Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Abstract
The purpose of the work. The article under consideration deals with the analysis of verbal and musical-sound (extra-speech) origins of music in the aspect of their dependent-independent relations, coordinated with the concept of the primary nature of the origin of musical instruments. The methodology of the study lies in application of the aesthetic-cultural, comparative, theoretical and historical methods, as well as the analytical approach, which form a single methodological basis. Along with a complex method, so-called systemic approach is needed, which makes it possible to comprehensively study the object at various but interrelated levels. The scientific novelty of the research consists in expanding the understanding of the genesis of musical art as an artistic and cultural phenomenon on the basis of a comprehensive analysis of the relationship between the musical, sound and speech sources of music, taking into account the specific features of the formation of musical instrumentalism. Conclusions. Comprehension of complex evolutionary processes of the polygenetic nature of music provides a new starting point in the perception of this type of creative expression and perception of the world as a specific holistic supernonational phenomenon of "sublime sound forms" (Yu. Kholopov). This approach allows us to distinguish the statuses of specific musical thinking, as well as musical instrumentalism, while responding to the intentions and principles of the functioning of a common creative, communicative, "living" art field.Цель работы. В статье проводится анализ речевых и музыкально-звуковых (внеречевых) истоков музыки в аспекте их зависимо-независимых отношений, согласованный с концепцией первичности происхождения музыкаль-ных инструментов. Методология исследования заключается в применении эстетико-культурологического, сравни-тельного, теоретического и исторического методов, а также аналитического подхода, которые образуют единую методологическую основу. Наряду с комплексным методом необходим и так называемый системный подход, по-зволяющий на самых разных, но взаимосвязанных уровнях, всесторонне изучить объект. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о генезисе музыкального искусства как художественного и культурологи-ческого феномена на основе комплексного анализа соотношений музыкально-звуковых и речевых истоков музыки с учетом специфики формирования музыкального инструментализма. Выводы. Осмысление сложных эволюцион-ных процессов полигенетической природы музыки дает новую точку отсчета в восприятии этого вида творческого самовыражения и мировосприятия как специфического целостного надпонятийного феномена "возвышенных зву-ковых форм" (Ю. Холопов). Такой подход позволяет выделить статусы специфического музыкального мышления, а также музыкального инструментализма, одновременно отвечая интенциям и принципам функционирования общего творческого, коммуникативного, "живого" поля искусства.Мета роботи. У статті здійснюється аналіз мовленнєвих та музично-звукових (позамовленнєвих) витоків музики у співвідношенні їх залежно-незалежних відносин, узгоджений з концепцією первинності походження му-зичних інструментів. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, компаратив-ного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну ос-нову. Поряд з комплексним методом необхідний і так званий системний підхід , що дає змогу на самих різних, але взаємопов'язаних рівнях, всебічно вивчити об'єкт. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про генезис музичного мистецтва як мистецького та культурологічного феномена на основі комплексного аналізу співвідно-шень музично-звукових та мовленнєвих витоків музики з урахуванням специфіки формування музичного інстру-менталізму. Висновки. Осмислення складних еволюційних процесів полігенетичної природи музики дають нову точку відліку у сприйнятті цього виду творчого самовираження і світосприйняття як специфічного цілісного надпо-нятійного феномену "піднесених звукових форм" (Ю. Холопов). Такий підхід дає змогу виділити статуси специфіч-ного музичного мислення, а також музичного інструменталізму, одночасно відповідаючи інтенціям та принципам функціонування загального творчого, комунікативного, "живого" поля мистецтва
