Оцінювання коморбідності у хворих на алкогольний цироз печінки в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки

Abstract

 The aim of the study was to evaluate the concomitant pathology in patients with alcoholic cirrhosis of the liver associated with non-alcoholic fatty liver disease, depending on the compensation of the disease and patient's age.Material and methods of research. The study included 204 patients. Among them, 78 patients (Group I) had alcoholic liver cirrhosis (ALC) and 126 patients (Group II) had a combination of ALC with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). Patients were subgrouped according to compensation classes by the Child-Pugh score (A, B, C). To evaluate comorbidity, CirCom, CCI, ECI indices were used.Results. More than 70 % of patients of group II had concomitant diseases (CD) and cardiovascular complications. They also suffered from pleurisy, pneumonia, spontaneous bacterial peritonitis more frequently. 46 % of patients of groups ІІА+B, who were less than 45 years old, had two CD, which 2.6 times exceeded the number of such persons in group І. More than 80 % of middle-aged patients in group IIA+B had more than 3 CD, which is 1.7 times more than in group І. 70 % of patients of group II at the stage of decompensation of cirrhosis had 5 or more CD. The direct relationship between the age of patients and the number of CD, as well as between the degree of compensation and the amount of CD leads to a more severe course of the disease in people of group II. The significant correlation between the CCI, ECI, CirCom scales and the Child–Pugh degree of the disease severity was detected. The number of concomitant pathologies in patients suffering from liver cirrhosis (LC) significantly increased the risk of death from the causes which are not related to LC (RR: 5.872; 95 % CI: 1.866–18.477). 4-year observation showed that 80.6 % patients of group II have died, which 4 times exceeded the number of those who had ALC.Conclusions. Most patients of group II had cardiovascular diseases. They had disorders of the respiratory, urinary, endocrine, nervous systems, as well as bacterial complications, more frequently. It is useful to use the CCI, ECI, CirCom scales of comorbidity, and Child-Pugh degree of the disease severity in considering the comorbidity level and severity of the disease. The incidence of CD increases with age and significantly increases the risk of death from causes which are not associated with the complications of the LC.  Цель работы – оценка сопутствующей патологии у больных с алкогольным циррозом печени при сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени в зависимости от компенсации заболевания и возраста пациентов.Материалы и методы. Обследованы 204 пациента. Среди них у 78 человек (I группа) диагностирован алкогольный цирроз печени (АЦП), у 126 больных (II группа) было сочетание АЦП с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП). Пациентов разделили на подгруппы в зависимости от классов компенсации по критериям Чайльд–Пью (А, В, С). Для оценки коморбидности использовали индексы CirCom, CCI и ECI.Результаты. Более 70 % пациентов II группы имели сопутствующие заболевания (СЗ) и их осложнения со стороны сердечно-сосудистой системы (ССС). У них также чаще возникали плеврит, пневмония, спонтанный бактериальный перитонит. У пациентов ПА+В групп в возрасте менее 45 лет 2 СЗ было у 46 %, что в 2,6 раза превышает количество таких больных I группы. Более 80 % пациентов ПА+В группы среднего возраста имели более 3 СЗ, что в 1,7 раза превышает количество таких больных I группы. 70 % пациентов II группы в стадии декомпенсации имели 5 и более СЗ. Прямая связь между возрастом больных и количеством СЗ, а также между степенью компенсации и количеством СЗ обусловливает более тяжелое течение у пациентов II группы. Установлена достоверная корреляционная связь между шкалами CCI, ECI, CirCom и степенью тяжести по шкале Чайлд–Пью. Количество СЗ достоверно увеличивало риск смерти от причин, не связанных с циррозом печени (ЦП) (RR: 5,872; 95 % CI: 1,866–18,477). В течение 4 лет наблюдений среди пациентов II группы умерли 80,6 %, что в 4 раза превысило количество умерших I группы.Выводы. У большинства пациентов II группы были заболевания ССС. У них чаще возникали нарушения со стороны дыхательной, мочевыделительной, эндокринной, нервной систем, а также бактериальные осложнения. Полезно использование шкал CCI, ECI, CirCom и Чайлд–Пью для учета уровня коморбидности и тяжести заболевания. Частота СЗ увеличивается с возрастом и достоверно увеличивает риск смерти от причин, не связанных с осложнениями ЦП.  Мета роботи – оцінювання супутньої патології у хворих на алкогольний цироз печінки при поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки залежно від компенсації захворювання та віку пацієнтів.Матеріали та методи. Обстежили 204 пацієнти. Серед них у 78 осіб (І група) діагностували алкогольний цироз печінки (АЦП), у 126 осіб (ІІ група) було поєднання АЦП із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Пацієнтів поділили на підгрупи залежно від класів компенсації за критеріями Чайльд–П’ю (А, В, С). Для оцінювання коморбідності використовували індекси CirCom, CCI та ECI.Результати. Понад 70 % пацієнтів ІІ групи мали супутні захворювання (СЗ) та їхні ускладнення з боку серцево-судинної системи (ССС). У них також частіше виникали плеврит, пневмонії, спонтанний бактеріальний перитоніт. У пацієнтів ІІА+В груп віком менше ніж 45 років 2 СЗ було у 46 % осіб, що у 2,6 раза більше, ніж кількість таких осіб І групи. Понад 80 % пацієнтів ІІА+В групи середнього віку мали більше ніж 3 СЗ, що в 1,7 раза перевищує кількість таких осіб І групи. 70 % пацієнтів ІІ групи на стадії декомпенсації мали 5 і більше СЗ. Прямий зв’язок між віком хворих і кількістю СЗ, а також між ступенем компенсації та кількістю СЗ зумовлює істотно важчий перебіг в осіб ІІ групи. Виявили вірогідний кореляційний зв’язок між шкалами CCI, ECI, CirCom і ступенем важкості за шкалою Чайлд–П’ю. Кількість СЗ вірогідно збільшувала ризик смерті від причин, що не пов’язані з цирозом печінки (ЦП) (RR: 5,872; 95 % CI: 1,866–18,477). Протягом 4 років спостереження з-поміж пацієнтів ІІ групи померли 80,6 % осіб, що в 4 рази більше, ніж у І групі.Висновки. У більшості пацієнтів ІІ групи були захворювання ССС. У них частіше виникали порушення з боку дихальної, сечовивідної, ендокринної, нервової систем, а також бактеріальні ускладнення. Корисним є використання шкал CCI, ECI, CirCom і Чайлд–П’ю для врахування рівня коморбідності та важкості захворювання. Частота СЗ збільшується з віком і вірогідно збільшує ризик смерті від причин, що не пов’язані з ускладненнями ЦП