СУЧАСНА ХОРОВА МУЗИКА A CAPPELLA: ТОЛЕРАНТНІСТЬ СТИЛЬОВИХ НАПРЯМІВ

Abstract

The purpose of the research is to identify the key trends in stylistic panorama of choral a cappella works of the late twentieth century. This article is devoted to the development of choral music a cappella in the East-Slavic countries (including Ukraine and Belarus). Among the major trends of contemporary choral singing there is a distinguishing phenomenon of tolerance of stylistic directions as a way to restore the genre image of choral works. The object of the study is choral music a cappella (academic direction). The subject of the research is figurative style guidelines of Belarusian and Ukrainian choral music a cappella. The methodological basis. In this study, we used analytical and comparative research methods and systematic approach. The latter enables to identify the place and role of certain components of choral music based on the single criterion - principle of simulation underlying music creation. The comparative method helps to make conclusions on the directions of choral music style development. Scientific novelty © Батовська О. M., 2016 of the proposed article consists in the fact that the study of choral works of a cappella composers of the last quarter of theXX - beginning of the XXI century in terms of identifying style simulation makes it possible to take into account the ratio of a new and traditional, individual and universal, in other words personal interpretation of the natural phenomena specific to the artistic canon. Conclusions. Summarizing the mentioned above information, we have made such conclusions. In modern modern East-Slavic countries a cappella choral music is one of the most difficult and controversial chapters of art history. Among the least studied problems a special place is occupied by the issues of the stylistic appearance of modern choral music a cappella. Contemporary a cappella choral music is characterized firstly by the individualcomposer's interpretation of the music modes of different artistic eras, secondly, by the stylistic direction tolerance. Aparticular sign of contemporary choral music is the dialogue that aims at combining different styles and understanding of diversity.Цель работы - выявить ведущие тенденции в стилевой панораме хорового творчества a cappella конца XX века в восточнославянских странах (в частности, в Украине и Белоруссии). Среди ведущих тенденций современного хорового искусства выделяется явление толерантности стилевых направлений, как одного из способов обновления жанрового облика хоровых произведений. Методология исследования заключается в применении системного и сравнительного методов. Системный подход позволяет определить место и роль отдельных компонентов хоровой музыки на базе единого критерия принципа моделирования, положенного в основу музыкального творчества. Обращение к сравнительному методу исследования позволяет сделать выводы о направлениях стилевого развития хоровой музыки. Научная новизна предлагаемой статьи заключается в том, что изучение хоровых произведений a cappella композиторов последней четверти XX - начала XXI в. с точки зрения выявления стилевого моделирования дает возможность учесть соотношение нового и традиционного, индивидуального и общего, то есть индивидуального преломления закономерных явлений, присущих художественному канону. Выводы. Современная хоровая музыка a cappella характеризуется, во-первых, индивидуальным композиторским преломлением музыкальных модусов различных художественных эпох, во-вторых, толерантностью стилевых направлений. Особой приметой современной хоровой музыки является диалог, направленный на сочетание различных стилей и осмысление разнообразного.Мета роботи - виявити провідні тенденції у стильовій панорамі сучасної хорової творчості a cappella у східнослав'янських країнах (зокрема, Україні і Білорусії). Серед провідних тенденцій сучасного хорового мистецтва відзначається явище толерантності стильових напрямів як одного зі способів оновлення жанрового вигляду творів. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного та порівняльного методів. Системний підхід дає змогу визначити місце і роль окремих компонентів хорової музики на базі єдиного критерію принципу моделювання, покладеного в основу музичної творчості. Звернення до порівняльного методу дослідження дає змогу зробити висновки про напрямки стильового розвитку хорової музики. Наукова новизна запропонованої статті полягає у тому, що вивчення хорових творів a cappella композиторів останньої чверті XX - початку XXI ст. з точки зору виявлення стильового моделювання дає можливість врахувати співвідношення нового і традиційного, індивідуального і загального, тобто особистого заломлення закономірних явищ, властивих художньому канону. Висновки. Сучасна хорова музика a cappella характеризується, по-перше, індивідуальним композиторським заломленням музичних модусів різних художніх епох, по-друге, толерантністю стильових напрямів. Особливою прикметою сучасної хорової музики є діалог, спрямований реабілітацією смислів, поєднання різноманітних стилів і осмислення різноманітного