Вплив хірургічного усунення гострих післяекстракційних ороантральних сполучень на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді

Abstract

The research objective is to study the impact of plastic surgery different methods of acute post-extraction oroantral communications treatment on patients' quality of life in early post-operative period.Materials and methods. The study included 41 patient aged between 18 and 58 years receiving treatment of maxillary sinus perforation, which was caused by tooth extraction. The patients were divided into 3 groups – 14, 12 and 15 persons respectively. Plastic surgery of the oroantral communication in the first group was done in accordance with the methods suggested by the authors using collagen cone and membrane. The same surgery in the second group was done with PRF (Platelet-rich fibrin). In the third (control group), the communication was closed by the vestibular flap following the Rehrmann method.Results of patients' quality of life evaluation after plastic surgery treatment of acute post-extraction oroantral communication show the decrease of its general indicator in early post-operative period in all groups of patients. The general quality of life indicator (well-being indicator) shows a tendency to increase over the first 24 hours after the surgery in both study and control groups. This may mean that a relatively small trauma in a maxillofacial area has a significant influence on patients' perception of their condition and well-being.Absolute numbers of well-being indicator over the first 24 hours after the surgery in the third group were almost 1.5 times higher than those in the groups 1 and2. Ina comparative study of the groups 1 and 3 and then the groups 2 and 3, we observed a significant difference between well-being indicator levels (p < 0.01). The control group demonstrated the return to the pre-operative life quality values on the 7-th day after the surgery. While at the same time, those values in the study groups were equal to the pre-operative ones already on the 4-th day.Conclusions. Operation trauma which was caused by the plastic surgery for closure of acute oroantral communication leads to the decrease of patients' quality of life (oral-related conditions), which correlates with the volume of a surgery and its complexity. The use of less traumatic methods of oroantral communication plastics facilitate the statistically significant decrease of these plastics negative impact on patients' quality of life in early post-operative period and enables the earlier recovery.Цель работы – установление влияния различных методик пластики острых послеэкстракционных ороантральных сообщений на качество жизни пациентов в раннем послеоперационном периоде.Материалы и методы. К проведенному исследованию привлекли 41 пациента возрасте от 18 до 58 лет, которые находились на амбулаторном лечении по поводу перфораций верхнечелюстного синуса, возникших в результате операции удаления зуба. Для исследования пациентов разделили на 3 группы по 14, 12 и 15 человек соответственно. В первой группе пластику ороантрального сообщения проводили по предложенной авторами методике с использованием коллагеновых конуса и мембраны. Во второй группе пластику выполняли с использованием обогащенного тромбоцитами фибрина (PRF). В третьей группе, которая служила группой сравнения, для закрытия перфораций верхнечелюстного синуса использован метод Рехмана – трапециевидным слизистонадкостничным лоскутом.Результаты. Оценки изменения показателей качества жизни пациентов после пластики острых послеэкстракционных ороантральных сообщений свидетельствуют об ухудшении общего показателя качества жизни в раннем послеоперационном периоде во всех группах пациентов. Тенденция к увеличению общего показателя качества жизни в первые сутки характерна как в опытных, так и в контрольной группах. Это свидетельствует о том, что операционная травма сравнительно небольшого объема в челюстно-лицевой области сопровождается выраженным влиянием на субъективное восприятие своего состояния пациентами.Абсолютные значения общего показателя качества жизни в первые сутки в группе 3 почти в 1,5 раза превышали аналогичные в группе 1 и 2. При попарном сравнении первой с третьей и второй с третьей групп наблюдали значимую разницу между общими показателями качества жизни (р < 0,01). В группе сравнения возвращение общего показателя качества жизни до значений, которые наблюдались в предоперационном периоде, произошло на 7 сутки после хирургического вмешательства. В то же время в опытных группах общий показатель качества жизни не отличался от дооперационного уже на четвертые сутки.Выводы. Операционная травма как следствие пластического закрытия острого ороантрального сообщения вызывает ухудшение связанного со стоматологическим здоровьем качества жизни пациентов, коррелирует с объемом хирургического вмешательства и его сложностью. Использование малотравматичных методик пластики ороантральных сообщений позволяет статистически значимо уменьшить негативное влияние хирургического вмешательства на качество жизни пациентов в раннем послеоперационном периоде и способствует более быстрому его восстановлению.Мета роботи – встановлення впливу різних методик пластики гострих післяекстракційних ороантральних сполучень на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді.Матеріали та методи. До дослідження залучили 41 пацієнта віком від 18 до 58 років, які перебували на амбулаторному лікуванні з приводу перфорацій верхньощелепного синуса, що виникли внаслідок операції видалення зуба. Пацієнтів поділили на 3 групи по 14, 12 та 15 осіб відповідно. У першій групі пластику ороантрального сполучення здійснили запропонованою авторами методикою із використанням колагенових конуса та мембрани. У другій групі пластику виконували із використанням збагаченого тромбоцитами фібрину (PRF). У третій групі, що слугувала групою порівняння, для закриття перфорацій верхньощелепного синуса використали метод Рехмана – трапецієподібним слизовоокісним клаптем.Результати. Оцінювання змін показників якості життя пацієнтів після пластики гострих післяекстракційних ороантральних сполучень засвідчують погіршення загального показника якості життя у ранньому післяопераційному періоді в усіх групах пацієнтів. Тенденція до збільшення загального показника якості життя в першу добу характерна як у дослідних, так і в контрольній групах. Це свідчить, що операційна травма порівняно невеликого об’єму в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються вираженим впливом на суб’єктивне сприйняття свого стану пацієнтами.Абсолютні значення загального показника якості життя на першу добу у третій групі майже в 1,5 раза перевищували аналогічні у 1 та 2 групах. При попарному порівняні першої із третьою та другої із третьою групами спостерігали значущу різницю між загальними показниками якості життя (р < 0,01). У групі порівняння повернення загального показника якості життя до значень, що спостерігались у передопераційному періоді, відбулось на 7 добу після хірургічного втручання. Водночас у дослідних групах загальний показник якості життя не відрізнявся від доопераційного вже на четверту добу.Висновки. Операційна травма як наслідок пластичного закриття гострого ороантрального сполучення спричинює погіршення пов’язаної зі стоматологічним здоров’ям якості життя пацієнтів, що корелює з об’ємом хірургічного втручання та його складністю. Використання малотравматичних методик пластики ороантральних сполучень дає можливість статистично значуще зменшити негативний вплив хірургічного втручання на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді та сприяє швидшому її відновленню