Поліморфні варіанти гена TGF-β1 при пієлонефриті на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку

Abstract

Objective: to determine the plasma concentration of TGF-B1 in children with pyelonephritis and to study the effect of allelic polymorphisms of TGF-B1 (-509 C/T, +869 T/C) on the predisposition to the development of nephrosclerosis pyelonephritis on the background of vesicoureteral reflux in children of early age.Materials and methods. Under observation there were 68 patients with pyelonephritis who were on the treatment course in Khmelnytsky regional children's hospital. The first group consisted of 36 children signs of vesicoureteral reflux. The second group consisted of 32 children sick with pyelonephritis on the background of the vesicoureteral reflux. The content of TGF-B1 was determined by enzyme immunoassay (ELISA). Determination of polymorphisms of TGFB1 (P-T and T+S) was performed by polymerase chain reaction in real time.Results. Most children with pyelonephritis on the background of the vesicoureteral reflux defines atypical variants of alleles of the gene TGF-B1 (-509 CC in 90,62% and +869 TT in 81.25%), which can be a predictor of the formation of fibrosis of the renal parenchyma. Atypical variants of the gene TGF-B1 (SS -509 and +869 TT) are identified more often in boys than in girls. In children with vesicoureteral reflux II and III article showed an atypical variant (-509СС) gene of TGF-B1. But when І grade reflux was significantly more frequently identified polymorphism of TGF-B1 (+869 TT). A strong correlation between the gene polymorphism of TGF-B1 and the plasma concentration of this cytokine indicate that the overproduction of TGF-B1.Conclusion. Promising remains the further study of pathogenetic aspects of the formation of irreversible changes in kidneys with pyelonephritis on the back-ground of vesicoureteral reflux in children of early age.Key words: pyelonephritis, vesicoureteral reflux, infants, transforming growth factor, gene polymorphism.Цель: определить плазменную концентрацию TGF-В1 у больных пиелонефритом детей и изучить влияние аллельных полиморфизмов гена TGF-В1 (-509 С/Т, +869 Т/С) на предрасположенность к развитию нефросклероза при пиелонефрите на фоне пузырно-мочеточникового рефлюкса (ПМР) у детей раннего возраста.Пациенты и методы. Под наблюдением было 68 детей с пиелонефритом, находившихся на лечении в нефрологическом отделении Хмельницкой областной детской больницы. Первую группу составили 36 детей без признаков ПМР. Во вторую группу вошли 32 ребенка с пиелонефритом на фоне ПМР. Содержание TGF-B1 определяли иммуноферментным методом (ELISA). Определение полиморфизмов гена TGFB1 (С-508Т и Т+869С) проводили путем полимеразной цепной реакции в реальном времени.Результаты. У большинства детей при пиелонефрите на фоне ПМР определяются атипичные варианты аллелей гена TGF-B1 (-509 СС в 90,62% и +869 ТТ у 81,25%), что может быть предиктором формирования фиброза паренхимы почек. Атипичные варианты гена TGF-B1 (-509 СС и +869 ТТ) чаще выявляются у мальчиков, чем у девочек. У детей с ПМР II и III ст. определяли атипичный вариант (-509СС) гена TGF-B1. Зато при І ст. рефлюкса достоверно чаще определялся полиморфизм гена TGF-B1 (+869 ТТ). Сильные корреляционные связи между полиморфизмом гена TGF-B1 и плазменной концентрацией данного цитокина указывают на гиперпродукцию TGF-B1.Выводы. Перспективным остается дальнейшее изучение патогенетических аспектов формирования необратимых изменений в почках при пиелонефрите на фоне ПМР у детей раннего возраста.Ключевые слова: пиелонефрит, пузырно-мочеточниковый рефлюкс, дети раннего возраста, трансформирующий фактор роста, полиморфизм гена.Мета: визначити плазменну концентрацію TGF-В1 у хворих на пієлонефрит дітей і вивчити вплив алельних поліморфізмів гену TGF-В1 (-509 С/Т, +869 Т/С) на схильність до розвитку нефросклерозу при пієлонефриті на фоні міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР) у дітей раннього віку.Пацієнти та методи. Під спостереженням знаходились 68 дітей з пієлонефритом, що знаходились на лікуванні у нефрологічному відділенні Хмельницької обласної дитячої лікарні. Першу групу склали 36 дітей без ознак МСР. У другу групу увійшли 32 дитини з пієлонефритом на фоні МСР. Вміст TGF-B1 визначали імуноферментним методом (ELISA). Визначення поліморфізмів гену TGFB1 (С-508Т і Т+869С) проводили шляхом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.Результати. У більшості дітей при пієлонефриті на фоні МСР визначаються атипові варіанти алелей гену TGF-B1 (-509 СС у 90,62% і +869 ТТ у 81,25%), що може бути предиктором формування фіброзу паренхими нирок. Атипові варіанти гену TGF-B1 (-509 СС і +869 ТТ) частіше виявляються у хлопчиків, ніж у дівчаток. У дітей з МСР II і III ст. визначали атиповий варіант (-509СС) гену TGF-B1. Однак при І ст. рефлюксу достовірно частіше визначався поліморфізм гену TGF-B1 (+869 ТТ). Сильні кореляційні зв’язки між поліморфізмом гену TGF-B1 та плазмовою концентрацією даного цитокіну вказують на гіперпродукцію TGF-B1.Висновки. Перспективним залишається подальше вивчення патогенетичних аспектів формування незворотних змін у нирках при пієлонефриті на фоні МСР у дітей раннього віку.Ключові слова: пієлонефрит, міхурово-сечовідний рефлюкс, діти раннього віку, трансформуючий фактор зросту, поліморфізм гену