Лейкотрієнові механізми патогенезу алергічного ентероколіту в дітей раннього віку

Abstract

Purpose of the study was to determine the parameters of lipid mediators of allergic inflammation (cysteinyl leukotrienes C4, D4, E4) by enzyme immunoassay in serum, saliva, urine of young children with allergic enterocolitis.Materials and methods. 40 patients aged from 3 months to 3 years (mean age - (19.9 ± 2.7) months) were examined, among them 20 children with allergic enterocolitis, 10 patients with asthma at the acute stage and 10 healthy babies. Clinical, allergological, endoscopic examination and concentrations of cysteinyl leukotrienes (LTB4, LTC4, LTE4) determination in the biological fluids (blood serum, saliva, urine) using the enzyme immunoassay kits (Enzo Life Science, USA) on a Multiskan photometer Plus “Labsystems” were conducted. The obtained data results were processed statistically. Significance of differences was assessed using Student's t-test and Kendall's tau rank correlation analysis. Difference with a p value <0.05 was considered statistically significant.Results. A significant increase in cysteinyl leukotrienes (C4, D4, E4) concentration in the blood, urine and saliva of young children with allergic enterocolitis and bronchial asthma was observed during the disease manifestation, compared with the control group. Comparative characteristics of the leukotrienes concentration in urine and saliva of children with allergic enterocolitis and asthma did not reveal significant differences, however their concentration was significantly higher (703.9 ± 68.7) pg/ml in the serum of patients with asthma, than in children with allergic enterocolitis (509.3 ± 57.4) pg/ml. According to the results of the Kendall’s tau correlation analysis, there was no significant rank correlation between the concentrations of cysteinyl leukotrienes in blood and urine - τ = 0.14 (P > 0.05), blood and saliva τ = 0.07 (p>0.05), urine and saliva τ = -0.52 (P > 0.05).Conclusions. An increase in cysteinyl leukotrienes concentration in blood serum, urine, saliva was found in young children with allergic enterocolitis in comparison with the control group. The absence of a significant rank correlation between leukotrienes concentration in the blood and urine, blood and saliva, saliva and urine indicates that any biological fluid, in particular saliva or urine, could be selected as a non-invasive method for determination of leukotrienes concentration to monitor the activity of allergic inflammation.  Цель работы – определить показатели липидных медиаторов аллергического воспаления (цистеинилових лейкотриенов C4, D4, E4) методом иммуноферментного анализа в сыворотке крови, слюне, моче детей раннего возраста с аллергическим энтероколитом.Материалы и методы. Обследованы 40 пациентов в возрасте от 3 месяцев до 3 лет (средний возраст – 19,9 ± 2,7 мес.), среди которых 20 детей с аллергическим энтероколитом, 10 пациентов с бронхиальной астмой в стадии обострения и 10 здоровых малышей. Проведено клиническое, аллергологическое, по показаниям – эндоскопическое исследование и определение концентраций цистеиниловых лейкотриенов (ЛTB4, ЛTC4, ЛTE4) в биологических жидкостях (сыворотка крови, слюна, моча) иммуноферментным методом с использованием наборов производства компании «Enzo Life Science» (США) на анализаторе-фотометре Multiskan Plus «Labsystems». Результаты обработаны статистически. Вероятность различий оценивали с помощью t-критерия Стьюдента и рангового корреляционного анализа Тау Кендалла. Разницу считали достоверной при р < 0,05.Результаты. Установлено достоверное увеличение концентрации цистеиниловых лейкотриенов (C4, D4, E4) в крови, мочи и слюне детей раннего возраста с аллергическим энтероколитом и бронхиальной астмой, обследованных в период манифестации заболевания, по сравнению с группой контроля. Сравнительная характеристика концентрации лейкотриенов мочи и слюны детей с аллергическим энтероколитом и астмой не показала достоверных различий, однако в сыворотке крови пациентов с астмой их концентрация достоверно выше (703,9 ± 68,7 пг/мл), чем у детей с аллергическим энтероколитом (509,3 ± 57,4 пг/мл). По результатам корреляционного анализа Тау Кендалла не установлена значимая ранговая корреляционная связь между концентрациями цистеиниловых лейкотриенов в крови и моче – τ = 0,14 (р > 0,05), крови и слюне – τ = 0,07 (р > 0,05), моче и слюне – τ = -0,52 (р > 0,05). Выводы. Установлено увеличение концентрации цистеиниловых лейкотриенов в сыворотке крови, моче, слюне детей раннего возраста с аллергическим энтероколитом по сравнению с группой контроля. Отсутствие значимой ранговой корреляционной связи между концентрациями лейкотриенов в крови и моче, крови и слюне, слюне и моче свидетельствует о возможности выбора любой биологической жидкости, в частности слюны или мочи как неинвазивного способа определения концентраций лейкотриенов для проведения мониторинга активности аллергического воспаления. Мета роботи – визначити показники ліпідних медіаторів алергічного запалення (цистеїнілових лейкотрієнів C4, D4, E4) методом імуноферментного аналізу в сироватці крові, слині, сечі дітей раннього віку з алергічним ентероколітом.Матеріали та методи. Обстежили 40 пацієнтів віком від 3 місяців до 3 років (середній вік – 19,9 ± 2,7 місяця), серед них 20 дітей з алергічним ентероколітом, 10 пацієнтів із бронхіальною астмою у стадії загострення, 10 здорових малюків. Виконали загальноклінічне, алергологічне, за показаннями – ендоскопічне дослідження, визначили концентрації цистеїнілових лейкотрієнів (ЛTB4, ЛTC4, ЛTE4) в біологічних рідинах (сироватка крові, слина, сеча) імуноферментним методом із використанням наборів виробництва компанії «Enzo Life Science» (США) за допомогою аналізатора-фотометра Multiskan Plus «Labsystems». Результати опрацювали статистично. Вірогідність різниць оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента та рангового кореляційного аналізу Тау Кендала. Різницю вважали вірогідною при р < 0,05.Результати. Встановили вірогідне збільшення концентрації цистеїнілових лейкотрієнів (C4, D4, E4) у крові, сечі та слині дітей раннього віку з алергічним ентероколітом і бронхіальною астмою, яких обстежили в період маніфестації захворювання, порівняно з групою контролю. Порівняльна характеристика концентрації лейкотрієнів сечі та слини дітей з алергічним ентероколітом та астмою не показала вірогідних відмінностей, однак у сироватці крові пацієнтів з астмою їхня концентрація була вірогідно більшою (703,9 ± 68,7 пг/мл), ніж у малюків з алергічним ентероколітом (509,3 ± 57,4 пг/мл). У результаті кореляційного аналізу Тау Кендала не виявили значущого рангового кореляційного зв’язку між концентраціями цистеїнілових лейкотрієнів у крові та сечі – τ = 0,14 (р > 0,05), крові та слині – τ = 0,07 (р > 0,05), сечі та слині – τ = -0,52 (р > 0,05).Висновки. Встановили збільшення концентрації цистеїнілових лейкотрієнів у сироватці крові, сечі, слині дітей раннього віку з алергічним ентероколітом порівняно з групою контролю. Відсутність значущого рангового кореляційного зв’язку між концентраціями лейкотрієнів у крові та сечі, крові та слині, слині та сечі свідчить про можливість вибору будь-якої біологічної рідини, зокрема слини або сечі як неінвазивного способу визначення концентрацій лейкотрієнів для моніторингу активності алергічного запалення