ВИЯВЛЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ЗА УЧАСТІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

Abstract

Arterial hypertension (AH) is the most frequent among cardiovascular diseases (CVD).About 31% of people suffer from it. The data of epidemiological studies indicate thatoccurrence of the disease is considerably caused by the level of modified and nonmodified risk factors (RF).Under conditions of reforms in the health care system of Ukraine implementation ofqualitatively new measures concerning AH prevention and activity to form a healthy lifestyle have become rather important. Management of a complicated behavior and life styleof AH patients requires experience and mutual efforts of various medical professionals.Professional competence of nurses enables to involve them in realization of up-to-datetechnologies in order to prevent diseases and strengthen health.Timely detection of RFs, elimination of their action, organization of patients’ education isone of the important tasks of nurses.Purpose of the study. To investigate the effect of modified risk factors on the developmentof arterial hypertension and determine the role of a nurse in the management of thedisease on the level of primary health care.Material and methods. 120 AH patients were involved into the study by means of a surveyincluding 43,3% of men and 56,7% of women aged from 23 to 79 (48,33±12,93). Theirarterial pressure was measured and risk factors were found. The results obtained wereprocessed by means of the common statistical methods using the packages of computersoftware STATISTICA V.6.0. The results of the study are presented in the number ofobservations, percentage, and accurate p value.Discussion. The period of arterial hypertension varied widely, though the majorityof patients (82%) suffered from it more than 10 years. The main part of patients – 73(60,83%) were afflicted with I degree of AH, 29 patients (24,17%) had II degree and 18individuals (15%) – III degree. The overweight patients and those with I – II degree ofobesity prevailed (81,67%). For example, 60 patients (50%) had android (abdominal)type of the adipose tissue distribution, which is indicative of metabolic disorders in thebody. All the patients were diagnosed to have moderate and high levels of psychosocialstress, which might be associated with an intensive and stressful life style. The majority ofpatients were characterized by a low (62,5%) and moderate (34,12%) levels of physicalactivity; and only 3,33% of them had sufficient level of physical activity. The surveyfound that 42 (35%) individuals smoked having a mixed type of smoking habits, moderate(40%) and mild (31%) degree of nicotine abuse. The majority of patients mentionedexcessive intake of salt, fats and cholesterol, disturbed dietary habits, insufficient intakeof vegetables and fruit.Conclusions. The amount of modified risk factors promoting development ofcardiovascular diseases increases in AH patients with age. Detection of RFs, educationof patients concerning their elimination is an integral part of nurse’s everyday work. Itwill promote improvement of life quality, prevention, optimization of a comprehensivetreatment and stabilization of arterial hypertension.Артериальная гипертензия (АГ) ‒ наиболее распространенная болезнь среди всехсердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ), которой страдает около 31% всех людейна планете. Результаты эпидемиологических исследований свидетельствуют, чтораспространенность такого заболевания преимущественно обусловлено уровнеммодифицированных и немодифицированных факторов риска (ФР).В условиях реформирования системы здравоохранения Украины важнымявляется внедрение качественно новых мер по профилактике АГ и деятельностипо формированию здорового образа жизни. Управление сложным поведениемобраза жизни больных АГ требует опыта различных медицинских работников. Вчастности, профессиональная компетентность медицинских сестер позволяетактивно привлекать их к реализации современных технологий профилактикизаболевания и укрепления здоровья.Своевременное выявление ФР, устранения их действия, организация и проведениезанятий с пациентами являются важными задачами медицинских сестер.Цель работы ‒ исследовать влияние модифицированных факторов риска наразвитие артериальной гипертензии и определить роль медицинской сестры в ихуправлении на уровне первичного звена здравоохранения.Материал и методы. В опросе (путем анкетирования) приняли участие 120больных АГ, из них: мужчин ‒ 43,3%, женщин ‒ 56,7% в возрасте от 23 до 79(48,33±12,93) лет. Измеряли офисное артериальное давление (АД) и выявлялифакторы риска (ФР). Результаты исследования обработаны общепринятымистатистическими методами с использованием пакетов компьютерныхSTATISTICA V.6.0 и представлены соответствующим количеством наблюдений,процентами, точным значением р.Результаты. По длительности течения АГ колебалась в широких пределах,однако многие пациенты (82%) болели более 10 лет. Большинствобольных 73 (60,83%) имели АГ первой степени, несколькоменьше ‒ второй29 (24,17%), 18 (15%) ‒ третьей степеней. Среди обследованных преобладалибольные (81,67%) с избыточной массой тела и ожирением І- ІІ степени. Так, в60 (50%) пациентов наблюдался андроидный (абдоминальный) тип распределенияжировой ткани, что указывает на метаболические нарушения в организме. Увсех больных диагностирован общий средний и высокий уровни психосоциальногостресса, объясняется, вероятно, напряженным ритмом жизни. Для большинствахарактерен низкий (62,5%), средний (34,12%) и только 3,33% достаточныйуровень физической активности. Анкетирование показало, что 42 человека(35%) из опрошенных курят и имеют смешанный тип курительного поведения,среднюю (40%) и слабую (31%) степени никотиновой зависимости. Рацион многихпациентов содержит избыточное потребление соли, жиров и холестерина;наблюдается нарушение режима питания, недостаточное потребление овощейи фруктов.Выводы. У пациентов на АГ с возрастом увеличивается количествомодифицированных ФГ развития ССЗ. Поэтому выявление ФР, обучениепациентов по их устранению является важной составляющей профессиональнойдеятельности медицинской сестры, что будет способствовать улучшениюкачества жизни, профилактике, оптимизации комплексного лечения истабилизации АГ.Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш поширена недуга з-поміж усіх серцевосудинних захворювань (ССЗ), на яку страждає близько 31% усіх людей на планеті.Результати епідеміологічних досліджень засвідчують, що поширеність такогозахворювання переважно зумовлене рівнем модифікованих і немодифікованихфакторів ризику (ФР).В умовах реформування системи охорони здоров’я України важливим єзапровадження якісно нових заходів щодо профілактики АГ та діяльності зформування здорового способу життя. Управління складною поведінкою способужиття хворих на АГ вимагає досвіду різних медичних працівників. Зокрема,професійна компетентність медичних сестер дозволяє активно залучати і їх дореалізації сучасних технологій профілактики захворювання та зміцнення здоров’я.Своєчасне виявлення ФР, усунення їх дії, організація та проведення занять ізпацієнтами є важливими завданнями медичних сестер.Мета роботи – дослідити вплив модифікованих факторів ризику на розвитокартеріальної гіпертензії та визначити роль медичної сестри в їх управлінні нарівні первинної ланки охорони здоров’я.Матеріал та методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворихна АГ, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% віком від 23 до 79 (48,33±12,93) років.Вимірювали офісний артеріальний тиск (АТ) і виявляли фактори ризику (ФР).Результати. За тривалістю перебігу АГ коливалась у широких межах, однакчимало пацієнтів (82%) хворіли понад 10 років. Більшість хворих 73 (60,83%)мали АГ першого ступеня, дещо менше - другого 29 (24,17%), 18 (15%) - третьогоступенів. Серед обстежених переважали хворі (81,67%) з надлишковою масою тілата ожирінням І-ІІ ступеня. Так, у 60 (50%) пацієнтів спостерігався андроїдний(абдомінальний) тип розподілу жирової тканини, що вказує на метаболічніпорушення в організмі. В усіх хворих діагностовано загальний середній і високийрівні психосоціального стресу, що пояснюється, ймовірно, напруженим ритмомжиття. Для більшості характерним є низький (62,5%), середній (34,12%) ілише 3,33% достатній рівень фізичної активності. Анкетування засвідчило, що42 особи (35%) із опитаних курять і мають змішаний тип курильної поведінки,середній (40%) та слабкий (31%) ступені нікотинової залежності. Раціонбагатьох пацієнтів містить надмірне споживання солі, жирів та холестерину;спостерігається порушення режиму харчування, недостатнє споживання овочіві фруктів.Висновки. У пацієнтів на АГ з віком зростає кількість модифікованих ФРрозвитку ССЗ. Тому виявлення ФР, навчання пацієнтів щодо їх усунення є важливимскладником професійної роботи медичної сестри, що сприятиме покращеннюякості життя, профілактиці, оптимізації комплексного лікування та стабілізаціїАГ