПК400. Переорієнтація виконана цілеспрямовано для уточнення сейсмічного розрізу в районі Голованівського максимуму сили тяжіння (ПК320-ПК360). У земній корі на глибинах 2-60 км додатково виділені сейсмічні майданчики і точки дифракції, що дало можливість скласти об'єктивне уявлення про глибинну будову розглянутій частині геотраверса. У порівнянні з попередніми інтерпретаціями розріз земної кори значно уточнено. Виділення додаткових точок дифракції та великої кількості коротких відображають елементів на глибинах 2-8 км дозволило уточнити положення в розрізі Тальнівської зони розломів. У центральній частині розрізу (ПК338-ПК355) на глибинах 8-26 км виділена серія коротких крутонахилених відображають елементів. У сукупності з горизонтально і похило залягають елементами (глибини 2-9 і 24-44 км) вони формують область середовища, яка на глибинах 2-44 км за характеристиками відрізняється від порід, що вміщають. В результаті простежено лістріческіх зона сколювання, яка безперервно простягається з глибини 8 км на ПК355 до 44 км на ПК 304.З урахуванням сейсмотомографіческіх даних передбачається, що Тальнівська зона розломів простежено до глибин 100-600 км у вигляді кордону між блоками з різними швидкостями VР, і ступенями і розривами в шарі Голіцина-Гейко. Поблизу земної поверхні лістріческіх зона сколювання з'єднується з основною частиною Тальнівської зони розломів.Згідно з останнім варіантом переінтерпретації даних ДСЗ, підвідний канал інтрузивні тіла гипербазитов на глибинах 60-33 км досить вузький і тільки починаючи з 30 км і майже до поверхні тіло розширюється до потужності близько 15 км. Саме така ширина виходів гипербазитов на поверхню кристалічного фундаменту на ділянці на південь від геотраверса IV. Орієнтуючись на область щодо підвищених швидкостей VР на глибинах 2-33 км, можна припустити, що на цих глибинах вздовж осі центральної частини Голованівської шовної зони розташовано основне тіло интрузии гипербазитов і базит-дунитов, перідотітов, пироксенитов, габро, амфіболіти, щільність яких перевищує щільність порід, що вміщають на 0,1-0,22 г / см3