Залежність ступеня депресії від лікувальної тактики при гострому інфаркті міокарда

Abstract

The purpose of our work is to establish the depression prevalence and its level among patients with acute myocardial infarction depending on the chosen treatment strategy. We have questionned 125 patients with AMI, average age (64,2 ±4,7) years old. The patients were divided into 2 groups -1 group – patients with AMI who experienced the myocardial revascularization, n=52, average age (62,3±6,1) years old, 2 group – (decisive), patients with AMI who did not pass the myocardial revascularization, n=28, average age (65,4±5,4) years old. The anxiety-depressive disorders of different level were found among 68 patients( 54,4 %). Among the patients who passed – 40 patients (47 %). In the 1 group of patients prevailed men (p=0,05), to the key factors that can influence the emerge of the anxiety-depressive changes in this group should be included the concomitant hypertension (p=0,05) and diabetes (p=0,05). The majority of the patients in this group had the signs of mild subclinical depression. In the group of patients with AMI who did not pass the myocardial revascularization the signs of the depression were found among 27 patients (67,5 %), equally among men and women. The connection between the severity level of depression and the previous AMI (p=0,05), the existence of the history of angina (p=0,05), the comorbidities (p=0,001) is discovered, medium level of depression and severe depression are more often founded.Целью нашей работы было установить распространенность депрессии и ее степень среди пациентов с острым инфарктом миокарда (ИМ) в зависимости от тактики лечения. Проанкетировано 125 пациентов с ИМ, средний возраст (64,2±4,7) года. Пациентов разделили на две группы: І группа – пациенты с ИМ, которым проводили чрезкожное коронарное вмешательство (ЧКВ), n=52, средний возраст (62,3±6,1) года; ІІ группа - (контрольная), пациенты с ИМ, которым не проводили ЧКВ, n=28, средний возраст (65,4±5,4) года. Тревожно-депрессивные расстройства разной степени диагностировали у 68 пациентов (54,4 %). В І группе преобладали мужчины (р=0,05). Основные факторы, которые способствовали возникновение тревожно-депрессивных изменений в этой группе - сопутствующая артериальная гипертензия (р=0,05) и сахарный диабет (р=0,05). Большинство пациентов в этой группе имели признаки легкой «субклинической» депрессии. В группе больных с ИМ без ЧКВ признаки депрессии диагностировали в 27 пациентов (67,5 %), одинаково часто у мужчин и женщин. Отмечается связь между степенью тяжести депрессии и перенесенным в анамнезе ИМ (р=0,05), наличием стенокардии в анамнезе (р=0,05), сопутствующими заболеваниями (р=0,001), чаще диагностировали депрессию средней степени тяжести и тяжелую депрессию.Метою нашої роботи було встановити поширеність депресії та її ступінь серед пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ) залежно від обраної тактики лікування. Проанкетовано 125 хворих на ІМ, середній вік (64,2±4,7) років. Пацієнтів розподілили на дві групи: І група – хворі на ІМ, котрим виконувалося черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), n=52, середній вік (62,3±6,1) років; ІІ група - (контрольна), пацієнти з ІМ, котрим не проводили ЧКВ, n=28, середній вік (65,4±5,4) років. Тривожно-депресивні розлади різного ступеня виявлені у 68 пацієнтів (54,4 %). Серед хворих, котрим виконували ЧКВ – у 40 пацієнтів (47 %). У І групі пацієнтів переважали чоловіки (р=0,05), до основних чинників, що здатні впливати на появу тривожно-депресивних змін у цій групі слід віднести супутню артеріальну гіпертензію (р=0,05) та цукровий діабет (р=0,05). Переважна більшість хворих у цій групі мали ознаки легкої «субклінічної» депресії. У групі хворих на ІМ, котрим не виконувалось ЧКВ, ознаки депресії виявлені у 27 осіб (67,5 %), однаково як у чоловіків, так і в жінок. Відзначається зв'язок між ступенем тяжкості депресії та перенесеним раніше ІМ (р=0,05), наявністю стенокардії в анамнезі (р=0,05), супутніми захворюваннями (р=0,001), частіше виявляється середнього ступеня депресія та тяжка депресія